11 жовтня 2017 року Справа № 916/3644/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовк І.В. (головуючий, доповідач),
Могил С.К.,
Студенець В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 року у справі № 916/3644/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранс-Термінал" про витребування майна із чужого незаконного володіння,
У грудні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача про витребування з чужого незаконного володіння вхідної ролети 3,75 *4 м з блоком керування і двома комплектами ключів.
Позовні вимоги, з посиланням на ст. 387, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, обгрунтовано тим, що спірне майно яка безпідставно залишилось у володінні відповідача внаслідок того, що останній вважав його компенсацією з орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 13.02.2014 року №13/02-8, укладеного між ТОВ "Югтранс-Термінал" та ФОП ОСОБА_4, строк дії якого припинено 21.04.2015 року і за актом приймання-передачі від 13.05.2015 року об'єкт оренди передано відповідачу, в якому залишилась спірна вхідна ролета.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2017 року (суддя Малярчук І.А.) в позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 року (судді: Величко Т.А., Бєляновський В.В., Поліщук Л.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та позов задовольнити.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що 13.02.2014 року між ТОВ "Югтранс-Термінал" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №13/02-8, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, що розташоване у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на умовах і в порядку, передбачених цим договором.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що під приміщенням розуміється частина (від площі ТРЦ) нежилого приміщення, площею 176,5 квадратних метрів, що знаходиться на 1-му поверсі та зазначається в поверховому плані, який є додатком № 1 до цього договору оренди.
Пунктами 2.9, 2.10 договору передбачено, що для цілей цього договору будь-які підготовчі роботи, включаючи будь-які ремонтні та відновлювальні роботи, проведені орендарем (або орендодавцем на прохання орендаря), проводяться лише з метою пристосування приміщень для здійснення діяльності орендаря, не створюють окрему річ та не мають цінності для орендодавця, оскільки проводяться для внутрішніх потреб орендаря та виключно для здійснення ним господарської діяльності в приміщенні. Після спливу строку оренди приміщення будуть переобладнані для потреб наступних орендарів приміщень. Витрати орендаря по здійсненню підготовчих робіт, в тому числі по підготовці дизайн-проекту орендарю не компенсуються. Після закінчення строку оренди або у разі розірвання, або припинення цього договору оренди, всі поліпшення приміщення, що підлягають відділенню, які виконані або встановлені орендарем, або за рахунок орендаря, якщо їх можливо відділити без шкоди для приміщення, будівлі, конструкцій, стін та інших елементів будівлі, і якщо не буде узгоджене відшкодування орендарю їх вартості, є власністю орендаря і можуть бути ним вилучені. Всі оздоблювальні роботи здійснені орендарем в приміщенні для ведення своєї господарської діяльності не є поліпшенням для орендодавця і не вважаються створенням нової речі. Усі поліпшення, які виконані або встановлені орендарем, що не підлягають відділенню - не відшкодовуються орендодавцем та не підлягають зарахуванню в рахунок орендної плати.
Відповідно до п. 2.13 договору орендар вступає в право користування приміщенням з моменту підписання сторонами акта прийому - передачі приміщення. До акта прийому-передачі приміщення додається план приміщення, в якому відображується фактичне місце розташування наданого в оренду приміщення.
Згідно з п. 2.15 договору повернення орендарем приміщення орендодавцю здійснюється у тому ж порядку, що й передача в оренду, не пізніше 5-ти календарних днів після закінчення строку оренди або його припинення у випадку його дострокового розірвання, у порядку, передбаченому цим договором оренди, що оформлюється актом прийому-передачі приміщення (повернення). Протягом строку, передбаченого цим пунктом, орендар і кожен інший користувач орендаря звільняє і повертає приміщення орендодавцю в справному належному технічному стані, не гіршому ніж те, в якому орендар спочатку прийняв приміщення (шляхом звірення з актом прийому-передачі приміщення на дату відкриття другої черги ТРЦ), без необхідності проведення ремонтних та/або відновлювальних робіт, придатному для подальшого використання за винятком звичайного зносу, передає (повертає) всі ключі та погашає всі заборгованості, а також демонтує та вивозить всі свої товари, майно, меблі, устаткування і відокремлені поліпшення або модифікації з приміщення. Звільнення приміщення орендарем підтверджується актом прийому-передачі приміщення, підписаним сторонами. Орендодавець самостійно визначає час, коли орендар буде звільняти приміщення та вивіз майна, товарів, тощо. Якщо орендар з власної вини не звільнить приміщення у вказаний строк, то він оплачує орендодавцю штраф у розмірі 10 відсотків від орендної плати, що сплачена орендарем за останній місяць оренди, за кожен день такого прострочення. У разі, якщо орендар у погоджений (письмово) з орендодавцем строк не з'явиться для підписання акта приймання-передачі приміщення, приміщення вважається таким, що передано орендодавцю без будь-яких претензій зі сторони орендаря. В будь-якому випадку (незалежно від факту демонтування та вивезення поліпшень) вартість будь-яких поліпшень компенсації не підлягає.
