Справа № 405/4099/17
Провадження №2-а/405/155/17
09 жовтня 2017 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Береді Я.І.
за участю позивача ОСОБА_1
та представника відповідача КЕВ
м. Кропивницький Куропяткіної А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м.Кропивницький, Кіровоградського обласного військового комісаріату, третя особа без самостійних вимог на предмет спору командир військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
02 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів: квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький, ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору командир військової частини НОМЕР_1 , в якому, просив: визнати протиправними дії квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в зарахуванні його (позивача), звільненого відповідно до наказу командувача ПС ЗСУ № 467 від 17.12.2008 з військової служби у запас за п. 63 п.п. «а» (після закінчення строку контракту), на квартирний облік у Кіровоградському гарнізоні; зобов'язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький та Кіровоградський обласний військовий комісаріат направити до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 повідомлення про зарахування його (позивача), звільненого відповідно до наказу командувача ПС ЗСУ № 467 від 17.12.2008 з військової служби у запас за п. 63 п.п. «а» (після закінчення строку контракту), на квартирний облік (до черги на отримання житла) у Кіровоградському гарнізоні.
В обґрунтування своїх вимог позивач, посилаючись на ч. 5 ст. 17 Конституції України, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про збройні сили України», п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 2.17 наказу Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737 «Про затвердження інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», зазначає, що протиправними діями відповідачів, які відмовили йому у зарахуванні на квартирний облік в Кіровоградському гарнізоні, було порушено його право на квартирний облік та одержання житла, як військовослужбовця звільненого з військової служби у запас.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький за довіреністю Куропяткіна А.І. звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження по справі, обґрунтовуючи свою позицію тим, що предмет даного спору стосується захисту прав позивача, що виникають із житлових відносин, на підставі чого просила закрити провадження у справі так як даний спір підлягає судовому розгляду в порядку цивільного судочинства.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 та третя особа без самостійних вимог на предмет спору командир військової частини НОМЕР_2 судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які надсилалися судом на їх адреси, причини неявки вказаних осіб в судове засідання суду не відомі, заяви чи клопотання від останніх про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Неявка вказаних осіб за таких обставин відповідно до положень ч. 2, ч. 4 ст. 128 КАС України не є перешкодою для розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.
Позивач ОСОБА_1 заперечував щодо заявленого представником відповідача КЕВ м.Кропивницький клопотання про закриття провадження у справі.
Заслухавши позивача, представника відповідача КЕВ м.Кропивницький, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в т. ч. на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 ст. 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.
Аналогічна правова позиція була також висловлена в постановах Верховного Суду України від 23 лютого та від 16 березня 2016 року (№21-530а14, №815/8609/13-а відповідно).
Окрім того, як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", вирішуючи питання про визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, суди повинні враховувати, що КАС України встановлює такі правила відмежування адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикції: понятійно-функціональне, тобто визначення адміністративної справи, що наведене у пункті 1 частини першої статті 3 КАС України; визначення видів публічних правовідносин (управлінські правовідносини та правовідносини, пов'язані з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень), зазначених у частині першій статті 17 КАС України; встановлення переліку публічно-правових спорів, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів (частина друга статті 17 КАС України); встановлення переліку публічно-правових справ, що не належать до предмета адміністративної юрисдикції (частина третя статті 17 КАС України).
В свою чергу, відповідно до роз'яснень, викладених в п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року №3, якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК України, за якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17 КАС України), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12 ГПК України), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Приписи пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України прямо встановлюють правило про захист прав, зокрема, що виникають із житлових відносин, у порядку цивільного судочинства. Поняття «житлові відносини» в контексті змісту наведеної норми включає і право особи на одержання житла в зв'язку з проходженням публічної служби, оскільки норма не містить винятку зі встановленого нею загального правила.
При розгляді даної справи судом встановлено, що спір, який виник між ОСОБА_1 військовослужбовцем, звільненим з військової служби у запас, та квартирно-експлуатаційним відділом м. Кропивницький, ІНФОРМАЦІЯ_2 з приводу зарахування на квартирний облік пов'язаний із захистом права на житло особою, яка проходила публічну службу.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що даний спір за своєю правовою природою не належить до юрисдикції адміністративних судів, а повинен розглядатися в поряду цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, зазначених в якості відповідачів, та в даних правовідносинах відповідачі не здійснюють владну управлінську функцію, що свідчить про те, що спірні правовідносини, які стали підставою звернення до суду з даним адміністративним позовом, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, на підставі чого провадження у справі слід закрити, роз'яснивши позивачу, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим останній має право звернутися до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
Судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом слід повернути позивачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі вищевикладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.157 КАС України, ст.7 Закону України «Про судовий збір» суд, -
Клопотання представника відповідача квартирно-експлуатаційного відділу м.Кропивницький про закриття провадження по справі, - задовольнити.
Закрити провадження у справі №405/4099/17, провадження 2а/405/155/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м.Кропивницький, Кіровоградського обласного військового комісаріату, третя особа без самостійних вимог на предмет спору командир військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
Повернути позивачу ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп., сплачений відповідно до квитанції №43 від 02 серпня 2017 року на суму 640 грн. 00 коп., отримувач: УК у м.Кропивницький/Ленін.р-н/22030101, рахунок отримувача 31214206700004, код отримувача 38037409, банк отримувача: 823016 ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, призначення платежу судовий збір (Державна судова адміністрація, судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Ленінський районний суд м.Кіровограда.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі протягом п'яти днів з дня її винесення апеляційної скарги.
У разі, якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з ч.3 ст. 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда Л.А. Іванова