Справа №: 398/3194/17
провадження №: 2-а/398/180/17
"12" жовтня 2017 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря Сніжко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (Hanzha Natalia) до Олександрійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання рішення незаконним і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
18 вересня 2017 року до Олександріського міськрайонного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Олександрійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської, поданий і підписаний, як зазначено у позові, представником позивача ОСОБА_2.
19 вересня 2017 року за вказаною позовною заявою відкрито провадження, а також відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС ухвалено розглянути справу за загальними правилами КАС.
У судовому засіданні 12 жовтня 2017 року виявлено, що провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст.106 КАС.
Відповідно до ч.5 ст.106 КАС якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Відповідно до частин 1, 4, 6 ст. 46 КАС повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи. Довіреності від імені осіб приватного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи. Довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності). Довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Разом з позовом суду надана кольорова фотокопія документа під назвою “засвідчення підпису”, у якому зазначено, що нотаріус ОСОБА_4, нотаріус міста Кармієль, Ізраїль, засвідчує справжність підпису ОСОБА_3, який зроблено у його присутності у його нотаріальній конторі в Ізраїлі 5 травня 2017 року, “особу ОСОБА_3, яка добровільно та власноручно підписала документ, приєднаний до цього та позначений літерою “А”, встановлено на підставі Українського закордонного паспорта АЕ 476019, виданого Українським органом”, “засвидчую подпис вказаної вище особи своїм підписом та печаткою сьогодні 15 травня 2017 року”. На зворотній стороні цієї фотокопії розміщено фотокопію апостиля. Також додано фотокопію документа під літерою “А” з назвою “Довіреність”, підпис у відповідній графі також є фотокопією. Фотокопія документу під назвою “Довіреність” складена лише українською мовою та не містить жодних підписів. Цей документ також містить напис такого змісту “Ця довіреність засвідчена в двох екземплярах, один з яких зберігається в архіві нотаріуса міста Кармієль … ОСОБА_5 … Ізраїль”. Однак такий засвідчувальний напис не містить підпису та печатки нотраріуса. До того ж сама “довіреність” та засвідчувальний напис виконані лише українською мовою, не містять оригінала складеного відповідно до законодавства, яким керувався нотарус. Також у фотокопії документа під назвою “засвідчення підпису”, як і в інших поданих суду документах відсутнє посилання на посвідчення саме довіреності ОСОБА_3, а натомість зазначено про засвідчення справжності її підпису у документі, позначеному літерою “А”.
У судове засіданні 12 жовтня 2017 року позивач не з'явилася, натомість з'явилася ОСОБА_2, яку у позовній заяві зазначено позивачем, і яка підписала та подала позов. На питання суду ОСОБА_2 пояснила, що не має інших документів на підтвердження своїх повноважень і подала суду усе, що їй прислали з Ізраїлю. Також пояснила, що не сплатила судовий збір, оскільки їй не роз'яснили цього в канцелярії суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що подані ОСОБА_2 фотокопії документів не відповідають зазначеним вище вимогам статей 46 та 106 КАС України, не можуть бути визнані довіреністю згідно ст.46 КАС та не підтверджують повноваження ОСОБА_2 як представника ОСОБА_3.
Окрім цього, відповідно до ч.3 ст.106 КАС до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.106 КАС у позовній заяві зазначаються у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
До позову не доданий документ, який підтверджує сплату судового збору. Натомість подані ОСОБА_2 матеріали містять документ під назвою “Ходатайство об освобождении от уплаты/отстрочки уплаты судебного збора”, яке подано від імені “ОСОБА_6П.”, однак не місить жодного підпису.
Окрім цього до клопотання про звільнення від сплати судового збору всупереч вимогам ст. 88, 11, 69 КАС не додано жодних доказів на підтвердження скрутного майнового стану позивача ОСОБА_3, який не дозволяє їй сплатити судовий збір.
Також суд враховує, що у судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що судовий збір сплачений через незнання законодавства, а не через скрутний матеріальний стан позивача.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.155 КАС суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна заява не відповідаєх вимогам статей 106, 46, 88 КАС України, і тому суд надає позивачу та його представнику 1 місяць для усунення зазначених недоліків.
Керуючись п.7 ч.1 ст.155 КАС України, суд
ухвалив:
Визнати адміністративний позов ОСОБА_1 (Hanzha Natalia) до Олександрійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання рішення незаконним і зобов'язання вчинити певні дії таким, що не відповідає вимогам статті 106 КАС України.
Встановити позивачу строк протягом 1 місяця з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу що у випадку неусунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до п.7 ч.1 ст.155 КАС.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Орловський В.В.