79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" жовтня 2017 р. Справа № 914/1380/17
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Дубник О.П. Скрипчук О.С.,
за участю секретаря судового засідання Кіра М.С.
та представників:
позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність № 1150/1 від 01.09.2017);
відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Сколівське кар'єроуправління”, б/н від 14.09.2017
на рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2017 (суддя Березяк Н.Є)
у справі № 914/1380/17
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Євровибухпром”, м. Житомир
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Сколівське кар'єроуправління”, с. Гребенів Львівської області
про стягнення 134 385, 26 грн.
У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Євровибухпром” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Сколівське кар'єроуправління” про стягнення 134 385, 26 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 19.08.2016 сторонами у справі укладено договір на виконання буровибухових робіт, за умовами якого позивач зобов'язався виконати комплекс буровибухових робіт по подрібненню гірничої маси методом свердловинних зарядів, а відповідач повинен був їх оплатити. Однак, своїх зобов'язань щодо оплати за виконані роботи в повному обсязі, відповідач не виконав. На підставі п. 5.2 договору, яким встановлено, що за прострочення в оплаті замовник сплачує виконавцю пеню за кожний день прострочки, що відповідає рівню подвійної ставки НБУ, п. 8.6, яким сторони домовились про сплату 18% річних від простроченої суми у випадку невиконання вимог щодо своєчасної оплати виконаних робіт та керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач крім основного боргу також просив стягнути з відповідача 14 005, 71 грн пені, 12 319, 01 грн 18% річних та 9 166, 02 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.09.2017 позовні вимоги задоволено.
Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 98 894, 52 грн основного боргу, 14 005, 71 грн пені, 12 319, 01 грн - 18% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань, 9 166, 02 грн інфляційних втрат та 2 015, 78 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
При задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем умов договору в частині оплати за надані послуги.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Зокрема, скаржник зазначає, що 15.10.2016 сторонами повинен був бути проведений остаточний розрахунок, однак у зв'язку з неякісно проведеним останнім етапом буровибухових робіт, було знищено частину кар'єрної дороги, що в подальшому унеможливило її використання та безпечний проїзд до кар'єру. Також зазначає, що 24.11.2016 відповідачем було складено акт обстеження кар'єрної автодороги, в якому вказано, що дорога зруйнована внаслідок буровибухових робіт, які проводились 15.10.2016. Вказує, що відповідач звертався до позивача з проханням самостійно відновити знищену кар'єрну автодорогу або зменшити вартість виконаних робіт в рахунок її відновлення, однак позивач відповіді не надав.
Крім того, звертає увагу, що долучені до матеріалів справи документи, що на думку позивача підтверджують факт виконання робіт не містять всіх обов'язкових реквізитів, отже неможливо встановити який об'єм робіт було надано відповідачеві по справі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скаржника, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
В судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2017 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проте від представника товариства надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на його зайнятість в іншій справі.
Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Відтак, з огляду на те, що відповідачем не долучено жодних доказів зайнятості представника в іншому судовому засіданні, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а неявка скаржника не перешкоджає вирішенню спору по суті, таким не подано жодних доказів на підтвердження неможливості заміни його іншим представником, підстави для задоволення клопотання та відкладення розгляду справи відсутні.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2017 у справі № 914/1380/17 - залишити без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 19.08.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю “Євровибухпром” (надалі Виконавець) та Приватним акціонерним товариством “Сколівське кар'єроуправління” (надалі Замовник) укладено договір № 19-08/16 на виконання буровибухових робіт, відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання комплексу буровибухових робіт по подрібненню гірничої маси методом свердловинних зарядів. Місце проведення: Львівська область, Сколівський район, с. Гребенів.
Згідно з розділом 3 договору, вартість робіт договірна і узгоджується протоколом погодження договірної ціни. Виконавець залишає за собою право шляхом укладення протоколу узгодження в залежності від змін цін на матеріали та комплектуючі, інфляційних процесів в Україні, зміни мінімальної заробітної плати та інших факторів, що впливають на рівень вартості робіт переглядати та змінювати вартість робіт.
Як вбачається з долученого протоколу погодження договірної ціни на проведення буровибухових робіт у ПрАТ “Сколівське кар'єроуправління”, ціна за кубометра гірничої маси становить 19,86 грн. в т.ч. ПДВ, яка погоджена сторонами про що свідчать печатки та підписи повноважних представників сторін.
Відповідно до п. 4.1 договору, роботи виконуються в об'ємі, визначеному погодженим графіком проведення робіт (за наявності), з урахуванням п. 1.4 цього договору або в сумарному об'ємі поданих заявок.
