04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"09" жовтня 2017 р. Справа№ 910/9005/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Мартюк А.І.
Зубець Л.П.
при секретарі Волуйко Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Твердохліб І.Ю. за довіреністю від 25.07.2017;
від відповідача : Бахуринський І.М. за довіреністю від 26.02.2014;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальної організації "Київмедспецтранс"
на рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2017 року
у справі № 910/9005/17 (суддя: Грєхова О.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київагронафтотрейд"
до Комунальної організації "Київмедспецтранс"
про зобов'язання вчинити дії.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київагронафтотрейд" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Комунальної організації "Київмедспецтранс" (далі - відповідач) та просило суд визнати протиправними дії відповідача при односторонній відмові від виконання обов'язків, що виникли у відповідача з Договору про закупівлю № 1/11.04.17 від 11.04.2017 при не підписанні Додаткової угоди до Договору та зобов'язати відповідача на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 3.4.1 Договору укласти Додаткову угоду до Договору щодо внесення змін до п. 3.2 Договору стосовно ціни за одиницю товару.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 у справі №910/9005/17 позов задоволено частково. Визнано укладеною Додаткову угоду № 1 до Договору про закупівлю № 1/11.04.17 від 11.04.2017 між Комунальною організацією "Київмедспецтранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київагронафтотрейд" в редакції запропонованій вихідним № листом Товариством з обмеженою відповідальністю "Київагронафтотрейд" № 288 від 10.05.2017 (зміст якої наведено у рішенні). В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Комунальна організація "Київмедспецтранс" подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 11.09.2017.
08.09.2017 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.09.2017 до 02.10.2017.
29.09.2017 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору у зв'язку із участю представника в судовому засіданні у Львівському апеляційному господарському суді.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 задоволено клопотання позивача, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 09.10.2017.
Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
11.04.2017 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Київагронафтотрейд", як учасником, та відповідачем - Комунальною організацією "Київмедспецтранс", замовником, було укладено Договір про закупівлю № 1/11.04.2017 (далі - Договір) відповідно до умов якого, учасник, якого замовником визначено переможцем відкритих торгів (оголошення закупівлі UA -2017-03-02-000212-а) зобов'язується поставляти та передавати у власність замовника 09130000-9 - нафта та дистиляти (дизельне паливо ЄВРО 5 або еквівалент бензовозними нормами (ДК 021:2015), в кількості 150 000 л, надалі - товар, належної якості, що відповідає державним стандартам, а замовник зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах цього Договору.
Згідно з п. 1.2 Договору найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю та вартість товару визначається у Специфікації (Додаток № 1 до Договору).
Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 Договору ціни на товар встановлюються в національній валюті України. Відповідно до тендерної пропозиції учасник зобов'язується поставляти та передавати у власність замовнику товар за ціною 15 грн. 94 коп. (з ПДВ) за один літр. Загальна сума Договору становить 2 391 000 грн. в т.ч. ПДВ - 398 500 грн.
Пунктом 3.3 Договору сторонами погоджено, що не пізніше ніж через три календарні дні після укладення цього Договору, учасник повинен надати замовнику довідку Державного підприємства "Держзовнішінформ" із зазначенням ціни за одиницю (літр) товару, що склалась на ринку м. Києва та/або Київської області із зазначенням ціни у дрібному опті, станом на дату укладення цього Договору.
За умовами пункту 3.4 Договору ціна за одиницю (літр) товару, визначена цим Договором, є істотною умовою цього Договору і не може змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі крім випадків, передбачених пунктами 2, 5 і 6 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі"
Підпунктом 3.4.1 Договору встановлено, що у разі зміни істотної умови цього Договору (ціни за одиницю (літр) товару), у випадках передбачених п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", під зміною ціни за одиницю товару,передбаченої цим Договором, у разі коливання ціни такого товару на ринку, сторони розуміють збільшення ціни за одиницю (літр) товару на ринку м. Києва та/або Київської області, що відбулося після дати укладення учасником договору та/або укладення сторонами додаткової угоди до цього Договору про зміну ціни за одиницю (літр) товару. На підтвердження збільшення ціни за одиницю (літр) товару на ринку м. Києва та/або Київської області, учасник надає замовнику довідку державного підприємства "Держзовнішінформ" із зазначенням ціни у дрібному опті, що сформована станом не пізніше ніж за три календарні дні, до бажаної дати підписання Додаткової угоди.
У відповідності до пунктів 3.4.2 та 3.4.3 Договору, у разі зміни істотної умови цього Договору (ціни за одиницю (літр) товару), у випадках передбачених п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" під зміною ціни за одиницю товару, передбаченої цим Договором, у разі узгодженої зміни ціни в бік збільшення (без змін кількості та якості товару) сторони розуміють зменшення ціни за одиницю (літр) товару на ринку м. Києва та/або Київської області, що відбулося після дати укладення учасником Договору та/або укладення сторонами додаткової угоди до цього Договору про зміну ціни за одиницю (літр) товару. У разі зміни істотної умови цього Договору (ціни за одиницю (літр) товару), у випадках передбачених п. 6 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", під зміною ціни за одиницю товару, передбаченої цим Договором, у разі зміни ціни у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів, пов'язаних із продажем товару, сторони розуміють збільшення або зменшення на ринку м. Києва та/або Київської області ціни за одиницю (літр) товару, що відбулося внаслідок набрання чинності рішеннями уповноважених органів щодо збільшення або зменшення ставок податків і зборів, пов'язаних із продажем товару, що сталося після дати складення учасником тендерної пропозиції або після дати укладання сторонами додаткової угоди до цього Договору про зміну ціни за одиницю (літр) товару.
Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються в національні валюті України шляхом прямого переводу грошей на розрахунковий рахунок учасника з відстрочкою платежу до 30 календарних днів з моменту отримання товару та видаткових документів, а у випадку затримки бюджетного фінансування - протягом 3 робочих днів з моменту отримання коштів відповідно до ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що поставка товару здійснюється протягом квітня-липня 2017 року на умовах EXW- нафтобаза учасника, що знаходиться за адресою: 1. м. Київ, вул. Куренівська, 16-в; 2. Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 26 (Інкотермс-2010). Поставка товару здійснюється партіями відповідно до порядку, визначеного умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.3 Договору поставка здійснюється учасником партіями відповідно до письмової заявки, в якій замовник зазначає дату отримання відповідних партій товару. Партія товару визначається замовником у письмові заявці, яка складається за формою, згідно Додатку № 2 до цього Договору.
Згідно з п. 5.2 Договору учасник зобов'язується безумовно здійснити поставку товару замовнику в обсязі 9234 літрів від загальної кількості товару, визначеної в п. 1.1 цього Договору, за ціною тендерної пропозиції, яка зазначена у п. 3.2 цього Договору, впродовж 2-робочих днів з дати укладання цього Договору.
Пунктом 10.1 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.07.2017, але в будь-якому разі до повного виконання своїх зобов'язань сторонами.
Відповідно до п. 11.1 Договору всі зміни і доповнення до цього Договору повинні бути викладені в письмовій формі, підписані обома сторонами й оформлені у вигляді додаткових угод до Договору.
У пункті 11.9 Договору сторонами погоджено, що умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 8 ч. 4 та 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та з обов'язковим дотриманням порядку визначеного п.п. 3.4.1 - 3.4.3цього Договору. Сторони домовились, що у разі зміни істотних умов цього Договору, у випадках передбачених п. 1 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", до цього Договору укладається Додаткова угода, якою визначається зменшений обсяг закупівлі відносно встановленого п. 1.1 цього Договору, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, передбачених на закупівлю товару за цим Договором.
В Додатку № 1 до Договору, що є специфікацією, сторони погодили найменування товару, відповідність до технічних вимог, кількість товару, ціну за одиницю та загальну вартість товару.
З матеріалів справи також вбачається, що заявкою № 315-7 від 13.04.2017 відповідач просив позивача відвантажити на умовах Договору автопаливо бензовозними нормами в кількості 9 234 літрів дизельного пального ЄВРО-5.
На виконання вказаної заявки 14.04.2017 позивачем відвантажено відповідачу дизельне пальне ЄВРО 5 у кількості 9 234 літрів загальною вартістю 147 189,96 грн., що підтверджується підписаною без зауважень сторонами видатковою накладною № PH-0000163 від 14.04.2017.
