Справа № 766/14911/17
н/п 2/766/8501/17
10 жовтня 2017 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Прохоренко В.В.,
секретар Тихоша Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, від імені якого діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, посилаючись на те, що позивач він є власником квартири АДРЕСА_1. За даною адресою перебувають на реєстраційному обліку колішні власники: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які за даною адресою не проживають, їх особистих речей не має. Перебування відповідачів на реєстраційному обліку у зазначеній квартирі порушує права позивача як власника. Просить суд визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 та зняти їх з реєстраційного обліку.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав повноваження представнику.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав зазначених в позові, надала згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце слухання справи повідомлялися у встановленому законом порядку, а саме відповідно до положень ч. 3 ст. 76 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 76 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.
За таких обставин, враховуючи згоду представника позивача на слухання справи у відсутність відповідачів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1на підставі договору купівлі-продажу 29.06.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Стулій К.М. належить квартира АДРЕСА_1.
Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності 29.06.2017 року номер запису 35916513.
Відповідно до довідки ОСББ «Перлива» від 19.08.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані, але не проживають більше п'яти років ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997р. відповідно до Закону України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що також закріплено в статтях 316, 317, 319, 321 ЦК України.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з правом володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України. Об'єктом права власності може бути, зокрема, житло житловий будинок, садиба, квартира, як то передбачено ст. ст. 379, 382 ЦК України.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що відповідачі втратили право користування житловим приміщенням, відповідно позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо позовних вимог про зняття з реєстрації відповідачів, то вони є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки не відноситься до повноважень суду, з огляду на те, що відповідно до п.п.3, 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ № 207 від 02.03.2016 року реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Керуючись ст. ст.5-11, 60, 208, 209, 213, 214, 215, 224-226, 294 ЦПК України, на підставі ст. ст.16, 316, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р., суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області через Херсонський міський суд Херсонської області позивачами шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду, а відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Прохоренко