Долинський районний суд Кіровоградської області
110 м. м. Долинська Долинський район Кіровоградська область Україна 28500
Справа № 388/23/17
Категорія 18
22.02.2017 року Долинський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,
за участю секретаря Марченко О.І.,
представника ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кропивницькому Департаменту патрульної поліції Мірончука А.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 11 січня 2017 року поштовим зв'язком отримав постанову інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кропивницькому Департаменту патрульної поліції Мірончука А.О. від 28 грудня 2016 року серії АР № 3228628 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за те, що 28 грудня 2016 року о 03.15 годині по вул. Вокзальній у м. Кропивницькому керував автомобілем «CHERY Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_1 не маючи при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1. Правил дорожнього руху.
ОСОБА_2 зазначає, що 28 грудня 2016 року о 03.15 годині на вул. Вокзальній у м. Кропивницькому інспектором роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кропивницькому Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 464015, згідно якого цього ж дня о 02.20 годині керував автомобілем «CHERY Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху.
Таким чином, викладені обставини правопорушення (місце, час) у постанові про накладення адміністративного стягнення не відповідають дійсності, оскільки не міг керувати автомобілем «CHERY Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_1 о 03.15 годині 28 грудня 2016 року по вул. Вокзальній у м. Кропивницькому тому, що у цей час щодо нього іншим працівником поліції складався протокол про накладення адміністративного стягнення.
ОСОБА_2 уважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення винесена з порушенням його прав.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, ОСОБА_1 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити. Суду пояснив, що ОСОБА_2 не керував автомобілем, а знаходився поряд з ним. Під'їхавши працівники поліції запропоновували надати відповідні документи на право керування транспортним засобом, що було зроблено. Наголошує на тому, що ОСОБА_2 транспортним засобом не керував.
Відповідач інспектор роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кропивницькому Департаменту патрульної поліції Мірончук А.О. заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. Зазначає, що на транспортному засобі під керуванням ОСОБА_2 не горіли ліхтарі, що підсвічують номерні знаки. Запропонував ОСОБА_2 надати документи, зокрема свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. ОСОБА_2 надав посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що був прострочений. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не мав полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Попередньо було роз'яснено права особи. Те, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом бачив ОСОБА_5, який є інспектором поліції. Той факт, що поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був прострочений підтверджувалось інформацією з відповідного програмного забезпечення. Також вина ОСОБА_2 підтверджується відеозаписом події. Більше доказів нема. ОСОБА_2 коли передавав поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів особисто повідомив, що поліс прострочений.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову частково з таких підстав.
Судом установлено, що постановою інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кропивницькому Департаменту патрульної поліції Мірончука А.О. серії АР № 328628 від 28 грудня 2016 року на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у розмірі 425 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за те, що 28 грудня 2016 року о 03.15 годині по вул. Вокзальній у м. Кропивницькому керував автомобілем «CHERY Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_1 не маючи при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (далі - Правила дорожнього руху) (а. с. 3).
За змістом ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами)на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення (зокрема ч. 2 ст. 258) передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу (рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015).
Згідно ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність у виді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Відповідно до змісту пп. «г» п. 2.1. Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Таким чином, відповідальність за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
За змістом п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
У цій справі відповідач наголошував на тому, що доказом того, що 28 грудня 2016 року о 03.15 годині ОСОБА_2 по вул. Вокзальній у м. Кропивницькому керував автомобілем «CHERY Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_1 не маючи при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є відеозапис з місця події, що наданий суду для дослідження у судовому засіданні.
Судом у судовому засіданні здійснено відтворення наданого відеозапису з місця події на якому не відображено того, що ОСОБА_2 здійснював керування автомобілем «CHERY Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_1. На відеозаписі видно як працівники поліції пропонують ОСОБА_2 надати відповідні документи, при цьому позивач знаходиться поблизу автомобіля. При вирішенні питання про накладення адміністративного, а також при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 не визнавав того факту, що керував транспортним засобом. Тобто цим відеозаписом підтверджено лише факт відсутності в особи полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Оскільки відповідальність за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає виключно за керування особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки, зокрема полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), відповідно відсутність доказів керування особою транспортним засобом без таких документів не дає підстав уважати, що особа винна у вчиненні цього адміністративного правопорушення.
Таким чином, винесена відповідачем постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства, відповідно до ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Отже, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними ст. 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Отже, під дискреційним повноваженням суд повинен розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Суд є правозастосовуючим органом та не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Так, питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення віднесено до виключної компетенції відповідача.
За таких обставин суд, дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, не має права перебирати на себе повноваження суб'єкта владних повноважень у відповідних правовідносинах, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 126, 251, 252, 268, 278-280, 285, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статями 3, 17,18, 69, 71, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 171-2 КАС України суд, -
Задовольнити частково позов ОСОБА_2 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кропивницькому Департаменту патрульної поліції Мірончука А.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Скасувати постанову серії АР № 328628, винесену 28 грудня 2016 року інспектором роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кропивницькому Департаменту патрульної поліції Мірончуком Артемом Олександровичем про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений 27 лютого 2017 року.
Суддя Д. М. Баранський