Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
"12" жовтня 2017 р. Справа № 927/849/17
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Київфундаментбуд",
вул. Куренівська, буд. 16 А, м. Київ, 04073
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "РАСТ",
вул. Чернишевського, буд. 33, м. Чернігів, 14000
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідача: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеда
Тетяна Олександрівна
АДРЕСА_1
Предмет спору: про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно
Суддя Лавриненко Л.М.
Представники сторін:
Від позивача: Малолєткін Р.С., довіреність від 26.09.2017, представник
Від відповідача: Маслак М.С., довіреність №4 від 19.01.2017
Від третьої особи: не з'явився
Рішення приймається після оголошеної у судовому засіданні перерви, з 03.10.2017 по 12.10.2017, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем - Приватним акціонерним товариством "Київфундаментбуд" подано позов до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСТ" про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно, серія та номер 594 від 22.06.2016, виданого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Карнабедою Тетяною Олександрівною, яким посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСТ" на об'єкт нерухомості, загальною площею 1660.3 кв.м., розташований за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Мазепи Івана, будинок,3.
Ухвалою суду від 12.09.2017, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеду Тетяну Олександрівну (АДРЕСА_1).
У судовому засіданні 03.10.2017 представник позивача надав письмове клопотання про витребування доказів, відповідно до ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України, у якому зазначив, що з метою збирання всіх необхідних доказів на підтвердження обставин, викладених у позові, представник позивача звернувся до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області з адвокатськими запитами від 27.09.2017, копії яких додано до матеріалів справи, про надання належним чином завірених копій документів (реєстраційну справу), на підставі яких було здійснено державну реєстрацію права власності на промислову будівлю будівельної індустрії з офісними приміщеннями, загальною площею 386,6 кв.м., розташованої за адресою: м. Чернігів, вул. Мазепи Івана (вул. Щорса), будинок №63-2, що належить на праві власності ТОВ «Футбольний клуб «Динамо», а також належним чином завірені копії документів, на підставі яких нерухоме майно, віднесене до категорії промислової нерухомості, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Щорса, будинок №63 було виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно. Проте, станом на 03.10.2017 відповіді на адвокатські запити не надано. Оскільки зазначені документи є важливими доказами у справі, позивач просить суд витребувати належним чином завірені копії зазначених документів з Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області.
Відповідно до ч.1,2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
Суд відхилив клопотання позивача про витребування доказів, оскільки позивачем не було дотримано встановленої форми подачі клопотання в порядку ч.1,2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, не зазначено конкретних обставин, які б перешкоджають самостійному отриманню та наданню зазначених доказів позивачем, а також не зазначено обставини, які можуть підтвердити зазначені позивачем докази.
Відповідач у поданому відзиві на позов просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що відповідач набув право власності на нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: вул. Івана Мазепи, буд. 63, м. Чернігів, загальною площею 1660,3 кв.м., на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016. Оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно є наслідком подання для реєстрації такого права певного переліку правовстановлюючих документів. Оскільки свідоцтво на право власності лише посвідчує наявність відповідного права, але не породжує, змінює або припиняє певні права та обов'язки, то воно не є актом в розумінні ст.12 Господарського процесуального кодексу України, який може бути оскаржено до господарського суду. Також відповідач зазначає, що 04.07.2017 виконавчим комітетом Чернігівської міської ради Допоміжній будівлі, загальною площею 640,0 кв.м., ТОВ «РАСТ» присвоєно поштову адресу: вул. Івана Мазепи, буд. 63-в, у зв'язку з чим об'єкта нерухомості, який знаходиться за адресою: вул. Івана Мазепи, буд. 63, в м. Чернігові, який мав загальну площу 1660,3 кв.м. та складався з будівлі технічної майстерні з адміністративним приміщенням, прохідної, складів, не існує на час розгляду справи, а тому і предмету спору на час розгляду справи не існує.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеди Тетяни Олександрівни було направлено лист №1389/01-16 про залучення до матеріалів справи копії свідоцтва про право власності на майно від 22.06.2016, реєстровий номер 594. Також у поданому листі третя особа просила суд розглянути справу без її участі. Клопотання третьої особи про розгляд справи без її участі задоволено судом, оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони. Поданий документ залучено судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 03.10.2017 суд оголосив перерву до 12.10.2017 до 10:00.