Пунктом 2.17 договору передбачено, що обов'язок по складанню акту прийому-передачі приміщення в оренду та повернення з оренди покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні за цим договором.
Акт прийому-передачі приміщення повинен бути підписаний сторонами протягом строків, передбачених даним договором для передачі приміщення (п. 2.18. договору).
Пунктом 3.3.9 договору встановлено, що у випадку припинення цього договору оренди, у тому числі після закінчення строку його дії, у 5 (п'яти) денний строк повернути орендодавцю за актом прийому-передачі приміщення у стані не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням звичайного зносу, з усіма зробленими в ньому поліпшеннями, які не можуть бути відокремлені без заподіяння приміщенню або будівлі шкоди.
Згідно з п. 4.1. договору орендодавець не несе відповідальності за збереження грошових коштів, майна і товарів, що знаходяться в приміщенні орендаря (п. 5.6 договору).
Відповідно до умов п. 8.2 договору строк оренди приміщення за цим договором складає 35 місяців.
Пунктом 8.9. договору передбачено, що сторони мають право розірвати цей договір оренди шляхом односторонньої відмови від нього у будь-який момент після його укладення без необхідності обґрунтування причин такої відмови, та без застосування штрафних санкцій за умови направлення іншій стороні за адресою, зазначеною в ст.11 цього договору, письмового повідомлення про відмову від цього договору оренди за шість місяців до запланованої дати відмови. У такому випадку цей договір оренди є розірваним внаслідок односторонньої відмови через шість місяців з моменту отримання іншою стороною такого повідомлення. Якщо повідомлення про відмову не може бути вручене іншій стороні у зв'язку із її відсутністю за вказаною адресою, або у зв'язку з її відмовою від отримання повідомлення (у т.ч. шляхом його неотримання у поштовому відділенні), шість місяців вираховуються з дня відмови іншої сторони отримати таке повідомлення, чи з дати, зазначеної поштовим органом при встановленні відсутності іншої сторони за адресою, зазначеною в ст.11 цього договору.
30.03.2014 року на виконання умов договору оренди сторонами складено акт приймання-передачі за договором оренди нерухомого майна № 13/02-8 від 13.02.2014 року, за яким орендодавець передав орендарю в оренду приміщення загальною площею 176,5 кв.м, що розташоване на 1-му поверсі торговельно-розважальному центрі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, графічне місце розташування якого зафіксовано в поверховому плані, що є додатком до вищевказаного договору оренди, під господарську діяльність (п.1 акта).
Листом від 21.10.2014 року позивач звернувся із пропозицією до відповідача про розірвання договору оренди на підставі п. 8.9 договору.
01.01.2015 року між ТОВ "Югтранс-Термінал" (орендодавець), ФОП ОСОБА_4 (орендар) та ФОП ОСОБА_5 (правонаступник) укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №13/02-8 від 13.02.2014 року згідно з яким, у зв'язку з господарською необхідністю, сторони погодилися здійснити заміну сторони договору, а саме - орендаря. В порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар переводить всі свої зобов'язання на правонаступника, внаслідок чого, правонаступник замінює орендаря як зобов'язану особу у договорі. За цим договором орендар визначає ФОП ОСОБА_6 набувачем всіх прав та обов'язків орендаря визначених договором (п.п.2, 3, 4 договору).
01.02.2015 року між ТОВ "Югтранс-Термінал" (орендодавець), ФОП ОСОБА_5 (орендар) та ФОП ОСОБА_4 (правонаступник) укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №13/02-8 від 13.02.2014 року яким обумовлено, що у зв'язку з господарською необхідністю, сторони погодилися здійснити заміну сторони договору, а саме - орендаря. В порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар переводить всі свої зобов'язання на правонаступника, внаслідок чого, правонаступник замінює орендаря як зобов'язану особу у договорі. За цим договором орендар визначає ФОП ОСОБА_4 набувачем всіх прав та обов'язків орендаря визначених договором (п.п.2, 3, 4 договору).
