Справа № 392/150/17
провадження 1-кс/392/119/17
11 жовтня 2017 року м. Мала Виска
Слідчий суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, що подала скаргу ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 , прокурора Маловисківського відділу Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_6 від 27 липня 2017 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120190000366 від 13 травня 2016 року, -
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого СВ Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_6 від 27 липня 2017 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120190000366 від 13 травня 2016 року за статтею 356 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_3 зазначає, що слідчим не вживалось дієвих процесуальних дій спрямованих на здійснення ефективного розслідування. При цьому заявник також зазначає, що ним під час досудового розслідування подавалися клопотання, які формально були задоволені, проте жодних процесуальних дій по ним слідчим не здійснювалося.
Також у своїй скарзі скаржник просив зобов'язати уповноваженого слідчого СВ Маловисківського ВП ГУНП України в Кірвоградській області вчинити необхідні слідчі дії зазначені у клопотанні ОСОБА_3 від 07 червня 2017 року, а також зобов'язати орган досудового розслідування у разі підтвердження вчинення кримінального правопорушення - здійснити повідомлення про підозру, у порядку передбаченому статями 276, 277, 278 КПК України та в разі виявлення, що вказане кримінальне правопорушення вчинене декількома особами - повідомлення про підозру вручити кожній окремо.
У судовому засіданні скаржник та його представник вимоги скарги підтримали у повному обсязі, просили її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Прокурор проти задоволення скарги заперечував, вказував про те, що під час досудового розслідування слідчий прийшов до висновку про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, а відтак постанова є законною, а скарга необґрунтованою.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку із чим розгляд скарги здійснювався у його відсутність.
Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши документи, додані до скарги, та матеріали, матеріали кримінального провадження на підставі яких було прийнято рішення про закриття кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
У провадженні Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області перебувало кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120190000366 від 13 травня 2016 року правова кваліфікація за статтею 356 КК України.
Постановою старшого слідчого СВ Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_6 від 27 липня 2017 року було закрито кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120190000366 від 13 травня 2016 року за статтею 356 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
Обгрунтовуючи своє рішення слідчий посилається на положення Сімейного кодексу України, які передбачають підстави набуття та правовий статус майна як спільної сумісної власності подружжя, так і особистої приватної власності подружжя, роз'яснюючи таким чином учасникам кримінального провадження діюче законодавство України в цій частині.
В подальшому слідчим зроблений висновок проте, що розподіл майна подружжяю ОСОБА_7 потрібно вирішувати в судовому порядку, так як вони є подружжям та за спільне життя набували майно, яке в подальшому сумісно використовували, тобто в діях ОСОБА_8 відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого статтею 356 КК України, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачаються цивільно-правові відносини.
Відповідно до частини 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно пункті 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року у справі за зверненням жителів м. Жовті Води, частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку, суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Відповідно до частина 2 статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно до статті 94 КПК України слідчий, прокурор за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно частини 1 статті 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу … покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
У відповідності до частини 1 статті 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до приписів статтей 2, 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (стаття 110 КПК України).
На слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Однак, як убачається з матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про закриття кримінального провадження, вказані вимоги було проігноровано.
За змістом постанови слідчого від 27 липня 2017 року, вона ідентична за своїм змістом з постановою від 19 грудня 2016 року про закриття кримінального провадження, яка вже раніше була скасована ухвалою від 28 лютого 2017 року.
Слідчим жодним чином не зазначено, на підставі чого та в результаті яких проведених слідчих дій він прийшов до висновку про відсутність складу кримінального правопорушення в діях громадянки ОСОБА_9 та не вказує про наявність або відсутність складу кримінального правопорушення в діях інших осіб, які були присутні при подіях, що мали місце 19 квітня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 біля 1 (першого) під'їзду в період з 11 до 17 години.
Зокрема, з оскаржуваної постанови вбачається, що слідчим не було встановлено, хто саме здійснював дії спрямовані на самовільне вивезення речей та майна громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_9 .. Не наведено та не зазначено, що оспорюване право на майно, яке є спільною чи особистою власністю скаржника ОСОБА_3 при вчинення таких дій не було порушено та на підставі чого слідчий це встановив, не було визначено розмір шкоди завданої внаслідок таких дій громадянину ОСОБА_3 чи відсутність такої шкоди.
Також слідчий суддя знову звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 3 статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Разом із цим, в супереч вимогам пункту 3 статті 91 КПК України слідчим взагалі не перевірялося та невстановлювався перелік, вид та вартість зниклого майна, кому та на якій підставі особисто з громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_9 вони належать, оскільки слідчий лише в загальні фразі зазначив, що під час допиту свідка ОСОБА_9 остання пояснила, що з квартири вона забрала кухонні меблі, побутову техніку та деякі меблі, які були придбані під час спільного проживання, а факт придбання вивезених речей підтверджується копіями чеків та квитанціями.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим знову не встановлювалося де на даний час перебуває майно, яке було вивезене 19 квітня 2016 року з квартири АДРЕСА_2 та його повний перелік.
При цьому слідчим після одержання з експертної установи повідомлення про неможливість проведення судово-товарохнавчої експертизи від 27 липня 2017 року, не було надано експерту можливості безпосередньо оглянути об'єкти експертного дослідження, про що експерт зазначав, для того щоб можливо було встановити значний розмір шкоди чи його відсутність.
Крім того, слідчий суддя вважає, що постанова про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам статті 110 КПК України, оскільки у ній не зазначено належне обґрунтування цього рішення, у зв'язку із чим слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова не може у будь-якому випадку бути визнана законною і обґрунтованою.
Слідчий суддя погоджується із тим, що при проведенні досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення, однак все зазначене вище у своїй сукупності не дозволяє слідчому судді погодитися із законністю та обґрунтованістю постанови старшого слідчого СВ Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_6 від 27 липня 2017 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120190000366 від 13 травня 2016 року за статтею 356 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Разом із тим слідчий суддя вважає, необхідним роз'яснити скаржнику та його представнику, що діючим законодавством України передбачений порядок оскарження дій (бездіяльності) слідчого, яка полягає у не здійсненні або в не повному здійсненні задоволених клопотань під час досудового розслідування або у відмові в задоволенні клопотань (стаття 220, 303 КПК України).
Стосовно вимоги скаржника щодо зобов'язання орган досудового розслідування у разі підтвердження вчинення кримінального правопорушення здійснити повідомлення про підозру, слідчий суддя виходить з наступного.
Випадки у яких здійснюється повідомлення про підозру особи у вчиненні кримінального правопорушення передбачені статтею 276 КПК України.
Статтею 277 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Вказаною статтею висунуті вимоги до змісту письмового повідомлення про підозру.
Порядок вручення письмового повідомлення про підозру передбачений статтею 278 КПК України.
З огляду на наведені вище обставини, слідчий суддя вважає, що вимога скаржника щодо зобов'язання орган досудового розслідування у разі підтвердження вчинення кримінального правопорушення здійснити повідомлення про підозру не підлягає задоволенню, оскільки це є виключне право слідчого та/або прокурора, яке реалізовується у суворій відповідності до вимог статтей 276-277 КПК України і є виключною компетенцією органу досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 306, 307, 309, 370-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Скасувати Постанову старшого слідчого СВ Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_6 від 27 липня 2017 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120190000366 від 13 травня 2016 року.
В задоволенні іншої частини вимог скарги - відмовити.
Матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120190000366 від 13 травня 2016 року за статтею 356 КК України направити для відновлення та проведення досудового розслідування до Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1