79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" жовтня 2017 р. Справа № 907/469/17
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Бонк Т.Б.
суддів Бойко С.М.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - І.О.Борщ
від позивача - ОСОБА_2 (представник за довіреністю)
від відповідача (скаржник) - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради №1859/01-17 від 11.08.2017
на рішення господарського суду Закарпатської області від 10.07.2017 (головуючий суддя Йосипчук О.С.)
у справі № 907/469/17
за позовом публічного акціонерного товариств “Укртелеком”, м. Київ в особі Закарпатської філії ПАТ “Укртелеком”, м. Ужгород
до відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради, м. Мукачево
про стягнення 276 587,84 грн.
рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.07.2017 у справі № 907/469/17 позов публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Київ в особі Закарпатської філії ПАТ “Укртелеком” до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради про стягнення 276 587,84 грн. задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради на користь публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Київ в особі Закарпатської філії ПАТ “Укртелеком” 276 587,84 грн. боргу на відшкодування витрат за надані пільговим категоріям громадян телекомунікаційні послуги та 41 48,82 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради, яке є розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг населення міста Мукачево Закарпатської області, зобов'язане здійснювати відшкодування витрат, понесених позивачем, внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення, які проживають на вищезазначеній території, за рахунок державних субвенцій. При цьому, суд зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Також суд у рішенні зазначив, що окрім договірного обов'язку відповідача здійснювати відшкодування витрат на надані послуги пільговикам, такий обов'язок визначено нормативно - щомісячно, на підставі відповідних щомісячних звітів, здійснювати з позивачем розрахунки з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, тому ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли також безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 10.07.2017 у справі №907/469/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що фінансування витрат, повА'язаних із наданням пільг здійснюється за рахунок державного та місцевого бюджетів. При цьому вказує, що у 2016 році бюджетом України не передбачено видатки з державного бюджету місцевим бюджетом на фінансування пільг по оплаті житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, тому субвенція з державного бюджету для оплати витрат, повА?'язаних із наданням послуг зв'язку пільговим категоріям населення у 2016 році не надавалась. Крім того, стверджує, що для встановлення всіх обставин справи слід було залучити до участі у справі в якості відповідача - Кабінет Міністрів України.
У судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, натомість подав до апеляційного суду клопотання, в якому просить про розгляд апеляційної скарги без участі його представника, також просить рішення господарського суду Закарпатської області від 10.07.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що
03 червня 2016 року між публічним акціонерним товариством “Укртелеком”, м. Київ в особі Закарпатської філії (надавачем) ПАТ “Укртелеком” та ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради укладено договір №21 І200-301/16 про відшкодування пільг за телекомунікаційні послуги.
Пунктом 1.1 встановлено, що предметом договору є відносини сторін щодо фінансування пільг, пов'язаних із наданням телекомунікаційних послуг та встановлення квартирних телефонів пільгових категорій населення, передбачених в Законі України “Про статус ветеранів війни, гарантії їм соціального захисту”, Законі України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законі України “Пільги для багатодітних сімей” для відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки надавача - ПАТ “Укртелеком” в особі Закарпатської філії.
Відповідно до п.2.1.1 та п.2.1.2 договору надавач зобов'язаний щомісячно надавати розпоряднику достовірні дані, що стосуються нарахувань за надані послуги по пільговому тарифу, не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним шляхом надсилання на електронну пошту; щомісячно до 6 числа місяця наступного за звітним, надавати наручно, підписані та попередньо узгоджені шляхом електронного листування , акти звірки та розрахунки щодо вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговикам за формою 2-пільга, для підписання в ОСОБА_3 соціального захисту населення.
Розпорядник зобов'язується щомісячно, до 25 числа місяця наступного за звітним, відшкодувати суми коштів за попередній період відповідно до узгоджених актів звірок. (п.2.2.6 договору)
Відповідно до п.6.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по цьому договору розпорядник та надавач телекомунікаційних послуг несуть відповідальність згідно з діючим законодавством.
Даний договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині надання послуг з 01.01.2016р. до 31.12.16р., але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань. В разі припинення дії цього договору сторони повинні виконати зобов'язання, які виникли до припинення дії цього договору. (п.п. 7.1;7.2 договору).
Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору публічним акціонерним товариством “Укртелеком”, м. Київ в особі Закарпатської філії ПАТ “Укртелеком” протягом 2016 року були надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам міста Мукачево, які користуються встановленими законами України пільгами, на загальну суму 276 587,84 грн.
Однак, відповідачем не відшкодовано позивачу 276 587,84 грн. витрат за надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.
Отже, предметом позову є вимога про стягнення заборгованості, за укладеним між сторонами договором, за період січень -грудень 2016 року у розмірі 276 587,84 грн.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ст. 193 ГК України).
Положення ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України вказує, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зі змісту статті 617 Цивільного кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Факт надання телекомунікаційних послуг Закарпатською філією публічного акціонерного товариства “Укртелеком” та фактичне споживання їх відповідними категоріями населення у вказаний період не заперечується і самим відповідачем. На підтвердження витрат надання таких послуг позивачем надані до матеріалів справи Розрахунки видатків, які понесені позивачем на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за період 2016 року включно (форма №2-пільга) та Зведений розрахунок заборгованості, видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги, за період січень - грудень 2016 року, всього на суму 276 587,84 грн.
Також в матеріалах справи містяться акти звіряння розрахунків за надані послуги електрозв'язку станом на 01.02.2016; 01.03.2016;01.04.2016;01.05.2016;,01.06.2016;01.07.2016;01.08.2016;01.09.2016; 01.10.2016; 01.11.2016; 01.12.2016;01.01.2017, однак такі відповідачем не підписані.
Крім того, позивач направляв відповідачу, для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, відповідні звіти, що підтверджується супровідними листами від 18.08.2016 № 1484-211200-2/4; від 06.09.2016 №1561-211200-2/4; від 12.10.2016 №1837-211200-2/2; від 08.11.2016 від 1986-211200-2/4; від 07.12.2016 №2173-211200-2/4 ; від 11.01.2017 №19-211200-2/3, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з відповідними листами про відшкодування вартості наданих ним телекомунікаційних послуг.(том 2, а.с.214 ; том 2 а.с.219).
Станом на момент розгляду спору в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили сплату відповідачем вищевказаного боргу.
Тому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач будь - яких доказів того, що належним чином і в повному обсязі виконав зобов'язання по відшкодуванню витрат, понесених позивачем за спірний період суду не надав, тоді, як надані позивачем докази підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обгрунтованість позовних вимог.
Крім того, колегія апеляційного суду зазначає, що статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.
Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).
Згідно пп. "б" п. 4 ч.1 ст. 89 та ст.102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (надалі Постанова №256) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету (надалі Порядок №256), якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету. Зокрема, п. 2 Постанови №256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Відповідно до п. 3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п.8 Порядку №256).
Згідно з п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №17 (надалі - Положення), підприємства та організації, які надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою 2-пільга.
З огляду на вищенаведене випливає, що розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг міста Мукачево є ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради, а тому відшкодування витрат понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян має здійснюватись відповідачем за рахунок державних субвенцій.
Суд першої інстанції правильно визначив, що чинним законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.
У п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р. зазначено, що, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
В силу ст.617 ЦК України, з врахуванням рішення Європейського суду з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.(аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446)
Виходячи з наведених правових норм, твердження відповідача з посиланням на відсутність у місцевому бюджеті виділених коштів, відсутність надання субвенції з державного бюджету не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплатити понесені позивачем витрати на оплату телекомунікаційних послуг для пільгових категорій громадян.
За таких обставин, відповідач відповідає за свої зобов'язання, які виникли з договору і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи все наведене вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про задоволення позову про стягнення з ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради на користь публічного акціонерного товариств “Укртелеком”, м. Київ в особі Закарпатської філії ПАТ “Укртелеком” 276 587,84 грн. боргу на відшкодування витрат за надані пільговим категоріям громадян телекомунікаційні послуги та 41 48,82 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не доведено, та не подано доказів наявності підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради №1859/01-17 від 11.08.2017 у справі №907/469/17 залишити без задоволення, рішення господарського суду Закарпатської області від 10.07.2017 - без змін.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційномупорядку.
3.Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлений 13.10.2017
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
Суддя С.М.Бойко
Суддя Г.Г.Якімець