Справа № 398/2023/16-к
1-кп/405/212/16
12 жовтня 2017 року Ленінський районний суду м. Кіровограда в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
адвоката: ОСОБА_4
обвинуваченої: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015120070002924 від 03.10.2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Згідно ухвали Ленінського райсуду м. Кіровограда від 13 вересня 2017 року обвинуваченій ОСОБА_5 було продовжено термін перебування під вартою на строк шістдесят днів до 11 листопада 2017 року.
В судовому засіданні постало питання щодо доцільності перебування обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою, оскільки такий термін спливає 11.11. 2017 року до дати судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні зазначив про необхідність продовження терміну перебування обвинуваченої під вартою, оскільки ОСОБА_5 раніше неодноразово судима за корисливі злочини, маючи не погашену судимість знову вчинила умисний корисливий злочин. Вказане може свідчити про ризик продовження вчинення злочинів. Також прокурором зазначено, що у справі не завершено судовий розгляд, не допитано всіх потерпілих та свідків, що може бути ризиком незаконного впливу на потерпілих і свідків. За наведених обставин прокурор вважає, що ОСОБА_5 необхідно продовжити термін перебування під вартою на строк 60 днів.
Адвокат обвинуваченої заперечив проти клопотання прокурора, зазначивши, що ризики кримінального провадження прокурором не доведені, ОСОБА_5 тривалий час перебуває під вартою, за цей період будь-яких даних щодо перешкоджання обвинуваченою встановленню істини по справі прокурором не надано.
Обвинувачена ОСОБА_5 вирішення даного питання віднесла на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Заслухавши доводи прокурора, думку адвоката та обвинуваченої, суд прийшов до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 суд бере до уваги вимоги Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини.
Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 р. у справі «Лабіта проти Італії») та враховано наявність суспільного інтересу і обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме, особу обвинуваченої, міцність соціальних зв'язків, майновий стан. Так, ОСОБА_5 раніше неодноразово судима, у тому числі за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову вчинила умисний корисливий злочин, що є ризиком вчинити інше кримінальне правопорушення. Також судом враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, міцність соціальних зв'язків обвинуваченої, а саме те, що обвинувачена до затримання не працювала та не має сталих родинних зв'язків. Разом з цим, судом взято до уваги, що обвинувачена ОСОБА_5 не має постійного місця проживання у м.Кропивницький, що може ускладнювати виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, а також те, що по справі не дослідженні зібрані докази та не допитані потерпілі та свідки. За таких обставин суд прийшов до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризик продовжити злочинну діяльність і скритись від суду та ризик впливу на потерпілих і свідків з метою уникнення відповідальності.
Таким чином, суд прийшов до переконання, що тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З метою виконання обвинуваченою ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов'язків, суд вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 10 грудня 2017 року.
На підставі наведеного та керуючись ст. 331 КПК України, суд,
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк шістдесят днів до 10 грудня 2017 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та направити до ДУ «Кропивницька установа виконання покарань» (№14).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_1