У судовому засіданні 12.10.2017 суд продовжив розгляд справи після оголошеної перерви.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеда Тетяна Олександрівна була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою суду від 03.10.2017, отриманою особисто приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Карнабедою Тетяною Олександрівною 03.10.2017 о 15:45, але у судове засідання 12.10.2017 не з'явилась, повноважного представника для дачі пояснень по справі не направила.
Представники позивача та відповідача підтримали раніше подані клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.
Представник позивача у судовому засіданні надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом. Подані документи залучено до матеріалів справи.
Також представник позивача у судовому засіданні 12.10.2017 надав письмове клопотання про витребування доказів, відповідно до ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України, у якому зазначив, що з метою збирання всіх необхідних доказів на підтвердження обставин, викладених у позові, представник позивача звернувся до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області з адвокатськими запитами від 27.09.2017, копії яких додано до матеріалів справи, про надання належним чином завірених копій документів (реєстраційну справу), на підставі яких було здійснено державну реєстрацію права власності на промислову будівлю будівельної індустрії з офісними приміщеннями, загальною площею 386,6 кв.м., розташованої за адресою: м. Чернігів, вул. Мазепи Івана (вул. Щорса), будинок №63-2, що належить на праві власності ТОВ «Футбольний клуб «Динамо», а також належним чином завірені копії документів, на підставі яких нерухоме майно, віднесене до категорії промислової нерухомості, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Щорса, будинок №63 було виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно. Станом на 10.10.2017 Головне управління юстиції у Чернігівській області переадресувало даний запит на Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, яке в свою чергу зазначило щодо відсутності підстав для надання відповіді згідно з запитом. Оскільки зазначені документи є важливим доказом у справі, позивач просить суд витребувати належним чином завірені копії зазначених документів з Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області.
Представник відповідача щодо клопотання позивача про витребування доказів заперечував.
Суд відхилив клопотання позивача про витребування доказів, оскільки позивачем не було дотримано вимог ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, та не зазначено обставини, які можуть підтвердити зазначені позивачем докази, виходячи із предмету заявлених позовних вимог.
Інших заяв та клопотань від сторін та третьої особи на час слухання справи не надходило.
Судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення третьої особи про час та місце судового засідання, але третя особа своїм процесуальним правом участі в судових засіданнях 19.09.2017, 03.10.2017, 12.10.2017 не скористалася, у зазначені судові засідання не з'явилась, повноважного представника для дачі пояснень по справі не направила.
Зважаючи на те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка третьої особи у судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній доказами.
Ухвалами суду від 12.09.2017, 19.09.2017 сторони були попереджені, що нез'явлення в судове засідання повноважних представників не є перешкодою для розгляду спору по суті. Крім того, даними ухвалами суду обов'язкова явка третьої особи в судові засідання не визнавалась.
У судовому засіданні 12.10.2017 суд перейшов до розгляду справи по суті.
Представник позивача виклав позовні вимоги.
Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечував.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, господарський суд встановив:
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що Публічне акціонерне товариство «Київфундаментбуд» (позивач по справі), станом на 10.12.2015, було власником нерухомого майна, віднесеного до категорії промислової нерухомості, яке знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 63, будівля тех. майстерні з адміністративними приміщеннями.
10.12.2015 відбулись прилюдні електронні торги (СЕТАМ), на яких за лотом №110096 було виставлено зазначене нерухоме майно, віднесене до категорії промислової нерухомості, яке знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 63, будівля тех.майстерні з адміністративними приміщеннями.
За результатами електронних торгів (СЕТАМ), Товариство з обмеженою відповідальністю «РАСТ» (відповідач по справі), як учасника №15 шляхом автоматичного вкладення відповідного протоколу №133499, визнано переможцем торгів на підставі висунутої найвищої цінової пропозиції.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №927/788/16 від 22.09.2016, яке залишено в силі Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2017, за позовом: Приватного акціонерного товариства "Київфундаментбуд" до відповідача-1: Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства Юстиції України, відповідача-2: Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСТ", про визнання недійсними результатів електронних торгів, було задоволено позов ПрАТ "Київфундаментбуд" у повному обсязі та визнано недійсними результати проведених 10.12.2015 прилюдних електронних торгів (ДП "СЕТАМ"), що оформлені протоколом № 133499, на яких було продано по лоту № 110096 належне ПрАТ "Київфундаментбуд" нерухоме майно, віднесене до категорії промислової нерухомості, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Щорса, 63 (будівля тех. майстерні з адміністративними приміщеннями), за ціною 998417 грн 00 коп.
