09 жовтня 2017 року Справа № 915/1568/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Корнілової Ж.О.,
Нєсвєтової Н.М.,
розглянувши матеріали касаційної
скаргиприватного підприємства "Компанія "Крокус-Ком"
напостанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2017
у справі№915/1568/16 господарського суду Миколаївської області
за позовомприватного підприємства "Компанія "Крокус-Ком"
до1. Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк", 2. Приватного підприємства "АСВ",
прозобов'язання вчинити дії,
за участі представників сторін:
від позивача - Віштал Л.В., Віштал Д.А., Чередніков С.О.,
від відповідача-1 - Шпак Т.Г.,
від відповідача-2 - не з'явилися,
У грудні 2016 року приватне підприємство "Компанія "Крокус-Ком" звернулись до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, у якій просили зобов'язати приватне підприємство "АСВ" у примусовому порядку підписати акт приймання-передачі об'єкта інвестування квартири №3 будинку №39Б по вул. Дунаєва у м. Миколаєві, загальною площею 117,4 кв. м. про передання об'єкту інвестування від забудовника до приватного підпримства "Компанія Крокус-Ком"; зобов'язати приватне підприємство "АСВ" через публічне акціонерне товариство "Дельта-Банк" передати правовстановлюючі документи на квартиру №3 у будинку №39Б по вул. Дунаєва у м. Миколаєві, загальною площею 117,4 кв. м. приватному підприємству "Компанія "Крокус-Ком".
22.03.2017 рішенням господарського суду Миколаївської області (суддя Корицька В.О.) позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано приватне підприємство "АСВ" у примусовому порядку підписати акт приймання-передачі об'єкта інвестування квартири №3 будинку №39Б по вул. Дунаєва у м. Миколаєві, загальною площею 117,4 кв. м. про передання об'єкту інвестування від забудовника до приватного підпримства " Компанія Крокус-Ком". У решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вартість об'єкту нерухомості сплачена повністю, проте бездіяльність відповідачів унеможливлює передачу спірної квартири позивачу. Що стосується позовних вимог про зобов'язання передати правовстановлюючі документи на квартиру №3 у будинку №39Б по вул. Дунаєва у м. Миколаєві, загальною площею 117,4 кв. м. приватному підприємству "Компанія "Крокус-Ком", то вони визнані судом передчасними, оскільки є похідними від отримання акту приймання-передачі об'єкта інвестування.
31.05.2017 постановою Одеського апеляційного господарського суду скасовано частково рішення від 22.03.2017, відмовлено у задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Компанія Крокус-Ком" до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" і приватного підпримства "АСВ" про зобов'язання вчинити дії. В обгрунтування своїх висновків, апеляційний господарський суд зазначив, що звернення позивача за захистом своїх прав і законних інтересів у обраний ним спосіб не відповідає встановленим законодавством способам захисту цивільних прав.
У касаційній скарзі приватне підприємство "Компанія "Крокус-Ком" посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.526, 527, 530-532, 331, 392 ЦК України, ст.19 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", просили постанову від 31.05.2017 скасувати, а рішення від 22.03.2017 залишити в силі.
Оскільки касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції подано лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання приватного підприємства "АСВ" у примусовому порядку підписати акт прийняття-передачі об'єкта інвестування квартини №3 будинку №39Б по вул. Дунаєва у м. Миколаєві, загальною площею 117,4 кв. м. про передання об'єкту інвестування від забудовника до ПП "Компанія Крокус Ком", постанова Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 у цій справі підлягає касаційному перегляду лише у межах її оскаржуваної частини відповідно до вимог заявника касаційної скарги.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обгрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновків про необгрунтованість доводів заявника та відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено, що 06.10.2009 між Приватним підприємством "Компанія Крокус-Ком." (Довіритель) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (Управитель) було укладено договір про участь у Фонді фінансування будівництва №3/1К, відповідно до умов якого довіритель на підставі повного визнання ним Правил фонду фінансування будівництва виду "А" будівництва будинку-вставки поміж житловими будинками № 39 по вул. Дунаєва та № 44 по вул. Будьоного в м. Миколаєві, управителем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", дав згоду на участь у Фонді фінансування будівництва, взяв на себе зобов'язання виконувати Правила ФББ, передавати кошти Управителю у довірче управління з метою отримання у власність об'єкта інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій Управителя з управління цими коштами, а Управитель зобов'язався прийняти кошти на рахунок ФББ у довірче управління з подальшим використанням коштів ФББ у порядку, визначеному Правилами ФББ.
Відповідно до п.1.4. договору об'єктом інвестування за цим договором є житлові приміщення (квартира) № 3, в будинку № 39-Б по вул. Дунаєва та №44 по вул. Будьоного у м. Миколаєві, загальною площею 102,86 кв.м. Запланована дата вводу будинку в експлуатацію - 24.12.2009 року.
За змістом пункту 2.1.1. договору управитель має право, зокрема, на підставі виданої Довірителем нотаріально посвідченої довіреності, отримати від забудовника Свідоцтво про право власності на квартиру та передати його Довірителю за актом прийому-передачі.
У пункті 2.2.1. договору сторони визначили права і обов'язки довірителя, а саме: виконувати правила ФФБ; особисто надавати Управителю документи, визначені Правилами ФФБ; заповнювати всі необхідні документи на вимогу Управителя; повідомляти Управителя про зміну паспортних даних та інших суттєвих відомостей; передати Управителю в довірче управління кошти у сумі і в строки, визначені в цьому договорі та Свідоцтві про участь у ФФБ; після введення об'єкта будівництва в експлуатацію протягом 10 календарних днів з дати направлення довірителю повідомлення, здійснити остаточні розрахунки за даними БТІ на умовах Правил ФФБ та оформити нотаріально посвідчену Довіреність на визначену банком особу на замовлення та отримання документів про право власності на квартиру у відповідних службах міста; для отримання у власність закріпленого об'єкта інвестування підписати Акт прийому-передачі об'єкта у строки та на умовах, визначених в Правилах ФФБ. При необхідності подовжити термін підписання Акту прийому-передачі об'єкта інвестування, письмово попередивши про це забудовника з наведенням об'єктивних причин та представленням офіційного підтвердження на умовах Правил ФФБ.
У відповідності до пунктів 5.1 - 5.2 договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами, сплати Довірителем винагороди Управителю згідно з пунктом 6 цього договору та внесення коштів до ФФБ і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором відповідно до Правил ФФБ або до моменту розірвання цього договору за ініціативою будь-якої із сторін та/або за їх взаємною згодою. Якщо Довіритель виконав усі зобов'язання перед Управителем та після введення об'єкта будівництва в експлуатацію підписав акт прийому-передачі закріпленого за ним об'єкта інвестування, отримав свідоцтво про право власності на квартиру від Управителя, а для власників нежитлових приміщень - акт прийому-передачі об'єкта інвестування на нежитлові приміщення від забудовника, умови цього договору про участь у ФФБ вважаються виконаними та управління майном припиняється.
06.10.2009 між приватним підприємством "Компанія Крокус-Ком." (Довіритель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" (Управитель) було укладено договір уступки майнових прав № 3/1К, відповідно до умов якого Управитель уступає Довірителю майнові права на об'єкт інвестування, які Управитель набув відповідно до умов договору будівництва від 04.09.2008 року № 05/Б-08 між забудовником Приватним підприємством "АСВ" та Управителем.
Господарські суди встановили, що позивач на виконання договору №3/1К про участь у Фонді фінансування будівництва від 06.10.2009 сплатив управителю грошові кошти у сумі 792 022,00грн., що підтверджується платіжним дорученням від 06.10.2009 № 3, та отримав свідоцтво про участь у ФФБ Серія АСВ від, яким посвідчується, що приватне підприємство "Компанія Крокус-Ком.", місцезнаходження: 54028, м. Миколаїв, вул. Кірова, 240 А, ідентифікаційний код 25376479 (Довіритель) дійсно є Довірителем ФФБ типу "А" об'єкта будівництва, який розміщений за адресою: поміж житловими будинками № 39 по вул. Дунаєва та № 44 по вул. Будьонного в м. Миколаєві.
Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої в Інспекції державного архітектурного контролю в Миколаївській області 19.10.2011, будинок - вставка по вул. Дунаєва, 39 Б у м.Миколаєві вважається закінченим будівництвом та готовим до експлуатації.
Судами встановлено, що у період 2015-2016 років між ПП "Компанія "Крокус-Ком" та ПП "АСВ" велась переписка, із якої убачається, що позивач надіслав на адресу забудовника копію довідки про повну сплату вартості об'єкту інвестування, та зазначив про необхідність підписання акту прийому-передачі об'єкта інвестування та вчинення дій для оформлення документів про право власності на побудований об'єкт.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що за умовами договору №3/1К та Правил ФФБ, право на отримання від відповідача-2 як забудовника Акту прийому-передачі об'єкта інвестування виникло у позивача з моменту отримання ним від відповідача-1 документів, які свідчать про повну сплату вартості об'єкту інвестування. При цьому, як зазначено місцевим судом, у зв'язку з тим, що вказані документи, а також довіреність для оформлення державної реєстрації права власності на квартиру №3 площею 117,4 кв. м. у житловому будинку №39-Б по вул. Дунаєва у м. Миколаєві були направлені на адресу забудовника позивачем, який виконав умови договору, існують правові підстави для оформлення документів на право власності на спірну квартиру за ПП "Компанія "Крокус-Ком".
Ухвалюючи постанову про часткове скасування рішення суду першої інстанції, суд другої інстанції виходив із того, що позивач обрав невірний спосіб захисту, що унеможливлює задоволення його позовних вимог і не призводить до поновлення його законних прав та інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 цього ж Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що предметом позову може бути певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, під якими слід розуміти заходи, прямо передбачені з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення.
Аналізуючи такі висновки апеляційного суду, колегія суддів виходить із того, що предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. При цьому, заявлена позивачем вимога не призводить поновлення його порушеного права, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній правовий механізм виконання такого рішення.
Крім того, зважаючи на положення статті 6 ГК України, відповідно до яких одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що позовні вимоги у цій справі не можуть бути задоволені також і з огляду на недопустимість втручання у господарську діяльність, що як наслідок призводить до порушення його вільного волевиявлення.
На підставі викладеного, ураховуючи відсутність у матеріалах справи доказів зміни позивачем у порядку статті 22 ГПК України предмету позову до початку розгляду справи по суті, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного господарського суду, який з дотриманням вимог ст.43 ГПК України повно та об'єктивно розглянув усі обставини справи в їх сукупності, та правомірно постановив про відмову в позові.
Беручи до уваги всі наведені обставини у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 відповідає нормам матеріального та процесуального права, а підстави для її зміни чи скасування з наведених у касаційній скарзі мотивів відсутні.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу приватного підприємства "Компанія "Крокус-Ком" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 у справі №915/1568/16 господарського суду Миколаївської області - без змін.
Головуючий суддя В.Я. Карабань
Судді: Ж.О. Корнілова
Н.М. Нєсвєтова