Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1584/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Панфілова А. В.
Доповідач Черненко В. В.
Іменем України
12.10.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Черненко В.В.
суддів - Кіселика С.А., Карпенка О.Л.
за участю секретаря - Гончар В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.06.2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування -
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.
На обґрунтування позовних вимог зазначили, що їхньому діду ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 13.04.1967 року Другою Кіровоградською державною нотаріальною конторою по реєстру № 1366 належав житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1.
Даний житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_5, оскільки шлюб між ними укладений 14.04.1947 року.
Крім цього, ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 26.11.1996 року Кіровоградською міською радою народних депутатів належала земельна ділянка загальною площею 0,0612 га, кадастровий номер НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_5 в результаті реалізації права на приватизацію та відповідно є його особистою власністю.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, після смерті якого відкрилась спадщина на ? частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 та на всю земельну ділянку за цією ж адресою.
Спадкоємцями першої черги були дружина спадкодавця ОСОБА_7 та син ОСОБА_8, які прийняли спадщину у відповідності з ч.3 ст. 1268 ЦК України, як такі, що постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Позивачі зазначили, що ОСОБА_7 отримала у спадок після смерті чоловіка ? частину спадкового житлового будинку , ОСОБА_8 отримав ? частину житлового будинку та земельну ділянку в рівних частках, тобто по ? частині кожен.
19.10.2012 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Хомутенко О.В. по реєстру № 1382 був посвідчений заповіт, згідно якого бабуся позивачів- ОСОБА_7, усі свої права та обов'язки, які їй належали та своє майно заповідала - ОСОБА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла.
Спадкоємцем за заповітом після її смерті є дочка - ОСОБА_2, яка прийняла спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Кіровоградської міської державної нотаріальної контори №2.
ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивачів ОСОБА_8 помер.
Позивачі, які є його спадкоємцями прийняли спадщину після його смерті.
Позивачі зазначили, що в січні 2017 року вони звернулися до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Просили суд визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 0,0612 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 0,0612 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
ОСОБА_2 звернулась в суд першої інстанції з зустрічним позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що у власності її батька ОСОБА_5 знаходився житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1. Зазначений будинок був об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_5, шлюб між якими був укладений 14.04.1947 року.
На підставі Державного акта на право приватної власності на землю, виданого Кіровоградською міською радою народних депутатів ОСОБА_5 також належала земельна ділянка за тією ж адресою.
ОСОБА_2 зазначила, що дана земельна ділянка була приватизована її батьком 26.11.1996 року, однак являється об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
18.07.2014 року ОСОБА_5 помер, після його смерті відкрилась спадщина на ? частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1 та на ? частину земельної ділянки за цією ж адресою. Спадкоємцями першої черги були дружина спадкодавця - ОСОБА_7 та син - ОСОБА_8, які отримали у спадок по ? частині житлового будинку та по ? частині земельної ділянки.
19.10.2012 року, ОСОБА_7 було оформлено заповіт, згідно якого все своє майно вона заповіла доньці - ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, ОСОБА_7, після її смерті відкрилась спадщина на ? частки житлового будинку та ? частки земельної ділянки (1/2 частка майна належала спадкодавцю на праві спільної сумісної власності, ? перейшла у спадок після смерті чоловіка).
ОСОБА_2 зазначила, що прийняла спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_7 шляхом подачі 10.04.2013 року заяви про прийняття спадщини до Кіровоградської міської державної нотаріальної контори № 2.
Постановою державного нотаріуса Кіровоградської міської нотаріальної контори №2 Шполянською А.О. їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7, оскільки остання не встигла отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5 Крім того, у постанові зазначено, що має місце підчистка у прізвищі, імені та по-батькові власника земельної ділянки.
ОСОБА_2 зазначила, що в зазначеному державному акті дійсно має місце підчистка в графі, де другий раз вказано прізвище, ім'я та по-батькові власника, але перше написання повного ПІБ власника здійснено без помилок та підчисток, а напис на місці підчистки виконано тим же почерком, яким заповнений весь акт.
Зазначила, що вона не заперечує проти спадкування спадкоємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 частини спадщини, але їх бажання отримати у спадок по ? частині земельної ділянки кожен (замість по 1/8 ) не ґрунтується на законі та звужує її права.
Просила суд визнати за нею, в порядку спадкування, після ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на ? частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1 та на ? частини земельної ділянки за цією ж адресою.
