Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1129/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Український В. В.
Доповідач Гайсюк О. В.
Іменем України
10.10.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого судді - Гайсюка О.В.
суддів - Голованя А.М., Дуковського О.Л.
за участю секретаря - Діманової Н.І.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Дельта Банк» на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 травня 2016 року у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач зазначив, що 24.01.2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір за яким Банк надав позичальнику кредитні кошти у сумі 150 652,50 грн. зі сплатою процентів 20,39 % річних за користування кредитом на строк з 24.01.2013 року по 24.01.2020 року.
24.01.2013 року на забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором між Банком та ОСОБА_3було укладено договір поруки, за яким поручитель ОСОБА_3 зобов'язався солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання ним зобов'язань по вказаному кредитному договору.
02.12.2013 року на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги ПАТ «Астра Банк» відступило, а ПАТ «Дельта Банк» прийняло права вимоги по усім кредитним та забезпечувальним договорам укладеним між банком та зазначеними фізичними особами, у тому числі за кредитним договором від 24.01.2013 р. та Договором поруки від 24.01.2013 року укладеними з відповідачами.
Відповідачі неналежно виконували взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, на вимоги не реагували, унаслідок чого станом на 31.07.2015 року утворилася заборгованість у розмірі 128073,29 грн., з яких заборгованість за кредитом - 12657,82 грн., за процентами - 1505,47 грн.
Посилаючись на це, позивач просив стягнути на свою користь з відповідачів солідарно 128073 грн.
Рішенням Знам'янського міськрайонного суду від 13.05.2016 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати це рішення, посилаючись на незаконність рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права та просять ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Зокрема, позивач зазначає, що датою прострочення першого платежу є 24.02.2015 року і після цієї дати позивач набув право на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.
Відповідач ОСОБА_2 з доводами апеляційної скарги не погодився та зазначив, що повністю повернув позивачу заборгованість за кредитним договором і Банк претензій до нього вже не пред'являє. Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений про час і місце розгляду справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 24.01.2013 року між ПАТ «Астрабанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір за яким банк передав позичальнику ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 150652 грн.50 коп. зі сплатою 20,39 % річних строком до 24.01.2020 року.
24.01.2013 року на забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між ПАТ «Астрабанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки, за яким поручитель ОСОБА_3 зобов'язався солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання ним зобов'язання за кредитним договором.
2 грудня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги ПАТ «Астрабанк» відступило, а ПАТ «Делта Банк» парийняло права вимоги по усім кредитним та забезпечувальним договорам укладеним між банком та фізичними особами, у тому числі за кредитним договором від 24.01.2013 року та договором поруки від 24.01.2013 року укладеними з ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Отже, ПАТ «Дельта Банк» набуло права вимоги, як новий кредитор до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кредитним договором і договором поруки від 24.01.2013 року.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків, починаючи з 24.02.2015 року позивачальник ОСОБА_2 та поручитель ОСОБА_4 належним чином не виконували своїх зобов'язань, а тому станом на 31.07.2015 року заборгованість за кредитним договором склала 128073,29 грн. (за кредитом - 126567,82 грн., за процентами - 1505,47 грн.).
Оскільки кредитним договором передбачено обов'язок позичальника погашати кредит щомісячними платежами (п.2., п.3.3.1 Договору), а позичальник з 24.02.2015 року допустив прострочення чергових платежів, то відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України Банк набув право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів належних йому відповідно до ст.1048 ЦК.
Отже, на момент пред'явлення позову, вимоги позивача були обґрунтовані, але з наданого позивачем апеляційному суду розрахунку вбачається, що 24.09.2017 року відповідач ОСОБА_2 вніс останню суму заборгованості - 65 909,02 грн. і повністю розрахувався з Банком, станом на 29.09.2017 року заборгованість складає 0 гривень 00 копійок.
Ще в судовому засіданні 26.09.2017 року суд роз'яснив представнику позивача, який не мав права на відмову від позову згідно тексту довіреності, що позивач має право відмовитися від позову та подати про це заяву за підписом уповноваженої особи.
Відповідно до ч.3 ст.27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
Але позивач у зв'язку з повним погашенням боргу відповідачем, так і не відмовився від позову, хоча представнику позивача суд роз'яснив положення ст.89 ЦПК щодо розподілу судових витрат у разі відмови від позову унаслідок задоволення позовних вимог відповідачем добровільно після пред'явлення позову.
Отже, оскільки відповідач добровільно задовольнив позовні вимоги позивача, то підстави для стягнення суми заборгованості з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення ухвалене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, то рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з інших підстав.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору у судах усіх інстанцій відшкодуванню відповідачами не підлягають (ст. 88 ЦПК України), оскільки позивач не відмовився від позову (ст.89 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» задовольнити частково.
Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 травня 2016 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: