ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11 жовтня 2017 р. Справа № 909/748/17
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,
секретар судового засідання Попович Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури, 76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Гаркуші, 9, в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, 76004, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21,
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар", 89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Берегівська-Об'їздна, 11,
про стягнення збитків в сумі 528823 грн. 49 коп.,
за участю:
від прокуратури: ОСОБА_1 - прокурор, посвідчення № 036307 від 12.11.2015,
від позивача: ОСОБА_2 - представник, довіреність від 17.08.2017,
від відповідача: ОСОБА_3 - представник, довіреність від 11.09.2017,
встановив:
перший заступник керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар" про стягнення збитків в сумі 528823 грн. 49 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Івано-Франківською місцевою прокуратурою встановлено факт використання товариством з обмеженою відповідальністю "Полістар" земельної ділянки комунальної власності без правовстановлюючих документів, що призвело до заподіяння територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків у вигляді неодержаного доходу за використання земельної ділянки в сумі 528823 грн. 49 коп. Заявлені позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 156, 157 ЗК України.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.2017 прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.08.2017.
Ухвалою суду від 22.08.2017 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 12.09.2017.
В судовому засіданні 12.09.2017 оголошено перерву до 11.10.2017.
Прокурор та представник позивача, в судовому засіданні 11.10.2017, позовні вимоги підтвердили, з підстав викладених в позовній заяві та письмових поясненнях. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилаються на те, що товариством з обмеженою відповідальністю "Полістар" використовувалась земельна ділянка комунальної власності без правовстановлюючих документів, що призвело до заподіяння територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків у вигляді неодержаного доходу за використання земельної ділянки, за період з 29.11.2013 по 29.11.2016, в сумі 528823 грн. 49 коп. Просять позов задовольнити, стягнути з відповідача збитки в сумі 528823 грн. 49 коп. та покласти на останнього судові витрати в сумі 7932 грн. 35 коп. Окрім цього заперечують щодо задоволення клопотання відповідача про застосування строку позовної давності.
Представник відповідача, в судовому засіданні 11.10.2017, проти позову заперечує з підстав викладених відзиві на позовну заяву. Обгрунтовуючи свої заперечення посилаються на те, що в даному випадку в діях ТОВ "Полістар" відсутні елементи складу правопорушення і підстав для стягнення збитків немає. Просить відмовити в задоволенні позову. Окрім цього підтвердив вимоги клопотання про застосування строку позовної давності.
Розглянувши клопотання відповідача про застосування строку позовної давності суд вважає його безпідставним та необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Предметом позову у даній справі є не стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою за період з листопада 2013 по листопад 2016, яка є періодичним платежем, і щодо якої строки позовної давності можуть буди застосовані до кожного платежу окремо, а відшкодування збитків заподіяних Івано-Франківській міській раді внаслідок незаконного використання земельної ділянки Віповідачем без правовстановлюючого документу.
Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
В даному випадку строк позовної давності слід обраховувати з моменту складання комісією з визначення збитків власнику землі при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради акту визначення збитків власнику землі від 29.11.2016. Даний акт затверджений рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 17 від 12.01.2017. Тобто виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради факт заподіяння збитків внаслідок користування земельними ділянками встановлено 12.01.2017 і саме з цього моменту слід обраховувати строк позовної давності.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
19.02.2013 на підставі договору купівлі-продажу № 367 ТОВ "Полістар" отримало у приватну власність від підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" автозаправну станцію за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6. Нерухоме майно, згідно умов зазначеного договору, розміщено на земельній ділянці за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, площа ділянки складає 0,1671 га, кадастровий номер ділянки 2610100000:20:006:0064, яка перебувала у користуванні продавця на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.06.2007, зареєстрованого 04.12.2007 у Івано-Франківському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії центру ДЗК при Держкомземі України за №040729400364.
Договір купівлі продажу автозаправної станції зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.02.2013, про що свідчить запис № 174598.
Після придбання нерухомого майна, речове право на земельну ділянку, на якій знаходиться вказана автозаправна станція, ТОВ "Полістар" не оформило у передбаченому законом порядку.
Інспектором з самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 19.07.2016 проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, про що складено акт обстеження № 32, та встановлено, що на день проведення обстеження вказана земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів. Згідно публічної кадастрової карти кадастровий номер ділянки 2610100000:20:006:0064. Площа ділянки становить 0,1671 га. Площа земельної ділянки відповідає договору оренди земельної ділянки від 13.06.2007 та договору купівлі-продажу автозаправної станції від 19.02.2013.
При набутті права власності на нерухоме майно за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, до відповідача перейшло право користування земельною ділянкою площею 0,1671 га, проте відповідач, маючи обов'язок оформити відповідне речове право на земельну ділянку для обслуговування автозаправної станції, самостійно жодних дій з даного приводу не вчинював з 2013 року.
З метою додержання вимог Земельного кодексу України, Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради на адресу Відповідача 21.07.2016 направлено клопотання № 458/343-02/186 про необхідність оформлення документів на землекористування, яка відповідачем залишена без розгляду.
01.03.2017 відповідач звернувся з клопотанням до міської ради про передачу в оренду земельної ділянки для обслуговування автозаправної станції, що підтверджує використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів протягом 2013-2016 років.
Згідно рішення сесії міської ради від 24.05.2017 № 135-12 відповідачу передано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,1671 га на вул. Ребета,6 в м. Івано-Франківську.
На засіданні комісії з визначення та відшкодування територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків від 29.11.2016, визначено розмір збитків, нанесених Івано-Франківській міській раді, у вигляді упущеної вигоди у розмірі неодержаної міською радою плати за оренду земельної ділянки, що виникли внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів та становлять 528823 грн. 49 коп., про що складено відповідний акт.
Згідно інформації ДПІ у м. Івано-Франківську (лист № 910/9/09-15-12-03-23/1605 від 11.07.2016) ТОВ "Полістар" сплачено за земельну ділянку площею 0,1671 га за 2013 рік - 9736,72 грн., за 2014 рік - 16691,41 грн., за 2015 рік 20501,30 грн., за 2016 рік - 14185,05 грн. На вказану суму зменшено розмір збитків, нанесених Івано-Франківській міській раді.
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 29.01.2017 № 17 затверджено акт про визначення збитків власнику землі від 19.07.2016, згідно якого сума неодержаного територіальною громадою м. Івано-Франківська доходу визначається збитками в розмірі 528823 грн. 49 коп., за період з 29.11.2013 по 29.11.2016.
Відповідно до п. 2 зазначеного рішення, збитки підлягають відшкодуванню власнику землі, особами що їх заподіяли, не пізніше одного місяця після затвердження виконавчим комітетом міської ради актів Комісії.
Проте, відповідачем не виконано рішення виконавчого комітету та не оплачено заподіяні збитки в сумі 528823 грн. 49 коп. до міського бюджету.
З метою врегулювання даного спору у досудовому порядку відповідачу надіслано лист № 80/01-18/19-в від 19.01.2017 про необхідність добровільного відшкодування завданих збитків, який останнім залишено без розгляду.
Таким чином, з 29.11.2013 по 29.11.2016 відповідач використовував земельну ділянку загальною площею 0,1671 га, яка знаходиться в м. Івано-Франківську по вул. Ребета, 6, кадастровий номер 2610100000:20:006:0064, без правовстановлюючих документів, які надають право користування землею, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого було порушено. З урахуванням положень частини 2 статті 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
З огляду на загальні положення наведених вище норм, для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому, для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Приписами статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.
За змістом статей 122, 123, 124 Земельного Кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а пунктом "д" статті 156 Земельного кодексу України передбачено відшкодування власникам землі та іншим землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
За змістом статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно з пунктом 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідач, не оформивши відповідно до чинного законодавства користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому об'єкти нерухомості, порушив наведені вище положення законодавства.
Використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушене.
Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Згідно з пунктом 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно з пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету в разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендодавцем та орендарем та нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Суд звертає увагу, що саме на відповідача покладено обов'язок оформити права на землю, зокрема, вчинити дії з виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою. Невиконання ж цього обов'язку свідчить про наявність складу правопорушення в діях вдповідача, що, як наслідок, зумовлює його відповідальність у вигляді відшкодування шкоди збитків), авданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За наведених обставин вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 528823 грн. 49 коп. збитків у вигляді неодержаного доходу за використання земельної ділянки, за період з 29.11.2013 по 29.11.2016, є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 2470 грн. 05 коп. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар" про застосування строку позовної давності.
Позов першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар" про стягнення збитків в сумі 528823 грн. 49 коп. задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар", 89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Берегівська-Об'їздна, 11, (ідентифікаційний код 30918453) на користь Івано-Франківської міської ради, 76004, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, (ідентифікаційний код 33644700), 528823 (п"ятсот двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять три) грн. 49 коп. збитків, за період з 29.11.2013 по 29.11.2016.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар", 89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Берегівська-Об'їздна, 11, (ідентифікаційний код 30918453) на користь прокуратури Івано-Франківської області, 76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, (ідентифікаційний код 03530483), 7932 (сім тисяч дев"ятсот тридцять дві) грн. 35 коп. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.10.17
Суддя Деделюк Б.В.