В ході розгляду справи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду уточнення до позову та просили стягнути із ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1000 грн. за підготовку та виготовлення висновку про ринкову вартість житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.06.2017 року первісний позов задоволено. Зустрічний позов задоволено частково.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи первісний позов та частково зустрічний позов, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 13 квітня 1967 року Другою Кіровоградською державною нотаріальною конторою по реєстру № 1366, належав житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1.
Даний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_5, оскільки шлюб між ними укладений 14 квітня 1947 року.
Спір в цій частині між сторонами фактично відсутній, але в судовому засіданні встановлено, що всі оригінали правоустановчих документів знаходяться ОСОБА_2, яка відмовила у їх наданні нотаріусу.
Крім цього, ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 26 листопада 1996 року Кіровоградською міською радою народних депутатів належала земельна ділянка загальною площею 0,0612 га, кадастровий номер НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_5 в результаті реалізації права на приватизацію та відповідно є його особистою власністю.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданим 19 липня 2004 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського обласного управління юстиції, актовий запис № 2050.
Після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 та на всю земельну ділянку за цією ж адресою.
Спадкоємцями першої черги у відповідності до ст. 1261 ЦК України були дружина спадкодавця - ОСОБА_7 та син - ОСОБА_8. Вказані спадкоємці прийняли спадщину у відповідності із ч. 3 ст. 1268 ЦК України, як спадкоємці, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інші спадкоємці спадщину не приймали.
Таким чином, ОСОБА_7 отримала у спадок після смерті чоловіка 1/4 частину спадкового житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, ОСОБА_8 отримав 1/4 частину спадкового житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями.
В частині спадкування земельної ділянки, то її спадкоємці отримали по 1/2 частині кожен.
Суд першої інстанції зазначив, що після смерті ОСОБА_5 спадщина розподілилась наступним чином: ОСОБА_7 належало 3/4 частини житлового будинку, 1/2 частина з якого належала їй на праві спільної сумісної власності, а 1/4 в порядку спадкування та 1/2 частина земельної ділянки.
ОСОБА_8 належало 1/4 частина житлового будинку та 1/2 частина земельної ділянки в порядку спадкування.
19 жовтня 2012 року, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Хомутенко О. В., по реєстру № 1382 був посвідчений заповіт, згідно якого ОСОБА_7, усі свої права та обов'язки, які їй належали на момент складання цього заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть належати їй у майбутньому та все інше своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла- ОСОБА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданим 11 лютого 2013 року Міським відділом по державній реєстрації смертей реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, актовий запис № 435. Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_7 є її дочка - ОСОБА_2, яка прийняла спадщину шляхом подачі відповідної заяви про прийняття спадщини до Кіровоградської міської державної нотаріальної контори № 2.
ОСОБА_8 подав до вказаної нотаріальної контори заяву в якій повідомив, що на час відкриття спадщини не є інвалідом та непрацездатним за віком, а також, що йому відомо про наявність заповіту.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5, виданим 12 липня 2013 року, Міським відділом по державній реєстрації смертей реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, актовий запис № 1782. Спадкоємцями за законом першої черги у відповідності із ст. 1261 ЦК України є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які прийняли спадщину шляхом подачі відповідних заяв до Кіровоградської міської державної нотаріальної контори № 2. Інших спадкоємців після смерті батька немає. Отже, спадщина після ОСОБА_8 складається з 1/4 частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та 1/2 частини земельною ділянки за адресою АДРЕСА_1.
В січні 2017 року позивачі звернулися до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак після вивчення документів, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, що підтверджується відповідною постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 136/02-31 від 27 січня 2017 року.
В свою чергу відповідач ОСОБА_2 шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7, що підтверджується матеріалами спадкової справи ( а.с. 67-97).
Суд першої інстанції зазначив, що статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Об'єктом спадкового наступництва є спадщина (спадкове майно, спадкова маса), тобто вся сукупність прав та обов'язків спадкодавця, у яких він перебував на момент смерті, які за своєю правовою природою є невіддільними від особи.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підставою для реєстрації права власності є рішення суду відносно прав на нерухоме майно.
У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
згідно ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 (глава 10 розділу II) регламентує порядок видачі свідоцтва про право на спадщину та передбачає надання необхідних для цього документів.
