"17" жовтня 2017 р. № 01-39/903/791/17
Суддя господарського суду Волинської області Якушева І.О., розглянувши матеріали
за позовом публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_1”, м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Едель-Бау”, м.Луцьк
про стягнення 142 511 197,69 грн.
12.10.2017 року на адресу господарського суду Волинської області надійшла позовна заява №22/2-26150 від 04.10.2017р. публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_1”, підписана Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ ""ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2, в якій позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Едель-Бау” 142 511 197,69 грн. за кредитним договором №13-2014 від 08.01.2014р.
Подана позовна заява не може бути прийнята господарським судом Волинської області, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як визначено статтею 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивач сплачує судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн.
Таким чином, позивачу необхідно було сплатити 240 000 грн. судового збору за подання позовної заяви.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Однак, до позовних матеріалів додано заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору № 22/2-26151 від 04.10.2017р.
На обґрунтування заяви Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" посилається на важке фінансове становище, зазначає, що на підставі постанови правління Національного банку України від 19.03.2015 року № 188 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_1", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року № 63 “Про початок процедури ліквідації ПАТ “ВіЕйБі Банк” та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку”, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ “ВіЕйБі Банк” та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ “ВіЕйБі Банк” провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком на один рік, а саме, з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016р. № 213 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ “ВіЕйБі Банк” та повноваження ліквідатора ПАТ “ВіЕйБі Банк” провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 на два роки до 19.03.2018 включно.
Вказує, що зазначена інформація є публічною та розміщена на офіційних сайтах Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Також позивач зазначає, що обставини щодо неплатоспроможності ПАТ “ВіЕйБі Банк” та важкого фінансового становища останнього є загальновідомими та не потребують доказування.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В розділі 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, зі змінами і доповненнями, роз'яснено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 закону) і застосуванням приписів закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. До того ж вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.
Згідно із ст. 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Отже, виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, є завданням Фонду гарантування вкладів, у зв'язку з чим посилання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1", на скрутне фінансове становище банку не може бути підставою для відстрочення сплати ним судового збору.
Заява про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
В даному випадку, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не подав належних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Крім цього, позивачем не подано жодного доказу на підтвердження того, що матеріальне становище позивача зміниться до винесення рішення по справі.
Пленум Верховного Суду України у п.3.1. Постанови від 21.02.2013р. №7 " Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зауважив, що при цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Згідно із ч.1 п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
За таких обставин вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п. 4 ч.1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_1”, підписану Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ ""ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору № 22/2-26151 від 04.10.2017р. залишити без задоволення.
2. Позовну заяву №22/2-26150 від 04.10.2017р. з матеріалами на 38 арк. повернути позивачу без розгляду.
Суддя І. О. Якушева