"12" жовтня 2017 р.Справа № 923/324/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Лисенко В.А.
секретар судового засідання: Полінецька В.С.
від позивача ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 01.07.2017)
від відповідача ОСОБА_2 (довіреність №27 від 30.01.2016)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства “Каховське”
на рішення господарського суду Херсонської області від 25 травня 2017 року
по справі № 923/324/17
за позовом Селянського (фермерського) господарства “Каховське”
до відповідача ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю “Ім. Латиських стрільців”
про стягнення 135249,40 грн.
19.04.2017 року Селянське (фермерське) господарство “Каховське” звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю “Ім. Латиських стрільців” відповідно до якого просив стягнути 135249,40 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям та використанням належних позивачеві на правах оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення за 2015 та 2016 рік, площею 12,8 га за умовами Договору оренди землі від 02.04.2009 року.
Позовні вимоги мотивовані самовільним зайняттям ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю “Ім. Латиських стрільців” земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які були передані в оренду Селянському фермерському господарству, внаслідок чого завдано шкоду за 2015-2016 рік.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 25 травня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем не доведено факт самовільного використання відповідачем спірної земельної ділянки протягом 2015-2016 років, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що земельні ділянки площею 12,8 га перебувають у користування СФГ «Каховське» згідно Договору оренди землі від 02.04.2009 року.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, Селянське (фермерське) господарство “Каховське” звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового акту, з підстав передбачених ст. 104 ГПК України, а саме:
- апелянт вважає, що посадовими особами під час перевірки з дотримання вимог земельного законодавства виявлено порушення відповідачем вимог земельного законодавства ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу, а саме самовільне зайняття у період з 2015-2016 року земельної ділянки, що підтверджується постановою адміністративного суду та Актами обстеження земельної ділянки.
Представником ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю “Ім. Латиських стрільців” надано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив залишити апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства “Каховське” без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.
05.07.2017 року представником позивача через відділ діловодства суду було подано клопотання про зобов'язання Головне управляння Держгеокадастру у Херсонській області здійснити перевірку правильності розрахунку заподіяної селянському господарству завданої відповідачем шкоди.
У задоволенні зазначеного клопотання колегією суддів відмовлено, оскільки позивач при доведенні заявлених ним вимог до суду сам в змозі звернутись до управління з листом про здійснення відповідних дій.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Як встановлено під час розгляду даної справи, та підтверджено в ході апеляційного провадження 02.04.2009 року між орендодавцем ОСОБА_4, яка діє від свого імені та від імені громадян України, власників земельних ділянок, розташованих на території Новомаячківської селищної ради Цюрупинського району Херсонської області, на підставі доручень, посвідчених секретарем Новомаячківської селищної ради та орендарем Фермерським господарством "Каховське" укладено договір оренди землі, за умовами якого орендареві передано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель приватної власності, які знаходяться в адміністративних межах Новомаячківської селищної ради Цюрупинського району Херсонської області, загальною площею 83,03 га. (а.с.88-91)
Відповідно до п.8 Договору, він укладений на 25 років, починаючи з моменту його державної реєстрації, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Договір оренди землі зареєстровано у Цюрупинському реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис в розділі Книги 4АА001940 від 18.12.2009р. за №040972900013.
18.12.2009 року було складено та погоджено Акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі (а.с.92).
Державним інспектором сільського господарства у Херсонській області приписом від 30.07.2014 року № 000474 зобов'язано ТДВ “Ім. Латиських стрільців” звільнити земельну ділянку площею 12,8 га в контурі 6 Новомаячківської селищної ради.
17.08.2015 року Селянське (фермерського) господарство “Каховське” звернулось до Держанвої інспекції сільського господарства у Херсонській області з заявою про порушення суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства № 80/8, в якій зазначило про порушення суб'єктом господарювання - ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю “Ім. Латиських стрільців” вимог земельного законодавства, а саме самовільного зайняття земельних ділянок, що належать заявнику на праві оренди.
30.03.2016 року Державна інспекція у відповідь на заяву Селянського (фермерського) господарства “Каховське” зазначило, що на даний час не має можливості здійснити відповідну перевірку відносно ТДВ “Ім. Латиських стрільців”.
При повторному зверненні позивача, Державна інспекція зазначила, що про розгляд звернень по суті буде повідомлено Селянське (фермерське) господарство “Каховське”.
19.07.2016 року ТДВ “Ім. Латиських стрільців” направило на адресу Селянського (фермерського) господарство “Каховське” пропозицію про укладання договору, про обмін земельними ділянки № 128.
У відповідь на пропозицію, Селянське (фермерське) господарство “Каховське” зазначило, що у зв'язку з тим, що ТДВ “Ім. Латиських стрільців” самовільно зайняло земельні ділянки у період з 2013-2016 року, 30.07.2014 року Державним інспектором сільського господарства було видано припис № 000474, яким зобов'язано відповідача усунути порушення вимог земельного законодавства - звільнити зайняту земельну ділянку та передати її фермерському господарству. У зв'язку з чим, Селянське (фермерське) господарство “Каховське” вимагало від ТДВ “Ім. Латиських стрільців” визнати за селянським господарством право володіння та користування земельною ділянкою площею 12,8 га, яку протягом 7 календарних днів передати за Актом прийому - передачі у користування, відшкодувати майнову шкоду та збитки за 2015-2016 роки та зазначено, що у зв'язку з невиконанням вимог буде змушено звернутися до суду.
05.10.2015 року комісією у складі депутата Новомаячківської селищної ради, голови комісії по земельним питанням, спеціалістом першої категорії селищної ради, директором ТДВ “Ім. Латиських стрільців” було складено та підписано Акт обстеження земельної ділянки № 6 загальної площі 102 га в адміністративних межах Новомаячківської селищної ради, в результаті якого встановлено, що земельна ділянка площею 12,8 га не використовувалась (а.с.59).
15.09.2016 року Державна інспекція сільського господарства в Херсонській області провела перевірку ТДВ “Ім. Латиських стрільців” з дотримання вимог земельного законодавства в частині виконання приписів від 30.07.2014 №№ 000474, 000475.
В результаті перевірки складено Акт № 11 від 19.09.2016 року, в розділі ІІІ якого зазначено, що «на мамонт перевірки використання вимог припису від 30.07.2014 року №000474, ТДВ “Ім. Латиських стрільців” виконало вимоги припису, а саме земельні ділянки 70, 75, 81, 94, 105 в контурі № 6 загальною площею 12,8 га перебувають у використанні ФГ «Каховське» згідно Договору оренди землі від 02.04.2009 року. Землі не використовуються та вкриті трав'яною рослинністю». (а.с.74-78).
В подальшому, 26.04.2017 року комісією у складі депутата Новомаячківської селищної ради, голови комісії по земельним питанням, спеціалістом першої категорії селищної ради, директором ТДВ “Ім. Латиських стрільців” було складено та підписано Акт обстеження земельної ділянки № 6 загальної площі 102 га в адміністративних межах Новомаячківської селищної ради, в результаті якого встановлено, що 5 земельних ділянок №№ 94, 105, 70, 75, 81 загальною площею 12,8 га не використовуються орендарем впродовж двох років (а.с.79).
Висновком судово-економічної експертизи № 96 від 26.04.25016 року, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, стосовно документального та нормативного підтвердження розміру неодержаних доходів, які б могло отримати СФГ «Каховське» у 2014 розі із земельної ділянки площею 12,0 га, зазначено, що відповідно до ОСОБА_2 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок ТДВ “Ім. Латиських стрільців” без спеціального дозволу, затвердженою КМУ від 25.07.2007 року, становить 36126,72 грн.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог Селянського (фермерського) господарства “Каховське” та вважає, що його доводи, заперечення і вимоги, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.35 ГПК України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, не підлягають доведенню обставини, визнані судом загальновідомими. Загальновідомість обставин полягає в тому, що вони відомі широкому загалу, зокрема, суду та особам, які беруть участь у справі. Загальновідомість того чи іншого факту є відносною і залежить від часу, що сплинув після події, поширеності інформації про подію в певній місцевості. Загальновідомі обставини не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність - очевидна, і доказування їх є зайвим.
Більш того, для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Якщо у справі беруть участь ті самі сторони, однак інші треті особи, то факти, встановлені рішенням у такій справі, матимуть преюдиціальне значення.
