Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "09" жовтня 2017 р. Справа № 906/322/17
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Невисевич М.В. директор, наказ про прийняття на роботу №3-к від 13.01.2017;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Коростишівської міської ради Житомирської області
про стягнення 36554,74грн (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог №456 від 20.09.2017).
Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості по орендній платі в сумі 1687,14грн та неустойки у розмірі подвійної плати за невиконання обов'язку щодо повернення торгівельного майданчику №177/1А;187;224 у розмірі 23619,96грн.
Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог №456 від 20.09.2017 позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за невиконання обов'язку щодо повернення торгівельного майданчику №177/1А;187;224 до 34867,60 грн за час прострочення (з 01.01.2016р. по 20.09.2017р.), решту позовних вимог залишив без змін.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав подану заяву №456 від 20.09.2017 про збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку з цим, просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 1687,14 грн та неустойки за час прострочення користування торгівельним майданчиком №177/1А;187;224 у розмірі 34867,60грн. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог №456 від 20.09.2017. Зокрема, зазначив, що підставою для звернення до суду з даним позовом є неналежне виконання відповідачем умов договору оренди №26 від 01.01.2015 в частині сплати орендної плати, а також порушення умов даного договору в частині повернення орендованого майна. Також зазначив, що правовою підставою для стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування торгівельним майданчиком №177/1А;187;224 за час прострочення (з 01.01.2016р. по 20.09.2017р.) у розмірі 34867,60грн є ч.2 ст.785 ЦК України.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 183). 09.10.2017 на електронну адресу суду надіслав неякісні копії пояснень від 09.10.2017 та акта обстеження тимчасової споруди та місця її розміщення №1519 від 05.10.2017 (а.с.185-186). Представник відповідача у відзиві від 07.06.2017 проти позову заперечила, зокрема, зазначила, що оспорюваний договір оренди №26 від 01.01.2015 суперечить вимогам закону, оскільки позивач не є власником предмета оренди та не має майнових прав на нього. Також, посилаючись на норми ч.1 ст.215 ЦК України, ч.1 ст.203 ЦК України, вважає, що даний договір оренди є недійсним з моменту вчинення, оскільки при їх укладенні права і обов'язки у сторін договору не виникли, тому правові підстави для стягнення орендної плати та неустойки відсутні. Також просила використати право господарського суду, передбачене ч.1 ст.83 ГПК України на визнання недійсним пов'язаного з предметом спору договору оренди №26 від 01.01.2015.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 184). Крім того, 25.09.2017 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення за вих.№1465/23/02-17 від 25.09.2017. У своїх поясненнях за вих.№401/19/02-19 від 07.06.2017 та вих.№1465/23/02-17 від 25.09.2017, третя особа просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку з безпідставністю.
Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відповідач та третя особа були належним чином повідомлені судом про час та місце судового розгляду справи, а тому нез'явлення їх представників не перешкоджає вирішенню спору.
У зв'язку з цим, відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
01.01.2015 між Підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар, відповідач) було укладено договір оренди №26 (далі - Договір №26) (а.с. 12).
Предметом договору оренди №26 від 01.01.2015 є торговельний майданчик №177/1А;187;224 загальною площею 4,62кв.м; 6кв.м. і 4кв.м, місцезнаходження якого зазначене на плані розміщення торговельних місць ринку (далі - об'єкт оренди) (п.1.1 Договору №26).
Об'єкт оренди надається орендодавцем у тимчасове платне користування орендарю для провадження торгівельної діяльності (п.1.3 вказаного вище договору).
Орендар набуває права користування об'єктом оренди з дати початку дії договору відповідно до п.6 Договору, а саме з 01.01.2015 по 31.12.2015 (п. 2.1 Договору №26 ).
Орендна плата складає 266,57грн; 346,20грн; 230,80грн на місяць та вноситься орендарем на розрахунковий рахунок або в касу орендодавця до 10 числа місяця, за який проводиться оплата (п.3.1 Договору №26).
Пунктом 4.3.3 договору оренди сторони погодили обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Договір №26 укладено на 1 рік, і діє з 01.01.2015 до 31.12.2015 включно (п.6.1 даного договору).
Згідно п.6.3. Договору №26 якщо орендар має намір укласти договір на наступний строк, він зобов'язаний не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього договору, подати орендодавцю письмову заяву з додаванням копій правовстановлюючих документів. За умови відсутності в орендодавця заперечень, договір може бути пролонгований на такий же термін. В іншому випадку договір припиняє дію відповідно до п.6.1.
Як вбачається з прибуткових касових ордерів, розрахунки відповідачем були проведені частково, лише за березень-червень, серпень, жовтень, листопад 2015 року, квітень, червень 2016 року в загальній сумі 8435,70 грн (а.с.13-21).
Позивачем було направлено відповідачу претензію №45 від 20.01.2016, в якій відповідача було повідомлено, що термін дії даного договору закінчився 31.12.2015 та про необхідність сплати заборгованості з орендної плати згідно договору №26 від 01.01.2015 за листопад-грудень 2015р. в сумі 1697,14грн і попереджено про нарахування йому неустойки у розмірі 1146,56грн. згідно ч.2 ст.785 ЦК України (а.с.169, 170).