Оскільки, судом визнано недійсними результати проведених 10.12.2015 прилюдних електронних торгів (ДП "СЕТАМ"), що оформлені протоколом № 133499, на яких було продано по лоту № 110096 належне ПрАТ "Київфундаментбуд" нерухоме майно, віднесене до категорії промислової нерухомості, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Щорса, 63 (будівля тех. майстерні з адміністративними приміщеннями), за ціною 998417 грн 00 коп, а тому позивач, посилаючись на ст.216,236 317,321,387 Цивільного кодексу України, просить суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на майно, серія та номер 594 від 22.06.2016, виданого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Карнабедою Тетяною Олександрівною, яким посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСТ" на об'єкт нерухомості, загальною площею 1660.3 кв.м., розташований за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Мазепи Івана, будинок,63.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2016, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Карнабедою Тетяною Олександрівною, було видано Товариству з обмеженою відповідальністю «РАСТ» свідоцтво серія та номер 594, яким посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «РАСТ» на об'єкт нерухомості, загальною площею 1660.3 кв.м., розташований за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Мазепи Івана (Щорса), будинок, 63 (а.с.81). На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30189158 від 24.06.2016, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Карнабеда Тетяна Олександрівна, було внесено запис про право власності 15111969 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 08.08.2016 №65342165, копія якої додана до матеріалів справи (а.с.42).
У свідоцтві серія та номер 594, яким посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «РАСТ» на об'єкт нерухомості, загальною площею 1660.3 кв.м., розташований за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Мазепи Івана (Щорса), будинок, 3, приватним нотаріусом зазначено, що воно видано на підставі ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі акту про проведені електронні торги, затвердженого Оболонським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві 13.06.2016.
Розділом 6 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 № 656/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 за № 427/25204 (далі - Тимчасовий порядок), яке діяло до 21.12.2015 та пунктом 8 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.12.2015 № 914-19 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за №928-VIII, чинним на час виникнення спірних правовідносин визначено, що на підставі затвердженого акту про проведені прилюдні торги нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Відповідно до п.5 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», до повноважень нотаріусів відноситься видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).
Із матеріалів справи слідує, що 13 червня 2016 року головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві було складено акт про проведені електронні торги, який затверджено начальником Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві 13.06.2016.
У вказаному акті від 13 червня 2016 року про проведені електронні торги зазначено, що відповідно до протоколу проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 27.05.2016 № 133499, торги з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить Приватному акціонерному товариству «Київфундаментбуд» (ЄДРПОУ 3305697, адреса м. Київ, вул.Куренівська,16А), а саме на об'єкт нерухомості, що знаходяться за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Щорса, будинок, 63 загальною площею 1660.3 кв.м., та складаються з будівлі технічної майстерні з адміністративними приміщеннями (А-2, А1-1), прохідної (Б-1,Б1-1), складів для ПММ (В-1), відбулися. Переможець торгів - Товариство з обмеженою відповідальністю «РАСТ», ЄДРПОУ 32729175, адреса: м. Чернігів, вул. Мстиславська,9, оф.11, придбав арештоване нерухоме майно за суму 998417 грн, з яких 23327, 50 грн сума сплаченого гарантійного внеску; 26593,35 грн та 948496,15 грн внесені повністю 11.12.2015 на депозитний рахунок Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Акт видано на підставі протоколу проведення електронних торгів від 27.05.2016.
У протоколі проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 27.05.2016 № 133499, виданого організатором торгів Державним підприємством «Сетам» зазначено, що протокол № 133499 сформовано на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі 910/32168/15.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку, що свідоцтво серія та номер 594, яким посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «РАСТ» на об'єкт нерухомості, загальною площею 1660.3 кв.м., розташований за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Мазепи Івана (Щорса), будинок, 63, було видано відповідно до п. 5 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 № 656/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 за № 427/25204 (далі - Тимчасовий порядок), яке діяло до 21.12.2015 та пункту 8 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.12.2015 № 914-19 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 928-VIII, на підставі акту про проведені електронні торги, виданого згідно з протоколом проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 27.05.2016 № 133499, який складено організатором торгів Державним підприємством «Сетам», та затвердженим начальником Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві 13.06.2016.
Слід зазначити, що під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акту та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. При цьому, оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі №6-116цс12, від 16.11.2016 у справі № 6-1655цс16, від 06.04.2016 у справі № 910/23970/15.
Отже, враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акту проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах.
Тобто, господарський суд приходить до висновку, що акт державного виконавця про проведені електронні торги є правочином, що складається за результатами проведення торгів і на підставі якого видається свідоцтво про право власності.
Свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, але не породжує, змінює або припиняє певні права та обов'язки, та відповідно не є правочином.
Позивачем, у порушення ст.32,33,34 Господарського процесуального кодексу України, не надано належних доказів, які підтверджують що правочин купівлі-продажу нерухомого майна, а саме акт про проведені електронні торги, виданий на підставі протоколу проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 27.05.2016 № 133499, який складено організатором торгів Державним підприємством «Сетам», та затверджений начальником Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві 13.06.2016, у встановленому чинним законодавством порядку визнаний недійсним.
Указаний правочин, а саме: акт про проведені електронні торги, виданий на підставі протоколу проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 27.05.2016 № 133499, який складено організатором торгів Державним підприємством «Сетам», та затверджений начальником Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві 13.06.2016, не був предметом розгляду у справі №927/788/16 Господарського суду Чернігівської області, не досліджувався судом, а також не є предметом розгляду в даній справі.
Також слід зазначити, що як вбачається із наданої позивачем Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, станом на 06.04.2017 в реєстрі відсутній запис про право власності відповідача на об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Щорса, будинок, 63 загальною площею 1660.3 кв.м., та складаються з будівлі технічної майстерні з адміністративними приміщеннями (А-2, А1-1), прохідної ( Б-1,Б1-1), складів для ПММ (В-1).
Відповідно до наданої відповідачем Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, станом на 26.09.2017, у державному реєстрі зареєстровано право власності відповідача на допоміжні будівлі, об'єкт житлової нерухомості площею 603,8 кв.м. за адресою м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, будинок 63,в. Підстава виникнення права власності: технічний паспорт, серія та номер б/н, виданий 30.05.2017, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю «СівеЕксперт», декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ЧГ143141597443, видавник Управління Державної архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Аналогічні способи захисту визначені в статті 20 Господарського кодексу України.
При цьому вбачається, що ефективним засобом захисту є такий, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV, свідоцтво про право власності на нерухоме майно підтверджує виникнення права власності.
Зі змісту вказаних норм випливає, що свідоцтво про право власності не є ані правочином, ані нормативним актом, чи актом індивідуальної дії, а є лише кінцевим результатом оформлення (юридично значимих фактів/дій) покупцем свого права власності на придбане майно.
Відповідно зазначені свідоцтва не можуть виступати і предметом спору: таким може бути лише правовстановлюючий документ, на підставі якого видано свідоцтво.
Крім того, за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Проте, позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва на право власності є похідною від позовної вимоги про визнання права власності.
За таких обставин, суд доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту, а саме визнання недійсним свідоцтва про право власності, не забезпечує реального захисту порушеного права та не призведе до позитивного правового результату у вигляді повернення позивачу статусу власника спірного майна.
Посилання позивача на ч. 1 ст. 236 та ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, як на підставу заявлених позовних вимог, судом до уваги не приймається, оскільки права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача з використанням правового механізму, установленого ст. 215, 216 Цивільного кодексу України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати у набувача це майно.
Посилання відповідача на те, що оскільки 04.07.2017 виконавчим комітетом Чернігівської міської ради Допоміжній будівлі, загальною площею 640,0 кв.м., ТОВ «РАСТ» присвоєно поштову адресу: вул. Івана Мазепи, буд. 63-в, у зв'язку з чим об'єкта нерухомості, який знаходиться за адресою: вул. Івана Мазепи, буд. 63, в м. Чернігові, який мав загальну площу 1660,3 кв.м. та складався з будівлі технічної майстерні з адміністративним приміщенням, прохідної, складів, не існує на час розгляду справи, а тому і предмету спору на час розгляду справи не існує, судом до уваги не приймається, оскільки предметом даного спору є визнання недійсним свідоцтва про право власності.
Відсутність предмету спору є підставою для припинення провадження у справі, а це можливо, зокрема, у випадку, коли предмет спору існував на час звернення до суду і припинив своє існування під час розгляду справи (наприклад, сплата боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), і якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в позові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладаються на позивача.
Керуючись ст.15,16,202,216,236 Цивільного кодексу України; ст. 20 Господарського кодексу України; ст.22,32-34,38,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України; ст.4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 17.10.2017.
Суддя Л.М.Лавриненко