04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" жовтня 2017 р. Справа№ 910/6153/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
За участю представників:
Від позивача: Літвінов Є.В. - представник;
Від відповідача: Рудюк С.А. - представник;
Від третьої особи: Кустова Т.В. - представник;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті"
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2017
у справі № 910/6153/17 (суддя Пукшин Л.Г.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті"
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славкіна Марина Анатоліївна
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського Валерія Івановича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (позивач) та ПАТ "Златобанк" (відповідач) було укладено Кредитний договір №50012379 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати кредит відповідачу у сумі, визначені у договорі. Позивачем надано суму кредиту у розмірі 543 501, 57 грн. та суму додаткового кредит у розмірі 161 012,45 грн., проте, відповідач в порушення умов кредитного договору не виконав належним чином зобов'язання щодо оплати кредиту, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем. 18.06.15р. позивачем направлено заяву про задоволення вимог кредитора за кредитним договором №50012379. За доводами позивача, відповідачем прийнято рішення про відхилення частини кредиторських вимог позивача у розмірі 475 856,71 грн. У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогами:
- визнати дії відповідача щодо відхилення частини кредиторських вимог позивача за кредитним договором №50012379 незаконними,
- визнати вимоги кредитора ТОВ "Порше Мобіліті", які виникли на підставі кредитного договору №50012379, у повному розмірі, а саме в сумі 1 033 642,78 грн. та зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Златобанк" шляхом збільшення кредиторських вимог позивача за кредитним договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначив, що судом першої інстанції при ухваленні рішення від 07.06.2017 у даній справі неправильно застосовані норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI від 23.02.2012 та не враховано, що позивач на вимогу відповідача надав всі підтверджуючі документи, які підтверджують виникнення заборгованості з повернення суми кредиту та зазначено курс, який використовувався в даному розрахунку, що в свою чергу свідчить на думку апелянта, про своєчасність та обґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/6153/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І., Тищенко О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2017 апеляціну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.08.2017.
10.08.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника третьої особи надійшли пояснення та 15.08.2017 від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Порше Мобіліті" відмовити повністю, рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 у справі № 910/6153/17 залишити без змін, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.
Розпорядженням начальника управління Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 № 09-53/3187/17, у зв'язку із перебування судді Тищенко О.В., яка не є головуючою суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6153/17.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" у справі №910/6153/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" прийнято до провадження новою колегією суддів.
В судовому засіданні, призначеному на 15.08.2017, колегія судді довела до відома про зміну складу колегії суддів та поставила на обговорення питання про відкладення розгляду справи для детального вивчення справи новою колегією суддів. Представники сторін не заперечували проти відкладення розгляду справи.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, нова колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, про необхідність відкладення розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" на 12.10.2017.
Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні 12.10.2017 надали свої пояснення по суті спору та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
В судовому засіданні 12.10.2017 представник позивача надав свої пояснення по суті спору, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" та Публічним акціонерним товариством "Златобанк" було укладено Кредитний договір №50012379, відповідно до умов якого, компанія зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 543 501,57 грн., що еквівалентно 40 864,78 доларів США, та додатковий кредит в сумі 161 012,45 грн., що еквівалентно 12 106,20 доларів США, за курсом ПАТ "Креді Агріколь Банк", що дорівнює 13,3000 грн./дол.США, на строк 60 місяців з процентною ставкою 9,90%.
З матеріалів справи вбачається, що компанія надала позичальнику кредит у сумі 543 501,57 грн, еквівалентно 40 864,78 доларів США, та додатковий кредит у розмірі 161 012,45 грн, еквівалентно 12 106,20 доларів США.
Відповідно до пункту 1.3. загальних умов кредитування розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, у Графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено у кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту; при цьому для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка з урахуванням передбачених нижче особливостей.
Позитивне або від'ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти за безготівковими операціями, чинного станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка, та обмінного курсу за безготівковими операціями, станом на робочий день, що передував дню укладення Кредитного договору, по відношенню до основної суми враховується як коригування суми процентів, що підлягають сплаті відповідно до умов цього Кредитного договору. При цьому сума основної заборгованості за Кредитним договором відображається в рахунках, наданих Компанією, в українських гривнях відповідно до встановленого сторонами еквіваленту в іноземній валюті за обмінним курсом іноземної валюти за безготівковими операціями станом на робочий день, що передує дню укладення Кредитного договору.
Згідно із пунктом 1.2. загальних умов кредитування позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути компанії кредит та додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та додаткового кредиту, а також інші платежі відповідно до умов кредитного договору.
13.02.2015 Постановою Правління НБУ України № 105 віднесено ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 30 від 13.02.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Златобанк", яким запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 14.02.2015 по 13.05.2015 включно.
12.05.2015 Постановою Правління НБУ № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 99 від 13.05.2015 "Про початок процедури ліквідації АТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", відповідно до якого було розпочато процедуру ліквідації АТ "Златобанк" з 14.05.2015 та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Златобанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського Валерія Івановича.