Згідно з п. 4.2 договору, фактичний обсяг виконаних робіт по договору (підірваної гірничої маси в щільному тілі по кожному вибуху) визначається згідно тахеометричної зйомки, яка проводиться представниками (маркшейдерами) обох сторін в день виконання масового вибуху підтверджується актами виконаних робіт (актами прийому - передачі виконаних робіт), підписаними представниками Замовника і Виконавця. При наявності будь-яких суперечностей у визначенні обсягу виконаних робіт по Договору, для проведення відповідних робіт залучається незалежний маркшейдер за рахунок сторони ініціатора, на підставі висновків якого проводиться розрахунок з Виконавцем за виконанні роботи.
Відповідно до п. 5.1 договору, роботи виконуються в обсязі, необхідному замовнику, при умові: п. 5.1.1. Замовник перед проведенням робіт проводить попередню оплату Виконавцю у розмірі:
- 50 % запланованого об'єму гірничої маси в блоці, що підлягає підриванню, за два робочих дні до дати, початку проведення бурових робіт обумовлених у погодженому графіку проведення робіт;
- 50 % запланованого об'єму гірничої маси в блоці, що підлягає підриванню, за два робочих дні до дати, початку проведення бурових робіт.
Згідно з п. 5.1.2 договору, за фактичний вихід гірничої маси, що перевищує запланований об'єм гірничої маси в блоці остаточний розрахунок проводиться протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту незалежно від обсягу підрахованого негабариту.
Замовником здійснено попередню оплату в розмірі 360 000, 00 грн, а саме: 19.09.2016 перераховано 100 000, 00 грн; 05.10.2016 перераховано 260 000, 00 грн.
На виконання умов договору позивачем в період з 01 жовтня 2016 року по 15 жовтня 2016 року проведено буровибухові роботи, за результатами яких складено акт здачі-приймання виконаних буровибухових робіт від 15.10.2016 на загальну суму 460 394, 52 грн.
Підписанням вказаного акту сторони підтвердили факт належного надання послуг виконавцем відповідно до положень договору. Також в акті вказано, що замовник не має претензій до виконавця стосовно якості виконаних робіт.
Фактичний обсяг подрібненої гірничої маси складає 23 182, 00 м.куб., загальна вартість виконаних робіт складає 460 394,52 грн. в.т.ч. ПДВ.
З огляду на часткову оплату замовником виконаних робіт в розмірі 360 000, 00 грн, залишається не оплаченим сума в розмірі 100 394, 52 грн. в т.ч. ПДВ.
09.12.2016 Виконавцем на адресу Замовника надіслано письмову вимогу про погашення грошового боргу № 791 від 09.06.2017 з пропозицією розрахуватися протягом трьох днів з моменту отримання вимоги. Дана вимога залишена замовником без відповіді.
16.06.2017 замовник перерахував лише частину суми в розмірі 1 500, 00 грн.
Отже, позивач просив стягнути з відповідача основну заборгованість, пеню, 18% річних та інфляційній втрати.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відтак, з огляду на те, що позивач виконав умови договору та надав послуги відповідачу, про що свідчать наявний в матеріалах справи акт здачі-приймання буровибухових робіт, в той час, як відповідача здійснив оплату лише частково, місцевий господарський суд підставно задоволив позовні вимоги.
Згідно з п. 5.2 Договору, за прострочення в оплаті Замовник сплачує Виконавцю пеню за кожний день прострочки, що відповідає рівню подвійної облікової ставки Національного банку України, котра діє в період за який сплачується пеня.
Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.
Відповідно до п. 8.6 договору, у випадку не виконання вимог щодо своєчасної оплати виконаних робіт, замовник зобов'язується сплачувати за прострочення грошового зобов'язання 18 % річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок позивача, зокрема пені, 18% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з законністю присудження їх до стягнення.
Посилання скаржника на неякісне проведення позивачем буровибухових робіт та як наслідок, знищення частини кар'єрної автодороги, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказані обставини виходять за межі позовних вимог, та можуть слугувати підставою для окремого позову.
В даній справі, з огляду на наявність підписаного акту виконаних робіт, з якого вбачається відсутність претензій сторін про якість виконаних робіт та ствердження про факт належного надання послуг виконавцем замовнику відповідно до положень договору, доводи відповідача є необґрунтованими.
З огляду на вищевказане, також не заслуговують на увагу твердження апелянта про відсутність в первинних бухгалтерських документах обов'язкових реквізитів та неможливість встановлення об'єму робіт, які були надані відповідачеві.
Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки скаржник, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність заявленного позову, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав його для зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2017 у справі № 914/1380/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повна постанова складена 17.10.2017
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Дубник О.П.
Суддя Скрипчук О.С.