Листом вих. № 288 від 10.05.2017 позивач запропонував укласти Додаткову угоду № 1 до Договору, якою встановити ціну за товар, що має бути поставний на умовах Договору у відповідності до середньоринкових цін, про які вказано в довідці виданої Державним підприємством "Держзовнішінформ", до якого позивачем було долучено два завірених та підписаних печаткою ТОВ "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" примірника на 3-х арк.. Додаткової угоди № 1 до Договору, довідка видана Державним підприємством "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" на підтвердження підвищення цін.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 10.05.2017 Державним підприємством "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" було надано позивачу довідку № 116/568-1, відповідно до якої, виходячи з наявного рівня цін на нафтопродукти за пропозиціями на постачання у дрібному опті на ринку м. Києва, розрахунковий рівень цін на нафтопродукти за пропозиціями на постачання у дрібному опті на ринку м. Києва, з урахуванням ПДВ, на умовах відтермінування оплати 30 (тридцять) календарних днів, само вивіз, станом на 03.05.2017 міг складати: Дизельне пальне Євро - 19,07-20,40 грн./л.; Бензин А-92 Євро - 21,32 - 22,13 грн./л.; Бензин А-95 Євро - 21,93 - 23,15 грн./л. У зазначеній довідці також зазначено, що вона носить інформаційний характер і не враховує умов контрактів.
Листом № 407-7 від 19.05.2017 відповідач надав відповідь на пропозицію укласти Додаткову угоду № 1 до Договору, у які зазначив, що ТОВ "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" разом з листом № 288 від 10.05.2017 надано оригінал довідки, що видана Державним підприємством "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" із зазначенням ціни у дрібному опті станом на 03.05.2017, тобто інформація, що міститься в зазначеній довідці не відповідає вимогам, передбаченим Договором, а саме п. 3.4.1 Договору. Враховуючи викладене, відповідач зазначив у листі, що недотримання порядку внесення змін до Договору, встановленого пунктом 11.9, унеможливлює внесення змін до Договору, запропонованих ТОВ "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" листом № 288 від 10.05.2017 та укладання Додаткової угоди № 1.
Не погоджуючись з відмовою відповідача від підписання Додаткової угоди до Договору позивач звернувся до суду із даним позовом та в обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідно до роздруківки з офіційного сайту ДП "Держзовнішінформ" строк проведення останніми експертизи цінових умов становить до 7 робочих днів, за додатковим погодженням, строк може бути скороченим, чим позивач скористався, а тому з рахуванням офіційних вихідних днів з 06.05.2017 по 09.05.2017, найбільш швидко позивач зміг отримати довідку ДП "Держзовнішінформ" 10.05.2017, що сформована в один день із листом ТОВ "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" від 10.05.2017 вих. № 288 з пропозицією підписати Додаткову угоду № 1 до Договору. Таким чином, позивач зазначав, що відмова від підписання Додаткової угоди № 1 до Договору з посилання на п. 3.4.1 Договору є необґрунтованою. Поряд з цим, позивач вказував, що лист КП "Київмедспецтранс" від 19.05.2017 вих. № 407-7, підписаний не уповноваженою на те особою, а отже не може розцінюватись позивачем як офіційна відповідь щодо питання підписання/не підписання Додаткової угоди № 1 до Договору.
Заперечуючи проти позову як у суді першої інстанції, так і у апеляційній скарзі, відповідач посилався на те, що вимога про визнання протиправними дії відповідача при односторонній відмові від виконання обов'язків, що виникли з Договору при не підписані додаткової угоди до Договору - безпідставні, оскільки: відповідачем не було відмовлено позивачу в укладенні додаткової угоди до Договору; впродовж установленого законодавством строку письмово повідомлено позивача про причини неможливості укладення додаткової угоди до Договору; самим позивачем не вжито жодних належних і необхідних заходів щодо виконання свої зобов'язань, передбачених п. 3.3 і п. 3.4.1 Договору, що унеможливило укладення додаткової угоди до Договору. Щодо позовних вимог в частині укладення додаткової угоди № 1 до Договору, відповідач посилався на те, що вони є незаконним, оскільки: згідно абзацу першого частини 2 ст. 651 ЦК України Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення Договору другою стороною; відповідачем не допущено жодного порушення умов Договору; саме позивачем свідомо не виконано відповідних зобов'язань, передбачених п. 3.3 і п. 3.4.1 Договору; у зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язань, передбачених п. 3.3 і п. 3.4.1 Договору обидві сторони Договору позбавлені можливості змінити Договір з дотриманням порядку, визначеного сторонами при його укладенні.
За наслідками розгляду спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача не підлягають до задоволення, а позовні вимоги про укладення додаткової угоди до Договору є обґрунтованими, правомірними і підлягають до задоволення.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі Договору про закупівлю № 1/11.04.17 від 11.04.2017, який за правовою природою є господарським договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, спір у даній справі, виник у зв'язку із відмовою відповідача від підписання Додаткової угоди № 1 до Договору, оскільки за доводами відповідача, позивачем не було виконано п. 3.4.1 Договору, а саме не було надано довідку Державного підприємства "Держзовнішінформ" із зазначенням ціни у дрібному опті, що сформована станом не пізніше ніж за 3 календарні дні до бажаної дати підписання Додаткової угоди.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 36 закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Статтею 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно з ч. ч. 2-5 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Як передбачено ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно зі ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Статтею 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається, що листом вих. № 288 від 10.05.2017 позивач запропонував укласти Додаткову угоду № 1 до Договору, якою встановити ціну за товар, що має бути поставний на умовах Договору у відповідності до середньо ринкових цін, про які вказано в довідці виданої Державним підприємством "Держзовнішінформ", до якого позивачем було долучено два завірених та підписаних печаткою ТОВ "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" примірника на 3-х арк. Додаткової угоди № 1 до Договору, довідка видана Державним підприємством "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" на підтвердження підвищення цін.
Відповідач, листом № 407-7 від 19.05.2017 надав відповідь на пропозицію укласти Додаткову угоду № 1 до Договору, у які зазначив, що ТОВ "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" разом з листом № 288 від 10.05.2017 надано оригінал довідки, що видана Державним підприємством "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" із зазначенням ціни у дрібному опті станом на 03.05.2017, тобто інформація, що міститься в зазначеній довідці не відповідає вимогам, передбаченим Договором, а саме п. 3.4.1 Договору. Враховуючи викладене, відповідач зазначив у листі, що недотримання порядку внесення змін до Договору, встановленого пунктом 11.9, унеможливлює внесення змін до Договору, запропонованих ТОВ "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" листом № 288 від 10.05.2017 та укладання Додаткової угоди № 1.
За доводами позивача, вказана відмова від підписання Додаткової угоди № 1 до Договору з посилання на п. 3.4.1 Договору є необґрунтованою, при цьому, також, позивач зазначав, що лист КП "Київмедспецтранс" від 19.05.2017 вих. № 407-7, підписаний не уповноваженою на те особою, а отже не може розцінюватись позивачем як офіційна відповідь щодо питання підписання/не підписання Додаткової угоди № 1 до Договору, тому просив суд визнати протиправними дії відповідача при односторонній відмові від підписання Додаткової угоди № 1 до Договору № 1/11.04.2017
За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав, який полягає у визнанні протиправними дії Комунальної організації "Київмедспетранс" при односторонній відмові від виконання обов'язків, що виникли у відповідача з Договору про закупівлю № 1/11.04.2017 від 11.04.2017 при не підписанні Додаткової угоди № 1 до цього Договору в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю "Київагронафтотрейд" є неефективним способом захисту прав та інтересів позивача, так як не забезпечує їх реального захисту та не призводить до відновлення прав позивача, в разі їх порушення відповідачем.
Оскільки позивач обрав неефективний спосіб захисту порушених прав, який не спричиняє відновлення порушеного права позивача, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнанні протиправними дії відповідача при односторонній відмові від виконання обов'язків, що виникли у відповідача з Договору про закупівлю № 1/11.04.2017 від 11.04.2017 при не підписанні Додаткової угоди № 1 до цього Договору в редакції позивача.
Щодо позовної вимоги про укладення датою прийняття рішення у даній справі Додаткової угоди № № 1 до Договору про закупівлю № 1/11.04.17 від 11.04.2017 між сторонами в редакції запропонованій листом № 288 від 10.05.2017.
Частинами 4, 5 статті 188 ГК України передбачено, що в разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Згідно із ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Існування одночасно умов, що відповідно до ч. 2 ст. 652 є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови.
Отже закон пов'язує можливість зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 27.02.2012 у справі № 3-9гс12).
Так, метою зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни обставин, що не залежать від волі сторін. Зміна обставин вважається істотною, якщо вони змінилися настільки, що якщо сторони могли це передбачити, вони не уклали договір або уклали б його на інших умовах.
В обґрунтування внесення змін до договору (укладення додаткової угоди), позивач посилався на те, що ціна за одиницю (літр) товару збільшилась, що підтверджується довідкою Державного підприємства "Держзовнішінформ" та відповідно до обумовлених сторонами у Договорі його умов, слугує підставою для укладення Додаткової угоди про зміну ціни за одиницю (літр) товару.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до довідки Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" № 116/568-1 від 10.05.2017, виходячи з наявного рівня цін на нафтопродукти за пропозиціями на постачання у дрібному опті на ринку м. Києва, розрахунковий рівень цін на нафтопродукти за пропозиціями на постачання у дрібному опті на ринку м. Києва, з урахуванням ПДВ, на умовах відтермінування оплати 30 (тридцять) календарних днів, само вивіз, станом на 03.05.2017 міг складати: Дизельне пальне Євро - 19,07-20,40 грн./л.; Бензин А-92 Євро - 21,32 - 22,13 грн./л.; Бензин А-95 Євро - 21,93 - 23,15 грн./л.
У пункті 3.4.1 Договору, сторони погодили, що у разі зміни істотної умови цього Договору (ціни за одиницю (літр) товару), у випадках передбачених п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", під зміною ціни за одиницю товару,передбаченої цим Договором, у разі коливання ціни такого товару на ринку, сторони розуміють збільшення ціни за одиницю (літр) товару на ринку м. Києва та/або Київської області, що відбулося після дати укладення учасником договору та/або укладення сторонами додаткової угоди до цього Договору про зміну ціни за одиницю (літр) товару. На підтвердження збільшення ціни за одиницю (літр) товару на ринку м. Києва та/або Київської області, учасник надає замовнику довідку державного підприємства "Держзовнішінформ" із зазначенням ціни у дрібному опті, що сформована станом не пізніше ніж за три календарні дні, до бажаної дати підписання Додаткової угоди.
Наведені вище обставини, відповідно до ч. 4 ст. 36 закону України "Про публічні закупівлі", зумовлюють зміну договору після його підписання для можливості виконання зобов'язань за договором.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з пункту 3.4.1 Договору чітко вбачається, що на підтвердження збільшення ціни за одиницю (літр) товару на ринку м. Києва та/або Київської області, учасник надає замовнику довідку державного підприємства "Держзовнішінформ" із зазначенням ціни у дрібному опті, що сформована станом не пізніше ніж за три календарні дні, до бажаної дати підписання Додаткової угоди, таким чином за умовами погодженого сторонами Договору, сформованою не пізніше ніж за три календарні дні має бути саме довідка, а не ціна, зазначене також підтверджується тим, що ДП "Держзовнішінформ" формує лише довідки, та жодним чином не формує ціни на ринках м. Києва та/або Київської області.
Отже, оскільки позивач листом від 10.05.2017 звернувся до відповідача з пропозицію укласти Додаткову угоду із доданням довідки сформованої 10.05.2017, місцевий господарський суд прийшов правомірного висновку, що позивачем було належним чином виконано п.3.4.1 Договору та відповідно до вищевикладеного наявні обставини для укладення спірної Додаткової угоди за рішенням суду, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте цей пункт не можна розуміти як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі, в яких застосовується обов'язок надавати обґрунтування, можуть змінюватися залежно від характеру рішення. Так, відхиляючи скаргу, апеляційний суд в принципі може обмежитись прийняттям мотивів оскаржуваного рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Волошин проти України" від 10.10.2013, у справі "Хелле проти Фінляндії" від 19.12.1997, у справі "Гарсіа Руиз проти Іспанії" від 21.01.1999).
При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 у справі № 910/9005/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунальної організації "Київмедспецтранс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 у справі № 910/9005/17 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/9005/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя В.О. Зеленін
Судді А.І. Мартюк
Л.П. Зубець