15.05.2017 Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 241 "Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "Златобанк", відкликано з 18.05.2017 всі повноваження ліквідатора АТ "Златобанк" делеговані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб Славінському В.І. та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Славкіну Марину Анатоліївну.
17.06.2015 відповідач звернувся до позивача із Заявою про задоволення вимог кредитора від 17.06.2015 по Кредитному договору № 50012379 від 19.08.2014, в якій просив, зокрема, визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" кредитором АТ "Златобанк" відповідно до умов Кредитного договору № 50012379 від 19.08.2014 на загальну суму 1 033 642,78 грн. та включити грошові вимоги ТОВ "Порше Мобіліті" в розмірі 1 033 642,78 грн. до реєстру вимог кредиторів АТ "Златобанк".
08.07.2015 листом № 2008 відповідач повідомив, що сума вимог позивача, що викладена у заяві про задоволення вимог кредитора від 17.06.2015, перевищує суму залишку заборгованості, що обліковується у банку, та просив терміново надати розрахунок сум заборгованості та вказати курс, який використовувався в розрахунку, а також довідку, належним чином оформлену, від розрахункового банку з вказаним курсом доларів США, що використовується для обчислення.
Позивач у відповідь на вказаний лист, направив лист відповідь від 14.07.2015 в якому зазначено, що заборгованість за кредитним договором № 50012379 від 19.08.2014 складається:
- із щомісячних платежів за період з 02.12.2014 по 04.02.2015 у розмірі 59 184,03 грн, а саме: за грудень 2014 у сумі 16 323,32 грн відповідно до виставленого рахунку № 00230222 від 03.12.2014, за січень 2015 у сумі 19 457,48 грн відповідно до виставленого рахунку № 00233407 від 12.01.2015, за лютий 2015 у сумі 21 607,54 грн відповідно до виставленого рахунку № 00240342 від 02.02.2015 а також нарахування пені у розмірі 297,37 грн. та штрафу у розмірі 1 498,32 грн за невиконання зазначених вище щомісячних платежів;
- заборгованості щодо повернення суми кредиту станом на 13.02.2015 у розмірі 974 458,75 грн, які було розраховано відповідно до умов кредитного договору на підставі даних графіку погашення кредиту. Зокрема, станом на 13.02.2015 з урахуванням виставлених до сплати рахунків по місячним платежам, заборгованість по сумі кредиту становить еквівалент 37 623,89 дол. США, що відповідно до обмінного курсу валют ПАТ "Креді Агріколь Банк" чинного станом на 13.02.2015 - 25,9 грн/дол., становить 974 485,75 грн.
Проте на думку позивача, відповідачем вимоги ТОВ "Порше Мобіліті" були задоволені частково та Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 210/15 від 03.09.2015 затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Златобанк", серед яких акцептовано вимоги позивача лише на суму 557 786,07 грн., з яких 57 388,34 грн. заборгованість по щомісячним платежам та 500 397,73 грн. заборгованість по сумі кредиту.
За доводами позивача, відповідач в порушення умов договору та вимог статтей 525, 526, 530, 1054 ЦК України неправомірно не акцептував вимоги позивача у розмірі 475 856,71 грн, з яких 474 061,02 грн - заборгованість по сумі кредиту, 297,37 грн. - пеня та 1 498,32 грн. - штраф. А тому позивач звернувся до суду з вимогами про визнання дії уповноважено особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Златобанк" щодо відхилення частини кредиторських вимог ТОВ "Порше Мобіліті" за кредитним договором № 50012379 від 19.08.2014 року в розмірі 475 856,71 грн незаконним та про визнання вимог кредитора ТОВ "Порше Мобіліті" за кредитним договором № 50012379 від 19.08.2014 року у повному розмірі, а саме в сумі 1 033 642,78 грн та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Златобанк" внести відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Златобанк" шляхом збільшення кредиторських вимог ТОВ "Порше Мобіліті" до ПАТ "Златобанк" за кредитним договором № 50012379 від 19.08.2014 року на суму в розмірі 475 856,71 грн
Укладений між позивачем та відповідачем договір за своєю правовою природою є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статтей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно із частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 3 статті 1049 ЦК України Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Матеріалами справи підтверджується факт не сплати відповідачем щомісячних платежів за період з 02.12.2014 по 04.02.2015 на загальну суму 57 388,34 грн за Кредитним договором № 50012379 від 19.08.2014, а саме: за грудень 2014 у сумі 16 323,32 грн відповідно до виставленого рахунку № 00230222 від 03.12.2014, за січень 2015 у сумі 19 457,48 грн відповідно до виставленого рахунку № 00233407 від 12.01.2015, за лютий 2015 у сумі 21 607,54 грн.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління НБУ № 105 від 13.02.2015, прийнято рішення № 30 від 13.02.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Златобанк", яким запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 14.02.2015 по 13.05.2015 включно та на підставі постанови Правління НБУ № 310 від 12.05.2015 прийнято рішення № 99 від 13.05.2015 "Про початок процедури ліквідації АТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", відповідно до якого було розпочато процедуру ліквідації АТ "Златобанк" з 14.05.2015.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон).
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Пунктом 4 частини 1 статті 48 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до статті 45 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити: 1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується; 2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду; 4) прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи Фонду; 5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів. Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Згідно із ст. 49 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці. Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Уповноважена особа Фонду зобов'язана у 60-денний строк з дня його призначення надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом одного місяця з дня повідомлення. Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Такі цінності переходять у розпорядження Фонду для повернення законним власникам. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Згідно з Графіком погашення кредиту, станом на 13.02.2015 за відповідачем значилась прострочена заборгованість у розмірі 37 623,89 доларів США, яка була переведена позивачем у гривневий еквівалент по курсу валют ПАТ "Креді Агріколь Банк" чинного на 13.02.2015 - 25,9 грн./дол. США, що за розрахунком позивача становить 974 458,75 грн.
Відповідач заборгованість, визначену в Графіку погашення кредиту у сумі 37 623,89 доларів США не заперечує та провів розрахунок по курсу на день укладення договору - 13.3 грн./дол. США, і за розрахунком відповідача становить 500 397,73 грн.
За твердженнями відповідача, позивачем під час розрахунку суми боргу не враховано особливостей, визначених абзацом 2 пункту 1.3.1. Загальних умов кредитування, що призвело до неправильного визначення суми боргу у гривневому еквіваленті.
Пунктом 1.3.1. загальних умов кредитування визначено, що розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, у Графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено у кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту; при цьому для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка з урахуванням передбачених нижче особливостей.
Позитивне або від'ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти за безготівковими операціями, чинного станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка, та обмінного курсу за безготівковими операціями, станом на робочий день, що передував дню укладення Кредитного договору, по відношенню до основної суми враховується як коригування суми процентів, що підлягають сплаті відповідно до умов цього Кредитного договору. При цьому сума основної заборгованості за Кредитним договором відображається в рахунках, наданих Компанією, в українських гривнях відповідно до встановленого сторонами еквіваленту в іноземній валюті за обмінним курсом іноземної валюти за безготівковими операціями станом на робочий день, що передує дню укладення Кредитного договору.
Відповідно до статті 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З матеріалів справи слідує, що позивачем при розрахунку суми заборгованості не було враховано особливостей, визначених абзацом 2 пункту 1.3.1. загальних умов кредитування, що в свою чергу призвело до не вірного визначення суми боргу у гривневому еквіваленті.
Таким чином, здійснений відповідачем розрахунок суми заборгованості перед позивачем, з урахуванням абзацу 2 пункту 1.3.1. загальних умов кредитування, у сумі 500 397,73 грн., яка була акцептована останнім, є арифметично вірна.
Що стосується суми штрафу у розмірі 1 498,32 грн. та пені в сумі 297,37 грн. Слід зазначити наступне.
Згідно із пунктом 8.1. загальних умов кредитування у разі порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту, позичальник сплачує компанії пеню у розмірі 10% річних від суми заборгованості за кожний день прострочення до моменту повного погашення заборгованості включно.
Відповідно до пункту 8.3. загальних умов кредитування за кожен випадок порушення позичальником умов статтей 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. позичальник сплачує компанії штраф в українських гривнях у розмірі еквіваленту 15 Євро чи 20 доларів США відповідно до еквіваленту суми кредиту та/або додаткового кредиту у кредитному договору за обмінним курсом банку, зазначеним у кредитному договорі на момент направлення компанією першого листа щодо сплати. Якщо позичальник у розумний строк після направлення листа продовжує порушувати вказані статті, компанія направляє другий лист. У такому випадку штраф за порушення позичальником умов статей 5.1., 5.2., 5.3., 5.4., складатиме еквівалент 20 Євро чи 25 доларів США в українських гривнях за обмінним курсом банку, зазначеним у кредитному договорі на момент направлення компанією такого листа. Якщо позичальник у розумний строк після направлення другого листа продовжує порушувати вказані статті, Компанія має право направити третій лист. У такому випадку штраф за порушення позичальником умов статей 5.1., 5.2., 5.3., 5.4., складатиме еквівалент 25 Євро чи 30 доларів США в українських гривнях за обмінним курсом банку, зазначеним у кредитному договорі на момент направлення компанією такого листа. Позичальник зобов'язується сплатити всі вищевказані штрафи протягом строку відповідно до кредитного договору або у строки, окремо вказані Компанією.
Проте, в матеріалах справи містятьться лише рахунки-фактури № 00233182 від 08.01.2015, № 002338862 від 19.01.2015 та № 00240097 від 04.02.2015, проте відсутні самі листи щодо сплати заборгованості та докази їх направлення відповідачу, що в свою чергу унеможливлює встановити за який саме період позивачем нарахована пеня та штраф та з якої саме суми боргу здійснювались відповідні нарахування.
Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно із ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність, виходячи з вказаних засад, суд приходить до висновку, що позивачем не було доведено обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи, які наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 у справі № 910/6153/17 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/6153/17 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська