ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
13.10.2017Справа № 910/17607/17
Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши матеріали
позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю "Сієста Шоп"
доПублічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк"
прозобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сієста Шоп" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" про зобов'язання вчинити певні дії.
Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява з додатками підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Із позову вбачається, що ТОВ "Сієста Шоп" просить суд зобов'язати ПАТ КБ "Приватбанк" передати позивачу оригінали документів, які засвідчують обов'язок боржника перед поручителем за кредитними договорами - № 4С13495Д від 16.08.2013 р., № 4С13496Д від 20.08.2013 р. та № 4Д14026И від 21.01.2014 р., укладеними між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Сігматрейдер", а також інші документи, якими забезпечувались кредитні договори.
Отже, у даному випадку позивачем заявлено позовні вимоги, які виникли на підставі 3 кредитних договорів.
Проте, треба зазначити, що сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору.
Так, у даному випадку під час розгляду справи судом має бути надана правова оцінка з точки зору природи укладених правочинів, також підлягають встановленню обставини щодо виконання/невиконання ТОВ "Сієста Шоп", як поручителем, та/або ТОВ "Сігматрейдер", як боржником, кредитних договорів, дотримання строків виконання зобов'язань за цими договорами, а також встановлення наявності/відсутності заборгованості у боржника (поручителя) за вказаними кредитними договорами, що суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.
Указане свідчить про те, що по кожній із заявлених вимог суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням та дослідженням різного кола доказів щодо встановлення обставин щодо виконання/невиконання цих договорів, а також наявності/відсутності підстав для отримання права вимоги за кредитними договорами, а також наявності/відсутності обов'язку боржника перед поручителем за вказаними кредитними договорами, що перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.
Відповідно до п. 3.6 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу" позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Разом з тим, якщо об'єднання таких вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України). Зокрема, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо об'єднано вимоги про зобов'язання вчинити дії з різних договорів або інших правочинів.
Отже, хоча статтею 58 ГПК України і встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, але суддя має право (і це не є його обов'язком) об'єднати такі однорідні позовні вимоги або повернути позивачу для їх роз'єднання.
Вищий господарський суд України у постановах від 04.04.2012 р. № 25/5005/16344/2011, від 26.12.2013 р. № 910/16369/13, від 24.03.2014 р. № 904/9264/13 зазначив, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Відтак, оскільки в даному випадку позовні вимоги заявлені з трьох окремих підстав (кредитних договорів № 4С13495Д від 16.08.2013 р., № 4С13496Д від 20.08.2013 р. та № 4Д14026И від 21.01.2014 р.), що підтверджуються різними доказами та мають самостійні обсяги доказування, суд вважає за необхідне повернути поданий позов заявнику для роз'єднання позовних вимог.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
При повторному зверненні до суду позивачу слід роз'єднати позовні вимоги.
Окрім вказаного, з позову вбачається, що позивач вважає необхідним залучити до розгляду справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Національний банк України та Національне Антикорупційне Бюро України.
Згідно з п. 1.6 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.
У той же час, позивачем не визначено юридичного інтересу Національного банку України та Національного Антикорупційного Бюро України щодо даної справи, не визначено, на якій саме стороні позивача або відповідача необхідно залучити третіх осіб, а також не зазначено обставини, яким чином внаслідок прийняття судового рішення у справі ці особи будуть наділені новими правами чи покладено на них нові обов'язки, або змінено їх наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Саме лише зазначення в позовній заяві певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу (Постанова Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Отже, в даному випадку матеріали позовної заяви не містять належних доказів та обгрунтування залучення Національного банку України та Національного Антикорупційного Бюро України в якості третіх осіб.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Повернути без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сієста Шоп" до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" про зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Суддя Головіна К.І.