Справа № 386/868/17
Провадження № 1-кп/386/125/17
13 жовтня 2017 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12017120130000273 за обвинуваченням:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Голованівськ Кіровоградської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, безробітного, не одруженого, дітей не маючого, інших утриманців не маючого, не інваліда, військовозобов'язаного, пільг не маючого, не депутата, раніше не судимого, не ветерана війни, не учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та не потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
ОСОБА_5 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за таких обставин.
13 липня 2017 року близько 20 години ОСОБА_5 , в порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N1306 (далі - Правила дорожнього руху), відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, в порушення вимог пунктів 31.4.1. (в) і 31.4.5. (є) Правил дорожнього руху, згідно з якими забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, як порушено герметичність гідравлічного гальмівного приводу та відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс, перед виїздом не перевірив належним чином і не забезпечив технічно-справний стан ходової частини автомобіля марки «ВАЗ 2101» реєстраційний номер «в НОМЕР_1 », який належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, експлуатував зазначений транспортний засіб, де відсутній на задньому лівому колесі один болт кріплення колеса та зламаний і загнутий металевий трубопровід, що забезпечує подачу гальмівної рідини до задніх гальмівних механізмів. Рухаючись за кермом зазначеного транспортного засобу по вул. Пушкіна в смт. Голованівськ Кіровоградської області, в напрямку вул. Першого Травня, на відстані 31 метру від домоволодіння АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 грубо порушуючи вимоги п. 10.1. Правил дорожнього руху, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проявив особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, а також грубо порушуючи вимоги п.13.3. Правил дорожнього руху, за якими під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, в повній мірі не контролюючи свої дії через стан алкогольного сп'яніння, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку і безпечно керувати транспортним засобом, при цьому передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховував на їх відвернення, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб постійно контролювати напрямок руху керованого ним транспортного засобу, із несправною гальмівною системою, про що завчасно було відомо ОСОБА_5 , здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, перегородивши шлях мопеду марки «Навігатор» під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого відбулося зіткнення середньо передньої частини автомобіля марки «ВАЗ 2101» реєстраційний номер «в НОМЕР_1 » із передньою частиною мопеда марки «Навігатор». У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мопеда марки «Навігатор» ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді поздовжнього перелому тіла клубової кісті з переходом лінії перелому на сідничну кість, які відповідно до висновку судово-медичного експерта №203 від 25.08.2017 року відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я більше 21 дня.
Такі дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, про що складено обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні.
29 серпня 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), та разом з обвинувальним актом направлена до суду.
Відповідно до умов вищезазначеної угоди, сторони угоди у кримінальному провадженні №12017120130000273 у відповідності до ст.ст. 468, 469, 471 КПК України виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 286 КК України, яка ніким не оспорюється. Зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, зокрема те, що ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому засіданні, повністю відшкодувати затрати за виконану 01.08.2017 року судову інженерно-транспортну експертизу в сумі 988 грн. 70 коп., повністю відшкодувати затрати за виконану 02.08.2017 року судову інженерно-транспортну експертизу в сумі 692 грн. 09 коп., повністю відшкодувати затрати за виконану 08.08.2017 року судову транспортну-трасологічну експертизу в сумі 988 грн. 70 коп., повністю відшкодувати затрати за виконану 18.08.2017 року судову інженерно-транспортну експертизу по обставинам ДТП в сумі 692 грн. 09 коп.; потерпілий від висунення вимог та претензій матеріального характеру до обвинуваченого у рамках даного кримінального провадження відмовився, у зв'язку з відсутністю такої шкоди. При цьому, обвинувачений та потерпілий між собою узгодили покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у виді одного року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням 1 року іспитового строку. Сторони угоди домовились покласти на ОСОБА_5 обов'язки відповідно до ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Крім цього, у даній угоді зазначені роз'яснені потерпілому та обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання, що в разі невиконання угоди потерпілий має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку, а умисне невиконання умов угоди, буде підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої Законом.
13.10.2017 року сторони угоди подали в письмовій формі клопотання про зміни в угоді про примирення та в усній формі підтримали клопотання в судовому засіданні, та просили змінити угоду в частині відшкодування обвинуваченим судових витрат та вирішити питання щодо стягнення судових витрат з обвинуваченого в загальному порядку.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 12 постанови від 11.12.2015 року №13, роз'яснив, що якщо в угоді наявні недоліки, які за своїм змістом не є суттєвими, зокрема угода вміщує суперечності, неточності, що обумовлено, переважно, правовою необізнаністю сторін, з огляду на заборону, передбачену ч. 8 ст. 474 КПК України, щодо повторного звернення з угодою в одному кримінальному провадженні правильним видається надання судом можливості сторонам уточнення укладеної угоди, внесення відповідних змін до її змісту. При цьому такі зміни мають бути погоджені між сторонами, відображені в журналі судового засідання, технічному записі та судовому рішенні.
У зв'язку з тим, що зміни запропоновані сторонами угоди не є суттєвими, оскільки не стосуються кваліфікації дій обвинуваченого, міри та виду покарання, суд вважає за можливе розглядати питання про затвердження угоди з урахуванням внесених змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить усі необхідні реквізити, визначені ст. 471 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений та потерпілий наполягали на затвердженні угоди, вказавши, що вона укладена добровільно, наслідки укладення угоди, передбачені ч. 1 ст. 473, ч. 5 ст. 474 КПК України їм роз'яснені та зрозумілі, крім того, обвинувачений зазначив, що повністю визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, вказаних у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом, щиро кається.
Прокурор в судовому засіданні вважала за можливе затвердити угоду про примирення, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України та КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє права та наслідки укладення та затвердження відповідної угоди з потерпілим, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 та ч. 5 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпілий також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, сторони примирилися.
Також судом встановлено, що умови даної угоди та узгоджена між сторонами міра покарання відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості. Разом з цим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості; особу винного обвинуваченого, який добре характеризується, його вік та стан здоров'я, який на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; злочини вчинив уперше; обставини, які пом'якшують покарання, до яких відносить щире каяття; обставини, що обтяжують покарання, до яких відноситься вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а тому узгоджена між обвинуваченим та потерпілим міра покарання є необхідною і достатньою для досягнення мети виправлення і попередження вчинення нових злочинів, і таке виправлення можливе без відбування покарання, що передбачено ст. 75 КК України.
Обвинувачений погоджується на призначення узгоджених між ним та потерпілим виду та міри покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання та звільнення від відбування покарання.
Підстав для застосування до обвинуваченого Закону України "Про амністію у 2016 році" не встановлено.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення 01.08.2017 року судової інженерно-транспортної експертизи в сумі 988 грн. 70 коп., 02.08.2017 року судової інженерно-транспортної експертизи в сумі 692 грн. 09 коп., 08.08.2017 року судової транспортно-трасологічної експертизи в сумі 988 грн. 70 коп., 18.08.2017 року судової інженерно-транспортної експертизи по обставинам ДТП в сумі 692 грн. 09 коп. підлягають стягненню на користь держави з ОСОБА_5 (а.с. 24, 36, 48, 85 т.1).
Підстави до вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відсутні і такі заходи згідно з реєстру матеріалів досудового розслідування не застосовувались.
Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, а саме: автомобіль марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номер «в НОМЕР_1 », номер кузова НОМЕР_2 , 1975 року випуску, блакитного кольору, який знаходиться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_5 та належить на праві приватної власності ОСОБА_6 (а.с. 59-60, 124 т. 1), необхідно передати ОСОБА_6 як власнику; мопед марки «Навігатор», без реєстраційного номера, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 (а.с. 59, 61 т. 1), необхідно залишити йому як власнику.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 469, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 29 серпня 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12017120130000273 зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 14 липня 2017 року.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання по ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік.
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз 01.08.2017 року, 02.08.2017 року, 08.08.2017 року та 18.08.2017 року в розмірі 3361 (три тисячі триста шістдесят одної) грн. 58 коп.
Речові докази:
- автомобіль марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номер «в НОМЕР_1 », номер кузова НОМЕР_2 , 1975 року випуску, блакитного кольору, який знаходиться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_5 та належить на праві приватної власності ОСОБА_6 - передати ОСОБА_6 як власнику;
- мопед марки «Навігатор», без реєстраційного номера, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 - залишити йому як власнику.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя: ОСОБА_1