Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 33/781/342/17 Головуючий у суді І інстанції: ОСОБА_1 Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
09.10.2017 року. Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області Бондарчук Р.А.,
особи, стосовно якої закрито провадження в справі ОСОБА_2,
представника потерпілої - адвоката Романюка Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кропивницький апеляційну скаргу адвоката Романюка Є.В., який діє в інтересах законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4, на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 вересня 2017 року, якою стосовно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кіровограда, громадянки України, з повною вищою педагогічною освітою, працюючої малярем ТОВ «Завод віконних конструкції «Боско»», одруженої, на утриманні 1 малолітня дитина, проживаючої: АДРЕСА_1
провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення,
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 вересня 2017 року ОСОБА_5 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 519478 від 19.08.2017 року (а.с. 1), 03.05.2017 року ОСОБА_2 за місцем проживання, вчинила фізичне насильство відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, вдаривши останню рушником по сідницях, внаслідок чого дівчинці завдано шкоду фізичному здоров'ю, а відтак скоїла правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Закриваючи провадження у справі, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суддя районного суду зазначив, що вина ОСОБА_2 спростовується висновком судово-медичної експертизи № 523 від 05.05.2017 року, відповідно до якого наявні тілесні ушкодження, але в іншому місці ніж зазначено в протоколі. Крім того малолітня ОСОБА_6 пояснила, що синці на нозі утворилися за інших обставин.
В апеляційній скарзі адвоката Романюка Є.В., який діє в інтересах законного представника неповнолітньої потерпілої просить скасувати постанову районного суду, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винною за ч. 1 ст.173-2КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення передбачене санкцією цієї статті.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що за фактом того, що ОСОБА_2 03.05.2017 року за місцем проживання, вчинила фізичне насильство відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_6 було внесено відомості до ЄРДР.
Згодом 07.08.2017 року у зв'язку з небажанням законного представника неповнолітньої потерпілої притягувати ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, постановою слідчого кримінальне провадження було закрито та складено протокол про адміністративне правопорушення.
Але районним судом в порушення вимог ст.ст. 251, 252, 269, 270, 272 КУпАП, не викликались та не допитувались ні потерпіла, ні її законний представник та свідок.
Протоколи допитів законного представника неповнолітньої та свідків районний судом також було проігноровано, належна правова оцінка їм не було надано.
Натомість районним судом як доказ покладено лише пояснення ОСОБА_2 про те, що вона ніколи по відношення до своєї доньки фізичне насильство не застосовувала.
Заслухавши адвоката Романюка Є.В., який підтримав доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова судді районного суду скасуванню з прийняттям нової постанови з таких підстав.
У відповідності ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.
Відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15.11.2001 року № 2789-ІІІ, насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю. Завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілого є необов'язковим для кваліфікації.
Згідно ч. 1 ст. 19 Конвенції «Про права дитини» від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 року держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 519478 від 19.08.2017 року (а.с. 1), 03.05.2017 року ОСОБА_2 за місцем проживання, вчинила фізичне насильство відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, вдаривши останню рушником по сідницях, внаслідок чого дівчинці завдано шкоду фізичному здоров'ю, а відтак скоїла правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Як вбачається з протоколу допиту малолітнього (неповнолітнього) потерпілої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 року, остання пояснила, що насправді мама вдарила її рушником по сідницям за те, що вона не хотіла вдягати футболку. (а.с.6-7).
З пояснень ОСОБА_2, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та пояснень в суді апеляційної інстанції вбачаться, що остання підтвердила, що 03.05.2017 року вдарила свою малолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, рушником по сідницям, за те, що вона погризла одяг, який потрібно було вдягнути до дитячого садка.
Таким чином, у діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За вказаних обставин, посилання суду першої інстанції про те, що у малолітньої потерпілої ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження, в іншому місці ніж зазначено в протоколі, на кваліфікацію адміністративного правопорушення не впливає. Зокрема, ОСОБА_2 нанесла удар рушником по сідницям своїй малолітній доньці ОСОБА_6, ОСОБА_6, чим могла заподіяти фізичний біль внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю малолітньої.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 здійснила фізичне та психологічне насильство стосовно своєї малолітньої доньки, даний факт повністю підтверджується вищевикладеними доказами, які є узгодженими та послідовними між собою, та зокрема з пояснення самої ОСОБА_2, яким суддя суду першої інстанції не дав належної оцінки.
Відповідно до ст. 294 ч. 8 п. 2 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Згідно ст. 247 ч. 1 п. 7 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 38 ч. 2 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що останнє адміністративне правопорушення було вчинено 03.05.2017 року. Тому, на час розгляду справи в суді апеляційної інстанцій закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпаП, а тому постанова підлягає скасуванню із винесенням нової постанови, а провадження по справі необхідно закрити у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Романюка Є.В., який діє в інтересах законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4, -задовольнити частково.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 вересня 2017 рокускасувати.
ОСОБА_2визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП .
На підставі ст. 247 ч. 1 п. 7 КУпАП, провадження по справі про притягнення ОСОБА_2до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 цього КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Р.А. Бондарчук