ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
10 жовтня 2017 року Справа № 923/812/17
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Головльовій Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватної агропромислової компанії "Тачанка", м. Каховка Херсонської області,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Агро", м. Каховка Херсонської області,
про стягнення 193 942 грн. 52 коп.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, представник, дов. від 10.05.16р.;
відповідача - не прибув.
Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 170584грн.52коп. збитків, завданих втратою майна, 23358грн.00коп. штрафу за втрату майна, відповідно до умов договору зберігання № 04/22/1 від 22.04.16. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 936, 949, 953 ЦК України, статтями 174, 193, 224, 225, 230 ГК України.
Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Відповідач, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.
Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 10.10.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд
22 квітня 2016 року між Приватною агропромисловою компанією «Тачанка» (надалі за текстом рішення - ПАПК «Тачанка», ОСОБА_2, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест - Агро» (надалі за текстом рішення - ТОВ «Вест - Агро», ОСОБА_3, Відповідач) укладено договір зберігання № 04/22/1 (надалі за текстом рішення - Договір).
25 квітня 2016 року ПАПК «Тачанка» передала, а ТОВ «Вест - Агро» прийняло на зберігання крапельну трубку НАНО ЛИН 0,15 16 - 1,0 - 0,33 (надалі за текстом рішення - ОСОБА_3) в кількості 108500 метрів, що підтверджується актом приймання - передачі ОСОБА_3 на зберігання № 1 від 25 квітня 2016 року.
11 травня 2016 року ПАПК «Тачанка» передала, а ТОВ «Вест - Агро» прийняло на зберігання ОСОБА_3 в кількості 56000 метрів, що підтверджується актом приймання - передачі ОСОБА_3 на зберігання № 2 від 11 травня 2016 року.
Таким чином, за укладеним ОСОБА_4, Відповідач прийняв на зберігання ОСОБА_4 в загальній кількості 164500 метрів.
Пунктом 3.1 ОСОБА_4 строк зберігання ОСОБА_4 був встановлений до 30 травня 2016 року.
25 травня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 1 до ОСОБА_4, якою строк зберігання ОСОБА_4 був продовжений до 31 березня 2017 року.
25 березня 2017 року між ОСОБА_2 та 3берігачем була укладена додаткова угода № 2 до ОСОБА_4, якою строк зберігання продовжений до 31 грудня 2017 року.
16 травня 2016 року ОСОБА_3 повернув ОСОБА_2 в кількості 50000 метрів. Вказана обставина підтверджується актом приймання - передачі майна зі зберігання № 1 від 16 травня 2016 року.
Таким чином, за укладеним ОСОБА_4, на зберіганні у Відповідача залишилося ОСОБА_4 в кількості 114500 метрів.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічним чином регулюються вказані правовідносини і статтями 174 та 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до частини першої статті 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Відповідно до частини першої статті 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Відповідно до статті 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Відповідно до умов пункту 3.3 ОСОБА_4 ОСОБА_3 повинен повернути ОСОБА_2 в день пред'явлення ОСОБА_2 вимоги про повернення ОСОБА_2.
Відповідно до умов пункту 3.4 ОСОБА_4 днем пред'явлення ОСОБА_2 вимоги про повернення ОСОБА_2 вважається дата отримання вимоги ОСОБА_3, яка зазначається останнім у відмітці про отримання такої вимоги або збільшена на сім календарних днів дата, яка зазначається оператором поштового зв'язку на документі про прийняття від ОСОБА_2 поштового відправлення на ім'я ОСОБА_3 за адресою, яка вказана в ОСОБА_4.
27 липня 2017 року Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу № 22 про повернення ОСОБА_4 в кількості 114500 метрів. Вказана обставина підтверджується описом вкладення до поштового відправлення з оголошеною цінністю та фіскальним чеком оператора поштового зв'язку про прийняття такого відправлення від Позивача для його надіслання на адресу Відповідача.
Отже, Позивач пред'явив Відповідачу вимогу про повернення ОСОБА_4 03 серпня 2017 року.
Відповідно до умов пункту 6.3 ОСОБА_4 днем втрати ОСОБА_4 вважається десятий календарний день від дня пред'явлення ОСОБА_2 вимоги про повернення ОСОБА_2, якщо таке повернення ОСОБА_3 не здійснене.
Враховуючи, що вимога про повернення ОСОБА_3 була пред'явлена Позивачем Відповідачу 03 серпня 2017 року, а Відповідач в порушення наведених норм матеріального права та умов ОСОБА_4 в кількості 114500 метрів ОСОБА_2 не повернув, таке ОСОБА_2 вважається втраченим ОСОБА_3 з 14 серпня 2017 року.
Частиною першою статті 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Частиною першою статті 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається зокрема вартість втраченого майна.
Відповідно до умов пункту 6.2 ОСОБА_4 в разі втрати ОСОБА_3 відшкодовує ОСОБА_2 збитки в розмірі вартості втраченого ОСОБА_2. У випадку збільшення на день втрати ОСОБА_2 курсу продажу іноземної валюти, визначеної актом приймання - передачі ОСОБА_2 на зберігання, за готівкові гривні AT «Укрексімбанк» в порівнянні з курсом продажу такої іноземної валюти за готівкові гривні AT «Укрексімбанк» на день передачі ОСОБА_2 на зберігання, вартість ОСОБА_2 розраховується за наступною формулою:
Вмв = Вму (А2 / А1) де,
Вмв - вартість ОСОБА_2 на день втрати;
Вму - вартість ОСОБА_2, яка визначена в акті приймання - передачі ОСОБА_2 на зберігання;
А1 - значення курсу продажу визначеної актом приймання - передачі ОСОБА_2 на зберігання іноземної валюти за готівкові гривні AT «Укрексімбанк» на день передачі ОСОБА_2 на зберігання;
А2 - значення курсу продажу визначеної актом приймання - передачі ОСОБА_2 на зберігання іноземної валюти за готівкові гривні AT «Укрексімбанк» на день втрати майна.
В зазначеному пункті ОСОБА_4 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також додатково узгодили, що належним доказом показника курсу продажу іноземної валюти за готівкові гривні AT «Укрексімбанк» А1 та (або) А2 є значення, розміщені в мережі Інтернет на сайті https://www.eximb.com на відповідну дату, які можуть підтверджуватися роздруківкою сторінки вказаного сайту на день встановлення курсу А1 та (або) А2, що знаходиться в мережі Інтернет за адресою https: //www.eximb.com/ukr/personal/everyday/ currency_exchange/.
Зазначена роздруківка має бути зроблена на паперовому носії та засвідчена підписом посадової особи ОСОБА_2 і відбитком печатки ОСОБА_2.
З урахуванням наведених положень ОСОБА_4, вартість ОСОБА_4 на день його втрати ОСОБА_3, за розрахунком Позивача, складає 170584,52 грн. Вказана сума є збитками ОСОБА_2 від втрати ОСОБА_2, зобов'язання з відшкодування яких, прийняв на себе за ОСОБА_4 ОСОБА_3.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.4 ОСОБА_4 Позивач та Відповідач передбачили, що в разі неповернення ОСОБА_3 ОСОБА_2 в порядку і строки встановлені ОСОБА_4, ОСОБА_3 сплачує ОСОБА_2 штраф у розмірі 20 % від вартості ОСОБА_2, що визначена в національній валюті України в актах приймання - передачі ОСОБА_2 на зберігання.
Розмір штрафу, що підлягає сплаті ОСОБА_3 ОСОБА_2, за розрахунком Позивача, складає 23358,00грн.
З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Агро" (адреса місцезнаходження боржника - юридичної особи: вул. Карла Маркса, буд. № 150, м. Каховка, Херсонська область, 74800, ідентифікаційний код боржника - юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 40323191) на користь Приватної агропромислової компанії "Тачанка" (адреса місцезнаходження стягувача - юридичної особи: вул. Південна, буд. № 4, м. Каховка, Херсонська область, 74800, ідентифікаційний код стягувача - юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 30841763) 170584грн.52коп. збитків, завданих втратою майна, 23358грн.00коп. штрафу за втрату майна, 2909грн.14коп. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).
Повне рішення складено 17 жовтня 2017 р.
Суддя Ю.В. Гридасов