Справа № 405/4335/17
Провадження №2-а/405/172/17
26 вересня 2017 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Береді Я.І.,
за участю позивача ОСОБА_1
та представника третьої особи без
самостійних вимог на предмет спору
на стороні відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону УПП в м.Кропивницький ДПП Сухотіна Олексія Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління патрульної поліції в м.Кропивницький ДПП, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача інспектора УПП в м. Кропивницький Сухотіна О.Ю., в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 327070 від 08.08.2017 року, винесену інспектором УПП в м.Кропивницький Сухотіним О.Ю., якою його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., з тих підстав, що дорожня розмітка 1.12 (стоп лінія) на тій частині перехрестя, по якій він (позивач) рухався, - відсутня; розгляд справи не відбувся, так як йому (позивачу) вручили постанову після її складення, чим порушено вимоги ст.279 КУпАП; його (позивача) не було ознайомлено з положеннями ст.268 КУпАП та не було не розглянуто його (позивача) клопотання про відкладення розгляду справи для того, щоб він (позивач) скористався правовою допомогою, чим порушено право на правову допомогу, що передбачено ст.59 Конституції України. Також зазначив, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, зокрема, постанова не містить відомості про технічні засоби, якими здійснено відеозапис адміністративного правопорушення, яке він (позивач), на думку відповідача, здійснив.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.09.2017 року залучено до участі в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП в м. Кропивницький Сухотіна О.Ю. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції в м. Кропивницький ДПП.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив їх задовольнити. Додатково на обгрунтування позовних вимог просив врахувати рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року по справі про офіційне тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також зазначив, що в постанові відповідачем не вірно зазначено місце вчинення правопорушення, зокрема, в постанові зазначено перехрестя вул.Волкова та просп.Є.Тельнова, в той час як він рухався з іншої сторони, а саме: по проспекту Університетському та до перехрестя з вул.Волкова, більш того, такої назви вулиці як проспект Є.Тельнова в м.Кропивницькому не існує, є вул.Є.Тельнова.
Відповідач інспектор УПП в м. Кропивницький Сухотін О.Ю. в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не відомі, за клопотанням за вх.№20397 від 07 вересня 2017 року надав до суду з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи в судовому засіданні, відеофіксацію з місця адміністративного правопорушення від 08.08.2017 року, що здійснювалась на нагрудний відео реєстратор, яка записана на носії інформації DVD-R диск, як доказ у справі.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, вважаючи його необгрунтованим та безпідставним, просив відмовити позивачу в його задоволенні.
Заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Положення ст.6 КАС України є реалізацією ч.1 ст.55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08.08.2017 року інспектором роти № 2 батальйону УПП в м. Кропивницький ДПП лейтенантом поліції Сухотіним О.Ю. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №327070, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Постанова мотивована тим, що 08.08.2017 року об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - автомобілем "CHEVROLET NIVA 21230 GLS", державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вул. Волкова та просп. Є. Тельнова в м. Кропивницький, проїхав перехрестя, проїхавши стоп-лінію 1.12 на заборонний сигнал світлофора, чим порушив п.п. 16.8, 8.7.3 (є) Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Правомірність та законність прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення оскаржується позивачем.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В свою чергу, правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про Національну поліцію».
Згідно з п.8.1 Правил дорожнього руху регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до Розділу 34 ПДР України горизонтальна розмітка. Лінії горизонтальної розмітки мають білий колір. Синій колір має лінія 1.1, якщо нею позначаються майданчики для паркування, відведені на проїзній частині. Жовтий колір мають лінії 1.4, 1.10.1, 1.10.2, 1.17, а також лінія 1.2, якщо нею позначаються межі смуги для руху маршрутних транспортних засобів. Червоно-білий колір мають лінії 1.14.3-1.14.5, 1.15. Оранжевий колір мають лінії тимчасової розмітки. Горизонтальна розмітка має таке значення, зокрема, 1.12 (стоп-лінія) - позначає місце, де водій повинен зупинитися за наявності знака 2.2 або при сигналі світлофора чи регулювальника, що забороняє рух;
Знак 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено"означає, що забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Відповідно до п.16.8 ПДР України водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.
Відповідно до п.8.7.3 ПДР України сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зокрема, відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про національну поліцію" поліція вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях, та відповідно до п.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про національну поліцію" у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Оскільки предметом оскарження позивачем є постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, на підставі чого суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов'язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи з наданням їй можливості скористатись усіма правами, передбаченими чинним законодавством.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до Розділу 4 (Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення) Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року №1376, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП; у випадках, передбачених частиною першою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП; під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України (п.4 Розділу 4 Інструкції); справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини першої статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (п.5 Розділу 4 Інструкції); уповноважені посадові особи органів поліції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до статті 278 КУпАП вирішують такі питання: чи належить до їх компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів; уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи; розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, відповідно до положень ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначені статтею 258 КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до статті 276 КУпАП.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015 словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1-3 ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Слід зауважити, що відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В свою чергу, під час судового розгляду справи судом за участю позивача та представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору було досліджено шляхом перегляду відеозапис фіксації правопорушення, за яким судом не встановлено, що позивач проїхав перехрестя, проїхавши стоп-лінію на заборонний сигнал світлофора, як про це зазначено в постанові, з тих підстав, що з переглянутого відео не можливо встановити наявність зазначеної дорожньої розмітки - стоп лінії (1.12) на перехресті перед світлофорами на шляху руху транспортним засобом позивача ОСОБА_1
Таким чином, дана обставина об'єктивно свідчить про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме: порушення водієм транспортного засобу правил проїзду перехресть, проїзд на заборонний сигнал світлофора.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР №327070 від 08.08.2017 року на місці вчинення правопорушення суперечить вимогам щодо об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення та призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема, право заявляти клопотання, подавати докази по справі, право користуватися юридичною допомогою адвоката, про що заявляв клопотання позивач, яке залишилося відповідачем без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із норм, викладених в ст.71 КАС України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
В порушення законодавчих положень відповідачем не з'ясовано всіх обставин справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, під час судового розгляду справи не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували б позицію позивача, тим самим відповідачем не доведено правомірність винесеної ним постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1, крім того, зазначена постанова винесена в порушення вимог ст.ст. 245, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі чого суд приходить до висновку, що порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП, недотримання вимог щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та належного документування обставин адміністративного правопорушення є підставою для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АР №327070 від 08.08.2017 року, винесеної інспектором роти №2 батальйону УПП в м.Кропивницький ДПП Сухотіним О.Ю. відносно ОСОБА_1 про визнання його (позивача) винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 158-163, 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 ст. 122, ст.ст. 251, 254, 256,283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 10 жовтня 2001 року, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону УПП в м.Кропивницький ДПП Сухотіна Олексія Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління патрульної поліції в м.Кропивницький ДПП, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії АР №327070 від 08 серпня 2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором роти №2 батальйону УПП в м.Кропивницький ДПП Сухотіним Олексієм Юрійовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги, у разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда Л.А. Іванова