61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
10.10.2017 Справа №905/2155/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Покровськ
до відповідача ОСОБА_1 автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ
про стягнення 21046446,97грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю,
від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю.
Суть спору: Позивач, Дочірнє підприємство "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Покровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача,
ОСОБА_1 автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ про стягнення 21046446,97грн., в тому числі інфляційні нарахування в розмірі 19323626,16 грн. та 3% річних в розмірі 1722820,81 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю послуг за державні кошти №2-146 від 20.07.2012 в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманої продукції, що встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 12.01.2017 у справі №905/3322/16.
Ухвалою від 19.09.2017 господарського суду Донецької області порушено провадження по справі №905/2155/17.
05.10.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №01.3-2359 від 02.10.2017, в якому відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності до нарахування інфляційних витрат та 3% річних.
Позивач у судове засідання з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання з'явився, просив застосувати позовну давність до позовних вимог.
Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
12.01.2017 рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/3322/16 позовні вимоги Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м.Покровськ Донецької області до відповідача, ОСОБА_1 автомобільних доріг у Донецькій області, м.Покровськ Донецької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" м. Київ третьої особи, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби у м. Покровську про стягнення заборгованості в сумі 18419144,56 грн. задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 автомобільних доріг у Донецькій області на користь Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованість в сумі 18419144,56 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 206700,00грн.
Рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/3322/16 від 12.01.2017 встановлено наступне:
20.07.2012 між ОСОБА_1 автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ (Замовник) та ДП "Донецький облавтодор" (Учасник) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №2-146, за умовами п.1.1 якого Учасник зобов'язується у 2012-2014роках виконати послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Нікішине - Розсипне км 8+000- км 18+351, а Замовник - прийняти та оплатити такі послуги (у редакції додаткової угоди від 30.12.2013року).
Сторонами до договору підписані додаткові угоди від 23.09.2013, від 30.12.2013 з додатком, яким внесено зміни до плану фінансування, від 11.01.2014, від 13.11.2014, від 31.12.2015, від 11.01.2016.
Положеннями пункту 1.3 договору визначено, що обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Ціна договору визначена сторонами в п. 3.1 договору в розмірі 27059949,60грн., у тому числі ПДВ - 4509991,60грн.
Додатковою угодою від 01.10.2012 у зв'язку з затримкою фінансування визначено обсяг 2012року у сумі 0,00грн., обсяг 2013року - 27059949,60грн.
Додатковою угодою від 08.04.2013 згідно Постанови Кабінету Міністрів від 20.03.2013 №219 «Про затвердження переліку об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення та обсягів їх фінансування 2013 року за кредитами, залученими під державні гарантії» визначено обсяг фінансування 2013року у сумі 27059949,60грн. Також сторонами підписано відповідний графік фінансування робіт.
Додатковою угодою від 30.12.2013 внесено зміни до графіку фінансування робіт, яким визначено обсяг фінансування в 2013році - 26960963,90грн., в 2014році - 98985,70грн., строк надання послуг визначено до 31.12.2014року.
Відповідно до пункту 10.1 договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2016року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Судом також встановлено, що 03.01.2013 між ДП "Донецький облавтодор" та ТОВ "Ялта Град Строй" укладено договір субпідряду №2-146/1, за умовами п.1.1 якого Субпідрядник зобов'язується протягом 2013 року виконати послуги з поточного середнього ремонту з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Нікішине - Розсипне км 8+000 - км 18+351, відповідно до розрахунку твердої договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору.
Ціна договору складає 26990386,80грн., у тому числі ПДВ - 4498397,80грн.
Згідно п. 6.1.2 договору №2-146 Замовник зобов'язаний приймати надані послуги згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в).
До акту приймання виконаних будівельних робіт додається довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф.КБ-3).
Між сторонами у справі та ТОВ "Ялта Град Строй" підписано акт приймання виконаних будівельних робіт з розрахунками одиничної вартості за грудень 2013року (форми КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013року (форми КБ-3).
Загальна вартість виконаних робіт 18419144,56 грн. Дата підписання - 30.12.2013.
Як передбачено у п.4.1 договору №2-146 розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником протягом 20 банківських днів, при наявності коштів на бюджетних рахунках, після підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в).
Наявність чи відсутність фінансування відповідача не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за вказаним вище договором.
Положеннями статті 96 ЦК України унормовано, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
За змістом статті 511 ЦК України зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи. Навіть у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідно з вимогами частини 2 статті 528 ЦК України, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутність бюджетних коштів не є законною підставою для звільнення від виконання договірного зобов'язання. Аналогічна позиція викладена у постанові від 15.05.2012року № 11/446 Верховного Суду України та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД та Оліус проти України від 18.05.2005.
Як зазначено у рішенні від 12.01.2017 у справі №905/3322/16, матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов зазначеного вище договору, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 18419144,56 грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 18419144,56 грн.
Відповідно до п.9 ст.129 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 12.01.2017 у справі №905/3322/16 встановлений факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 18419144,56 грн., тому цей факт не повинен доводитися знову у відповідності зі ст.35 Господарського процесуального кодексу України.
Як встановлено, згідно з наданими до матеріалів справи банківськими виписками по рахунку за 12.06.2017, яка підтверджує, що відповідачем 12.06.2017 було сплачено позивачу стягнут рішеннями суду заборгованість в сумі 18419144,56 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Згідно п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1722820,81грн. за період з 31.01.2014 (20 банківських днів після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт з розрахунками одиничної вартості за грудень 2013року згідно п. 4.1 договору №2-146) по 14.03.2017 та інфляційних втрат у розмірі 19323626,16грн. за період з 31.01.2014 (20 банківських днів після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт з розрахунками одиничної вартості за грудень 2013року згідно п. 4.1 договору №2-146) по 14.03.2017, нарахованих на заборгованість у розмірі 18419144,56 грн. за договором №2-146 від 20.07.2012, яка була стягнута рішенням господарського суду Донецької області від 12.01.2017 по справі №905/3322/16.
За висновками суду, розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає законодавству та доведений фактичними обставинами справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив про застосування позовної давності. Суд розглянув дану заяву зазначає наступне.
Згідно із статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
За змістом ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Виходячи з того, що позовна заява про стягнення 3% річних та інфляції направлена до суду 15.09.2017 (згідно зі штампом на конверті), судом встановлено, що позивачем пропущено встановлений ст.257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних за період з 31.01.2014 по 15.09.2014.
Згідно із п.4 ст.267 Цивільного кодексу України закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позовних вимогах.
За приписом п.5 ст.267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Поважними причинами є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову до суду неможливим або ускладненим.
Відповідного клопотання про захист порушеного права позивачем до матеріалів справи не надано.
Як наслідок, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляції за період з 31.01.2014 по 15.09.2014 не підлягають задоволенню.
За таких обставин, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема, 3% річних за період з 16.09.2014 по 14.03.2017 в сумі 1377651,09грн. та інфляція в сумі 14131248,24грн.
У відповідності до статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Покровськ до відповідача ОСОБА_1 автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ про стягнення 21046446,97грн., задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 автомобільних доріг у Донецькій області (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Уральська, 12, код ЄДРПОУ 25946285) на користь Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (85307, Донецька область, м. Покровськ, вул. Захисників України, 2; код ЄДРПОУ 32001618) 3% у розмірі 1377651,09грн., інфляційні нарахування у розмірі 14131248,24грн., судовий збір у розмірі 176853,41 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 17.10.2017. Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2017.
Суддя Г.Є. Курило