При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти (ст. 68 ЗУ «Про нотаріат», п. 4 глави 10 розділу II Порядку).
Згідно пп. 4.18 п. 4 глави 10 розділу II Порядку, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру (пп. 4.20 п. 4 глави 10 розділу II Порядку).
Згідно ст. 47 ЗУ «Про нотаріат» та п. 1 глави 8, розділу І Порядку, нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи написані олівцем.
Пунктом 2.4. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування земельною ділянкою, договорів на право тимчасового користування землею (втому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного Комітету України поземельних ресурсах 1,5 квітня 1993 року № 28 передбачено, що всі записи в державному акті мають бути зроблені чітко і акуратно, помилки і виправлення не допускаються.
Суд першої інстанції зазначив, що згідно архівної довідки № 30531, виданої ОКП «Кіровоградське ООБТІ» 28.11.2016 року, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, за архівними даними реєстрових книг Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», за станом до 01.01.2013 р. зареєстровано за ОСОБА_5 - Ціле (приватна), Договір купівлі-продажу від 13.04.1967 року № 1366/ Друга Кіровоградська державна нотаріальна контора.
Зазначений житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями є спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, шлюб між якими зареєстрований 14 квітня 1947 року.
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на частку у праві спільної сумісної власності подружжя у житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7 не зареєстроване.
Відсутність документа, що посвідчує право власності ОСОБА_7 на її частку у праві спільної сумісної власності подружжя - частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 позбавляє нотаріальну контору можливості визначити склад спадкового майна після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_5.
В державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданому Кіровоградською міською Радою народних депутатів 26 листопада 1996 року, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3208, має місце підчистка у прізвищі, імені та по-батькові власника земельної ділянки.
Суд першої інстанції дійшов висновку щодо задоволення позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, а саме визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарсько - побутовими будівлями під АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати за ОСОБА_3, право власності на 1/4 частину земельної ділянки загальною площею 0,0612 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться в АДРЕСА_1, в порядку спадкування після ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3; визнати за ОСОБА_4, право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарсько - побутовими будівлями під АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати за ОСОБА_4, право власності на 1/4 частину земельної ділянки загальною площею 0,0612 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться в АДРЕСА_1, в порядку спадкування після ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, суд вирішив задовольнити частково, а саме визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частини житлового будинку з господарсько - побутовими будівлями під АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0612 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться в АДРЕСА_1, в порядку спадкування після ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. В іншій частині зустрічного позову відмовити.
Колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі зазначається, що рішення суду першої інстанції оскаржується тільки в частині відмови у задоволені позовних вимог по зустрічному позову в частині визнання права власності на ? частини земельної ділянки загальною плошею 0.0612 га. Кадастровий номер НОМЕР_2 , що знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за ОСОБА_2.
Зазначається, що суд першої інстанції в порушення діючого законодавства не правильно визначив правовий статус земельної ділянки, яка є предметом спадщини. Вважає , що спірна земельна ділянка була спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_7, не звертаючи увагу на те , що державний акт на спірну земельну ділянку був виданий на ім'я ОСОБА_5. Зазначені обставини впливають на розмір часток земельної діляки, які мають отримати спадкоємці.
Відповідно до ст.10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 13 квітня 1967 року Другою Кіровоградською державною нотаріальною конторою по реєстру № 1366, належав житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1. Даний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_5, оскільки шлюб між ними укладений 14 квітня 1947 року.
ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 26 листопада 1996 року Кіровоградською міською радою народних депутатів належала земельна ділянка загальною площею 0,0612 га, кадастровий номер НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Суд першої інстанції правильно визначився, що спірна земельна ділянка є особистою власністю ОСОБА_5, набутою у зв'язку з приватизацією земельної ділянки .
Спірна земельна ділянка не є майном, набутим подружжям за час шлюбу, і не підлягає поділу між ними, оскільки ОСОБА_5 безоплатно отримав її у приватну власність у 1996 році, використавши своє право громадянина на приватизацію.
Оскільки правовідносини між подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_7 щодо спірної земельної ділянки виникли у 1996 році , а тому регулюються нормами КПШС України, за якими приватизована земельна ділянка не є спільним майном подружжя та не підлягає поділу.(Зазначена правова позиція викладена в Постанові ВСУ від 22.02.2012 року.)
Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.06.2017 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: