61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
10.10.2017 Справа №905/2064/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка
до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”, м. Лиман
до відповідача 2: Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська”, м. Покровськ
про стягнення збитків у вигляді нестачі у розмірі 4485,60грн.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача 1: ОСОБА_2 - за довіреністю;
від відповідача 2: не з'явився.
Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”, м. Лиман та відповідача 2, Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська”, м. Покровськ про стягнення збитків у вигляді нестачі у розмірі 6728,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вагони №66789553, №67843748, №68685940, №66232554 з вантажем на станцію Авдіївка Донецької залізниці прибули з недостачею, яка підтверджена складеними цією ж станцією комерційними актами №482803/86 від 16.03.2017, №482803/87 від 16.03.2017, №482803/97 від 31.03.2017, №482803/98 від 31.03.2017.
Ухвалою від 05.09.2017 господарського суду Донецької області порушено провадження по справі №905/2064/17.
18.09.2017 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшли заперечення від 15.09.2017 №2022/240, в яких останній просив суд відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надані належні докази оплати втраченого вантажу, вважає наявність збитків позивачем не доведеною.
19.09.2017 через канцелярію суду від відповідача 2, Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська”, м. Покровськ надійшов відзив на позовну заяву від 18.09.2017 б/н, в якому останній просив суд звільнити відповідача 2 від відповідальності у зв'язку із відсутністю вини останнього.
19.09.2017 через канцелярію суду від відповідача 2 надійшла заява про розгляд справи без участі представника ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська”. Суд задовольняє клопотання.
21.09.2017 позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог №11/04/544 від 20.09.2017, в яких останній просить суд стягнути з відповідача 1 збитки у вигляді недостачі у розмірі 4485,60 грн.
Так, статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому, розглянувши надану заяву про уточнення позовних вимог господарський суд фактично розглядає як заяву про зменшення позовних вимог та розглядає зменшені позовні вимоги.
Позивач у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити.
Відповідач 1 у судовому засіданні заперечує проти позовних вимог.
Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином про дату та час судового засідання був повідомлений.
Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача 1 було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:
11.03.2017, 12.03.2017 та 29.03.2017 зі станції Родинська Донецької залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" (вантажовідправник) відправлено ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (вантажоодержувач) згідно накладних №48928576, №48931943, №49246218 вантаж - навал, вугілля кам'яне, у вологому стані.
При оформленні залізничної накладної: №48931943 від 12.03.2017 у вагоні №66789553 відповідачем 2 вказано масу вантажу - 68000кг, тара - 21900кг; залізничної накладної: №48928576 від 11.03.2017 у вагоні №67843748 відповідачем 2 вказано масу вантажу - 69000кг, тара - 21800кг; залізничної накладної: №49246218 від 29.03.2017 у вагоні №68685940 відповідачем 2 вказано масу вантажу - 69000кг, тара - 22000кг, у вагоні №66232554 відповідачем 2 вказано масу вантажу - 66000кг, тара - 21360кг.
Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах.
Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника (відповідача 2).
16.03.2017 вагон №66789553 прибув на станцію Авдіївка Донецької залізниці (станція призначення). Так, на вказаній станції складений акт загальної форми №260 від 16.03.2017 та здійснено комісійне переважування вагону на справних 100-т електронних вагах вантажоотримувача, повірених 17.01.2017, за результатами якого був складений комерційний акт №482803/86 від 16.03.2017, оригінал якого наявний в матеріалах справи.
Згідно до комерційного акту №482803/86 від 16.03.2017, за документом зазначена вага: нетто 68000 кг, тара 21900кг. При переваженні виявилось: брутто 87850кг, нетто 65950кг, тара 21900кг, що менше ваги у накладній на 2050кг. Вантаж прибув в справном вагоні, люка та двері щільно закриті на фіксуючі пристрої, течі вантажу немає. Вантаження у вагоні рівномірне, вище рівня бортів на 100-150мм, вантаж маркірований планером у вигляді двох поздовжніх смуг по 50мм. В вагоні зліва по ходу поїзда над 6,7 люками поглиблення 1,5м х 1,0м х 0,5м.
Комерційний акт з боку залізниці підписано належними особами.
Таким чином, комерційним актом №482803/86 від 16.03.2017 встановлено, що недостача у вагоні №66789553 складає 2050кг.
16.03.2017 вагон №67843748 прибув на станцію Авдіївка Донецької залізниці (станція призначення). Так, на вказаній станції складений акт загальної форми №31627 від 15.03.2017 та здійснено комісійне переважування вагону на справних 100-т електронних вагах вантажоотримувача, повірених 17.01.2017, за результатами якого був складений комерційний акт №482803/87 від 16.03.2017, оригінал якого наявний в матеріалах справи.
Згідно до комерційного акту №482803/87 від 16.03.2017, за документом зазначена вага: нетто 69000 кг, тара 21800кг. При переваженні виявилось: брутто 88100кг, нетто 66300кг, тара 21800кг, що менше ваги у накладній на 2700кг. Вантаж прибув в справном вагоні, люка та двері щільно закриті на фіксуючі пристрої, течі вантажу немає. Вантаження у вагоні на рівні бортів, вантаж маркірований планером у вигляді двох поздовжніх смуг по 50мм. В вагоні з 1-го по 6-й люка є поглиблення 900см х 280см х 50см, маркіровка порушена.
Комерційний акт з боку залізниці підписано належними особами.
Таким чином, комерційним актом №482803/87 від 16.03.2017 встановлено, що недостача у вагоні №67843748 складає 2700кг.
30.03.2016 вагон №66232554 прибув на станцію Авдіївка Донецької залізниці (станція призначення). Так, на вказаній станції складений акт загальної форми №21350 від 30.03.2017 та здійснено комісійне переважування вагону на справних 100-т електронних вагах вантажоотримувача, повірених 17.01.2017, за результатами якого був складений комерційний акт №482803/97 від 31.03.2017, оригінал якого наявний в матеріалах справи.
Згідно до комерційного акту №482803/97 від 31.03.2017, за документом зазначена вага: нетто 66000 кг, тара 21360кг. При переваженні виявилось: брутто 85950кг, нетто 64590кг, тара 21360кг, що менше ваги у накладній на 1410кг. Вантаж прибув в справном вагоні, люка та двері щільно закриті на фіксуючі пристрої, течі вантажу немає. Вантаження у вагоні нижче рівня бортів на 10-20 см, вкатана, маркірована. В вагоні над 1-2 люками справа є поглиблення 300см х 80см х 50см.
Комерційний акт з боку залізниці підписано належними особами.
Таким чином, комерційним актом №482803/97 від 31.03.2017 встановлено, що недостача у вагоні №66232554 складає 1410кг.
30.03.2016 вагон №68685940 прибув на станцію Авдіївка Донецької залізниці (станція призначення). Так, на вказаній станції складений акт загальної форми №308 від 31.03.2017 та здійснено комісійне переважування вагону на справних 100-т електронних вагах вантажоотримувача, повірених 17.01.2017, за результатами якого був складений комерційний акт №482803/98 від 31.03.2017, оригінал якого наявний в матеріалах справи.
Згідно до комерційного акту №482803/98 від 31.03.2017, за документом зазначена вага: нетто 69000 кг, тара 22000кг. При переваженні виявилось: брутто 89050кг, нетто 67050кг, тара 22000кг, що менше ваги у накладній на 1950кг. Вантаж прибув в справном вагоні, люка та двері щільно закриті на фіксуючі пристрої, течі вантажу немає. Вантаження у вагоні нижче рівня бортів на 10 см, вкатана, маркірована. В вагоні над 1-2 люками справа є поглиблення 0,5 м х 1,0 м х 0,5 м.
Комерційний акт з боку залізниці підписано належними особами.
Таким чином, комерційним актом №482803/98 від 31.03.2017 встановлено, що недостача у вагоні №68685940 складає 1950кг.
Позивач вважає, що недостача вантажу в спірних вагонах виникла з вини відповідача 1, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, та просить стягнути з відповідача 1 збитки у розмірі 4485,60грн. (розрахунок вартості недостачі вантажу зроблено із врахуванням норми недостачі у розмірі 2% маси нетто вантажу).
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно п.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
Як встановлено судом, в матеріалах справи наявний договір №231201 від 23.12.2016 укладений між ДП "Вугілля компанія "Краснолиманська" (продавець, відповідач 2, вантажовідправник) та ТОВ "Торговельний будинок Механік" (покупець), в якому встановлена вартість відправленого вантажу. Крім того, в матеріалах справи наявні докази оплати позивачем вантажу.
Отже твердження відповідача 1 про відсутність доказів вартості товару та сплати позивачем за втрачений товар спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Як встановлено судом, розрахунок вартості недостачі вантажу здійснений позивачем з урахуванням норми природної втрати 2 % маси нетто вантажу.
За приписами п.27 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані становить 2%.
За даними комерційного акту №482803/86 від 16.03.2017, недостача у вагоні №66789553 складає 2050кг.
За даними комерційного акту №482803/87 від 16.03.2017, недостача у вагоні №67843748 складає 2700кг.
За даними комерційного акту №482803/97 від 31.03.2017, недостача у вагоні №66232554 складає 1410кг.
За даними комерційного акту №482803/98 від 31.03.2017, недостача у вагоні №68685940 складає 1950кг.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1 збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 4485,60грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Суд зробив розрахунок збитків у вигляді нестачі та встановив, що позивач вірно розрахував суми недостачі.
1) За розрахунком суду нестача у вагоні №66789553 склала 1159,20грн.:
68000 кг Х 2% = 1360 кг; 2050 кг - 1360 кг = 690 кг; 690 кг х 1680,00/1000 = 1159,20грн. з ПДВ, де:
68000 кг - маса нетто у вагоні №66789553,
2050 кг - розмір недостачі за комерційним актом №482803/86 від 16.03.2017,
1360 кг - норма природної втрати,
1680,00 грн. - вартість 1 т спірного вантажу з ПДВ.
2) За розрахунком суду нестача у вагоні №67843748 склала 2217,60грн.:
69000 кг Х 2% = 1380 кг; 2700кг - 1380 кг = 1320 кг; 1320кг х 1680,00/1000 = 2217,60грн., де:
69000 кг - маса нетто у вагоні №67843748,
2700 кг - розмір недостачі за комерційним актом №482803/87 від 16.03.2017,
1380 кг - норма природної втрати,
1680,00 грн. - вартість 1 т спірного вантажу з ПДВ.
3) За розрахунком суду нестача у вагоні №66232554 склала 151,20грн.:
66000 кг Х 2% = 1320 кг; 1410кг - 1320 кг = 90 кг; 90кг х 1680,00/1000 = 151,20грн., де:
66000 кг - маса нетто у вагоні №66232554,
1410 кг - розмір недостачі за комерційним актом №482803/97 від 31.03.2017,
1320 кг - норма природної втрати,
1680,00 грн. - вартість 1 т спірного вантажу з ПДВ.
4) За розрахунком суду нестача у вагоні №68685940 склала 957,60 грн.:
69000 кг Х 2% = 1380 кг; 1950кг - 1380 кг = 570 кг; 570кг х 1680,00/1000 = 957,60грн., де:
69000 кг - маса нетто у вагоні №68685940,
1950 кг - розмір недостачі за комерційним актом №482803/98 від 31.03.2017,
1380 кг - норма природної втрати,
1680,00 грн. - вартість 1 т спірного вантажу з ПДВ.
За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” до відповідача 1, Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” про стягнення збитків у вигляді нестачі у розмірі 4485,60грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вимоги позивача до Відповідача 2 не підлягають задоволенню, оскільки суд прийшов до висновку, що винним у нестачі вантажу є саме перевізник вантажу - Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”.
Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача 1 оскільки внаслідок його неправильних дій виник спір.
На підставі ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка до відповідача 1, Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”, м. Лиман, до відповідача 2, Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська”, м.Покровськ про стягнення збитків у вигляді нестачі у розмірі 4485,60 грн., задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м.Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” (84440, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, код ЄДРПОУ 00191075) збитки у розмірі 4485,60грн., витрати на оплату судового збору в розмірі 1600,00грн.
Відмовити позивачу у позові щодо його вимог до відповідача 2, Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська”, м.Покровськ.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 10.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 17.10.2017. Повний текст рішення підписано 17.10.2017.
Суддя Г.Є. Курило