Справа № 743/1454/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/965/2017
Категорія - ч. 3 ст. 305 КПК України Доповідач ОСОБА_2
11 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015270000000042 від 25.05.2015 року, за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 січня 2016 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого формувальником скляних виробів ТОВ «Барс», знаходиться в фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_8 , маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , без місця реєстрації, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_9 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи кваліфікацію дій та доведеність вини обвинуваченого, просив його скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок суду змінити та призначити його підзахисному покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України.
Вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, та призначено покарання, з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді 4 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.
Відносно нього до набрання вироком законної сили обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та взято під варту в залі суду.
Строк відбування покарання визначено рахувати з 16 січня 2016 року.
Стягнуто з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати в сумі 923 грн. 30 коп. та 2 301 грн. 90 коп.
Питання про долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор вказує, що судом 1 інстанції при призначенні покарання не надано належної оцінки ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та ступеню небезпеки у суспільстві, не враховано масу вилучених психотропної речовини та наркотичного засобу. На думку апелянта, судом безпідставно визнано як пом'якшуючу обставину вчинення кримінального правопорушення - тяжке сімейне становище, зокрема, хворобу цивільної дружини, без наведення жодної мотивації та без отримання і дослідження підтверджуючих документів, а так само відсутнє обґрунтування, яким чином вона істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину. Судом не враховано корисливий мотив обвинуваченого та ще, що останній працевлаштувався лише після вчинення злочину та надав позитивну характеристику, яку неможливо вважати об'єктивною, оскільки він пропрацював нетривалий час.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги адвокат вказує, що судом першої інстанції при призначенні покарання, не в повній мірі враховане визнання вини його підзахисним, щире каяття у скоєному та активне сприяння у розкритті злочину. Також те, що він має сталі соціальні зв'язки, проживає разом з цивільною дружиною, має на утриманні одну неповнолітню дитину та одну малолітню дитину, він працює формувальником скляних виробів ТОВ «Барс», раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується виключно позитивно. Цивільна дружина останнього тяжко хворіє, її лікування потребувало значних коштів. Зазначені обставини змусили обвинуваченого піти на вчинення кримінального правопорушення. На думку апелянта, дана обставина значно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суспільної небезпечності особи обвинуваченого, а всі вище вказані обставини дають можливість суду застосувати до його підзахисного положення ст. 75 КК України.
При розгляді провадження судом І інстанції встановлено, що ОСОБА_7 , 05 травня 2015 року, перебуваючи в якості пасажира автобуса «МАЗ», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , сполученням «Мінськ-Київ», вчинив контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу - АВ-РІNAСА-СНМ, маса якого становить 378,8 г, тобто у особливо великому розмірі та особливо небезпечної психотропної речовини - РVР, маса якої становить 157,6 г., тобто у особливо великому розмірі.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив подану прокурором апеляційну скаргу задовольнити та призначити обвинуваченому більш суворе покарання, а апеляційну скаргу захисника просив залишити без задоволення; обвинуваченого та його захисника, які просили апеляційну скаргу захисника задовольнити та звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням, із застосуванням ст. 75 КК України, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів, вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та у вироку суду. Зазначив, що в скоєному щиро кається.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, належних, допустимих, достовірних і достатніх у своїй сукупності, яким суд дав належну юридичну оцінку і встановлені фактичні обставини учасниками судового провадження не оскаржуються.
Дії обвинуваченого судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 305 КК України, як контрабанда особливо небезпечного наркотичного засобу - AB-PINACA-CHM в особливо великому розмірі та особливо небезпечної психотропної речовини - PVP в особливо великому розмірі, їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на маті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Згідно з ч.1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд, у відповідності до вимог ст. ст. 65-67 КК України, з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, відсутність шкоди та тяжких наслідків від злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, працевлаштований, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тяжкі сімейні обставини, пов'язані з захворюванням дружини, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують.
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений надав оригінал медичного документу його дружини - ОСОБА_8 , з якою він перебуває в фактичних шлюбних відносинах, ксерокопію якого долучено до матеріалів кримінального провадження, які підтверджують незадовільний стан здоров'я останньої та її тривале лікування в медичних закладах. Тому, на думку колегії суддів, твердження прокурора в апеляційній скарзі, що дана обставина хвороби дружини не підтверджена документально, а відтак є надуманою - не заслуговує на увагу, крім того в судовому засіданні апеляційного суду прокурор не заперечував даний документ долучити до матеріалів провадження та не висловлював сумніву щодо належного підтвердження даного факту.
Враховуючи те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якої обвинувачений не уникав за вчинене ним кримінальне правопорушення, а також другорядну роль кари як мети покарання, його поведінку за період кримінального процесуального провадження, колегія суддів погоджується з рішення суду 1 інстанції в частині призначеного покарання і не вбачає підстав для застосування більш суворого покарання. Зазначені в апеляційній скарзі прокурора обставини враховані судом при призначенні покарання і підтверджені в суді апеляційної інстанції, а сама по собі тяжкість вчиненого діяння та маса вилученої наркотичної та психотропної речовин в силу закону не є безумовною перешкодою для призначення саме такого виду та розміру покарання, яке визначене вироком суду.
Зазначене рішення не суперечить вказівці, висловленій в ухвалі колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2017 року, про м'якість призначеного ОСОБА_7 покарання, яка погодилася з доводами прокурора про документальну непідтвердженість пом'якшуючої обставини, яку такою визнав суд 1 інстанції - тяжких сімейних обставин, оскільки в апеляційному суді підтвердились обставини щодо особи обвинуваченого, які викликали сумнів і які істотно, як вважає колегія суддів, впливають на міру покарання.
Тому, доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, колегія суддів вважає, необґрунтованими.
На думку колегії суддів, вказані захисником обставини, що пом'якшують покарання, та дані про особу обвинуваченого за своєю сутністю не є такими, що дають підстави для безумовного застосування положень ст. 75 КК України, тому підстави для задоволення апеляційної скарги захисника відсутні.
Колегія суддів вважає за необхідне, в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України, зарахувати ОСОБА_7 , на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення - з 16 січня 2016 року до 24 березня 2016 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування чи зміну судового рішення, у кримінальному провадженні не вбачається, тому вирок суду є законним та обґрунтованим.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 404, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора - залишити без задоволення.
Вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 січня 2016 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
В порядку ч. 2 ст. 404 КПК України, зарахувати ОСОБА_7 , на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення - з 16 січня 2016 року до 24 березня 2016 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4