08.05.2015 року відповідачем надіслано на адресу позивача листа 010/352 з відповіддю на лист позивача від 07.05.2015 року № 0705-2 про надання останньому допуску до об'єкту оренди та дозволу на здійснення демонтажу майна позивача, зазначивши про відмову в наданні дозволу на демонтаж вхідної ролети 4м з блоком керування у кількості 1 штуки, яка залишається у відповідача в якості забезпечення грошового зобов'язання позивача за договором оренди з мотивів наявності у останнього заборгованості з орендної плати.
01.02.2015 року між ТОВ "Югтранс-Термінал" (орендодавець), ФОП ОСОБА_5 (орендар) та ФОП ОСОБА_4 (правонаступник) укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №13/02-8 від 13.02.2014 року яким обумовлено, що у зв'язку з господарською необхідністю, сторони погодилися здійснити заміну сторони договору, а саме - орендаря. В порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар переводить всі свої зобов'язання на правонаступника, внаслідок чого, правонаступник замінює орендаря як зобов'язану особу у договорі. За цим договором орендар визначає ФОП ОСОБА_4 набувачем всіх прав та обов'язків орендаря визначених договором (п.п.2, 3, 4 договору).
13.05.2015 року сторонами складено акт приймання-передачі приміщення з оренди за договором від 13.02.2014 року № 13/02-8, яким орендар повертає орендарю з оренди нежитлове приміщення загальною площею 176,5 кв.м, що розташоване на 1-му поверсі будівлі ТРЦ за адресою: м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, 2, графічне місця розташування якого зафіксовано в поверховому плані, що є додатком до вищевказаного договору оренди. У пункті 2 цього акта сторони дійшли згоди, що приміщення повертається в стані - під проведення ремонтних робіт. Сторони претензій один до одного стосовно зазначеного нерухомого майна не мають.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 року по справі №916/2196/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2016 року, відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Югтранс-Термінал" до ФОП ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій за договором оренди від 13.02.2014 року №13/02-8 у зв'язку з недоведеністю, а також встановлено, що дію вказаного договору оренди припинено з 21.04.2015 року і встановлено обставину перешкоджання орендодавцем у доступі орендарю до орендованого приміщення для здійснення демонтажу і вивезення власного майна з об'єкту оренди.
Предметом даного судового розгляду є вимоги орендаря до орендодавця про витребування з незаконного володіння майна у зв'язку із збереженням цього майна без належних правових підстав внаслідок закінчення строку дії укладеного між ними договору оренди.
Висновок судів попередніх інстанцій про відмову в позові мотивовано недоведеністю позовних вимог, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження перебування у незаконному володінні відповідача спірного майна, та за наявності укладеного між сторонами акта від 13.05.2015 року приймання-передачі приміщення з оренди за договором від 13.02.2014 року № 13/02-8, зі змісту якого вбачається, що об'єкт оренди передано позивачем, а відповідачем прийнято без зауважень один до одного.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом зазначені в ч. 2 цієї статті.
Розглядаючи спір, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом про витребування з чужого незаконного володіння майна - вхідної ролети, вмонтованої до об'єкту оренди за договором від 13.02.2014 року № 13/02-08, строк дії якого припинено з 21.04.2015 року.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, і такий позов може бути пред'явлений лише у разі відсутності між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин.
Проте, відмовляючи в позові з підстав недоведеності перебування спірного майна у незаконному володінні відповідача, суди обох інстанцій правової оцінки наявності між сторонами договірних відносин та в зв'язку з цим - можливості захисту порушеного права позивача в обраний ним спосіб.
Разом з тим, з досліджених судами матеріалів справи вбачається, що ще однією з правових підстав заявленого позову про витребування майна з чужого незаконного володіння було вказано ст. 1212 ЦК України.
Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Однак, суди застосувавши положення вказаної норми до спірних правовідносин, якими є відносини найму (оренди), в межах якого відбулося поліпшення майна, не врахували, що наявність між сторонами зобов'язальних правовідносин, для яких існують спеціальні норми матеріального права та умови договору, що визначають спосіб повернення спірного майна, виключає можливість пред'явлення позову про захист права власності на підставі ст. 1212 ЦК України.
Не врахувавши наведеного, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про витребування майна, не з'ясували природу спірних правовідносин сторін, і не встановили, які норми матеріального права підлягають застосуванню до таких відносин, правовий зміст і характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, у зв'язку з чим дійшли передчасних висновків про відмову в позові за недоведеністю.
Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставами для скасування судових рішень зі справи.
За таких обставин, рішення судів обох інстанцій не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому в вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 року та рішення господарського суду Одеської області від 14.03.2017 року скасувати, і справу № 916/3644/16 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий суддя І.Вовк
Судді С.Могил
В.Студенець