У подальшому орендар не виконав умови п.6.3 Договору №26, не подав заяв про намір його пролонгувати, отже, згідно п.6.1 вказаний договір припинив свою дію. Тобто, договір оренди №26 діяв до 31.12.2015.
Оскільки, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення орендованого торгівельного майданчику, позивач скористався своїм правом та нарахував відповідачу неустойку в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення, а саме за період з 01.01.2016 по 20.09.2017 на загальну суму 34867,60грн.
Судом встановлено, що відповідно до п.1.1 Статуту Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" (а.с. 22-25), останнє є підприємством, створеним Коростишівською районною спілкою споживчих товариств, яка є його засновником та власником всього майна.
Згідно п.1.2 даного Статуту, Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" є правонаступником прав та обов'язків КП "Кооперативний ринок" й створене виділенням з райспоживспілки на базі майна КП "Кооперативний ринок" відповідно до рішення Ради Засновників зборів від 25.11.2003, протокол №5 з передачею йому прав і зобов'язань райспоживспілки в межах прав та зобов'язань КП "Кооперативний ринок".
Відповідно до пп.2.3.2 та пп.2.3.3 п.2.3 Статуту одним з предметів діяльності підприємства є організація і надання ринкових послуг населенню, організаціям, підприємствам, що здійснюють торгівлю на ринку і надають послуги, а також надання в оренду основних засобів та торгових місць ринку.
За змістом пп.4.3.1 п.4.3 Статуту позивача підприємство користується майном, переданим райспоживспілкою, як внесок до статутного фонду, і має право, зокрема, здавати в оренду, надавати за плату з тимчасове користування будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, торговельні місця, торговельні майданчики тощо.
Варто зазначити, що правове регулювання відносин, пов'язаних зі здійсненням діяльності з продажу товарів (виконанню робіт, наданню послуг) на ринку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 №868 "Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків", Правилами торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №57/188/84/105 від 26.02.2002, Правилами торгівлі на ПР "Кооперативний ринок", затвердженими рішенням Коростишівської міської ради від 03.04.2014 №762 (а.с. 26-28).
Зокрема, торговельні місця надаються продавцям за окрему плату (п.18 Правил торгівлі на ПР "Кооперативний ринок").
Укладення договору оренди торговельного місця є обов'язковим відповідно до п.20 Правил торгівлі на ринках.
При цьому, варто зауважити, що правове регулювання діяльності з організації та здійсненню торгівлі на ринку провадиться не тільки зазначеними актами законодавства, а й іншим законодавством, зокрема Цивільним кодексом України як основним актом цивільного законодавства.
Так, відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України, статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.628 цього кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Об'єкт оренди надається орендодавцем у тимчасове платне користування орендарю для провадження торговельної діяльності (п.1.3 Договору №26 ).
Таким чином, слід визнати, що передача управляючим ринком підприємством за плату торгівельного місця для провадження торговельної діяльності відповідає поняттю договору оренди, визначеному ст.759 Цивільного кодексу України.
Оскільки, встановлені обставини свідчать про здійснення позивачем господарської діяльності на ринку, слід дійти висновку, що між сторонами у спорі склалися правовідносини щодо торгівлі на ринку, які підпадають під вищенаведене правове регулювання.
При цьому, відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
З договору оренди №26 від 01.01.2015 вбачається, що у разі припинення або розірвання договору орендар несе обов'язок у 7-ми денний термін звільнити об'єкт оренди та повернути його орендодавцеві у стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду (п.4.3.8 договору).
Судом встановлено, що станом на день звернення позивача до суду з даною позовною заявою відповідач не повернув позивачу об'єкт оренди, який визначений як предмет Договору №26 від 01.01.2015, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення з останнього неустойки за прострочення користування орендованим майном є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За змістом статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості по орендній платі в сумі 1687,14грн та неустойки у розмірі подвійної плати за невиконання обов'язку щодо повернення торгівельного майданчику №177/1А;187;224 у розмірі 34867,60грн не надав.
При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.
Отже, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 1687,14грн та неустойки у розмірі подвійної плати за невиконання обов'язку щодо повернення торгівельного майданчику №177/1А;187;224 у розмірі 34867,60грн за прострочення користування орендованим майном за період з 01.01.2016 по 20.09.2017 є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до чинного законодавства і умов договору, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача за правилами ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; дата народження НОМЕР_2) на користь Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" (12501, Житомирська обл., м. Коростишів, вул. Шевченка, 40; ідентифікаційний код 31843604):
- 1687,14грн - боргу з орендної плати;
- 34867,60грн - неустойки;
- 1600,00грн - судових витрат.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 17.10.17
Суддя Шніт А.В.
віддрук.прим.:
1 - в справу
2,3 - сторонам (рек.з пов.);
4 - тертій особі (рек.з пов.).