Матеріалами справи підтверджується та вірно встановлено місцевим господарським судом, у серпні 2014 року ТДВ "ім. Латиських стрільців" звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області, третя особа: СФГ "Каховське", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати приписи від 30.07.2014р. №000474 і №000475 про усунення порушень вимог земельного законодавства.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 у справі № 821/3535/14 позов ТДВ "ім. Латиських стрільців" залишено без задоволення. (а.с.16-18)
Відмовляючи в задоволенні позову ТДВ "ім.Латиських стрільців" про визнання протиправними та скасування приписів від 30.07.2014р. №000474, №000475 про усунення порушень вимог земельного законодавства, суд першої інстанції виходив з того, що ТДВ "ім. Латиських стрільців" не надало будь-якого рішення органів місцевого самоврядування, на підставі якого було надано у власність або у користування спірні земельні ділянки, що свідчить про те, що у товариства відсутні визначені законом правовстановлюючі документи (державний акт, договір оренди земельної ділянки тощо), з отриманням яких набуваються відповідні права на землю.
Приписом від 30.07.2014р. №000474 ТДВ "імЛатиських стрільців" зобов'язано усунути правопорушення, що полягає у використанні без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 12,8 га в контурі № 6 Новомаячківської селищної ради.
Перевіркою встановлено, що контур №6 в адміністративно-територіальних межах Новомаячківської селищної ради (100 га) обробляється єдиним масивом та засіяний соняшником, хоча відповідно до Договору оренди землі від 02.04.2009 року, земельна ділянка площею 12,8 га., що входить до площі цього масиву, перебуває у користуванні СФГ "Каховське", чим завдано СФГ "Каховське" майнової шкоди у розмірі 14157,16 грн.
Судом встановлено, що ТДВ "ім. Латиських стрільців" не має зареєстрованих прав на оспорюванні гектари контуру №6, а відтак, самовільно використовуючи зазначену земельну ділянку ТДВ "ім. Латиських стрільців" порушує права СФГ "Каховське", якому на праві користування належить земля.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТДВ "ім. Латиських стрільців" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014троку у справі № 821/3535/14 залишено апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Вищезазначені обставини підтверджуються постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2014р. у справі № 821/3535/14 та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014р. у справі № 821/3535/14 (а.с.16-21), копії яких подано позивачем до матеріалів справи.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 08.06.2016 року у справі №923/1508/15 яке набрало законної сили, було задоволено позов Селянського (фермерського) господарства "Каховське" до ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "ім.Латиських стрільців" та стягнуто на користь позивача 21969,56 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям та використанням належних позивачеві на правах оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення в 2014 році, площею 12,8 га, за умовами договору оренди землі від 02.04.2009р., зареєстрованого у Цюрупинському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис в розділі Книги 4АА001940 від 18.12.2009р. за № 040972900013 (а.с.22-25).
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 “Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам” встановлено порядок відшкодування збитків, зокрема при тимчасовому зайнятті земельних ділянок з дозволу або за згодою землекористувача. У такому разі збитки визначаються комісіями, створеними районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад або за угодою між власниками землі або землекористувачами та підприємствами, установами й організаціями. Отже, у разі самовільного зайняття земельних ділянок цей порядок не застосовується. Методика у спірних правовідносинах не застосовується з підстав, наведених у поясненнях Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області. За висновком суду першої інстанції позивач розрахував збитки, виходячи з фактичних даних, які обґрунтував даними бухгалтерського обліку та звітності, що відповідає приписам статті 22 ЦК як упущена вигода. На положення постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 “Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам” позивач не посилався та на її підставі розрахунку збитків не проводив.
Положеннями статей 224, 225 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.
Згідно зі статтею 211 Земельного кодексу України, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
За змістом статті 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок в контурі №№ 6, 94, 105, 70, 75, 81 загальною площею 12,8 га у період з 2015-2016 роки, позивач не отримав доходів, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено. Розрахунок неодержаного доходу (упущеної вигоди) додано позивачем до позовної заяви.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, матеріалами справи підтверджується та відповідачем доведено, а саме Актом перевірки Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області від 19.09.2016 року №11 підтверджено факт виконання ТДВ "ім.Латиських стрільців" вимог припису від 30.07.2014 року № 000474, а саме звільнення та не використання земельних ділянок №№ 70, 75, 81, 94, 105 в контурі №6 загальною площею 12,8 га, які перебувають у користуванні СФГ "Каховське" згідно договору оренди землі від 02.04.2009 року.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 25.05.2017 року у справі № 923/324/17 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства “Каховське” - без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського
процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства “Каховське” залишити без задоволення
2. Рішення господарського суду Херсонської області від “25” травня 2017 року у справі № 923/324/17 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови
складено „13” жовтня 2017 року
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя В.А. Лисенко