Справа № 733/1012/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/964/2017
Категорія - ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України Доповідач ОСОБА_2
12 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю: прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження
№ 12016270120000258 за апеляційними скаргами: обвинуваченого ОСОБА_8 та представника потерпілого ОСОБА_9 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 04 серпня 2017 року,
Цим вироком:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , не одружений, освіта середня, не працює, раніше судимий 24.05.2016 року Ічнянським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,
засуджений за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Ічнянського районного суду від 24.05.2016 року, остаточно визначено ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_11 ухвалено рахувати з 11 жовтня 2016 року, зарахувавши останньому строк частково відбутого покарання за вироком Ічнянського районного суду від 24.05.2016 року у строк відбуття покарання за цим вироком.
Згідно ч.5 ст.72 КК України, зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_11 строк його тримання під вартою з 16 грудня 2016 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, громадянин України, уродженець с. Тростянець Ічнянського району Чернігівської області, зареєстрований у АДРЕСА_2 , фактично проживає: АДРЕСА_3 , не одружений, освіта середня, не працює, раніше не судимий,
засуджений за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_13 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_13 до набрання вироком законної сили не обирався.
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українець, громадянин України, уродженець с. Олексинці Срібнянського району Чернігівської області, мешканець АДРЕСА_4 , не одружений, освіта середня, не працює, в силу ст.89 КК України, раніше не судимий,
засуджений за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_15 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_15 до набрання вироком законної сили не обирався.
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , українець, громадянин України, уродженець та зареєстрований у АДРЕСА_5 , фактично проживає у АДРЕСА_6 , одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, освіта середня, не працює, раніше судимий 20.03.2012 року Ічнянським районним судом за ч.2 ст.307, ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна,
засуджений за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили не обирався.
Цивільний позов Державного дендрологічного парку «Тростянець» до ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_8 про стягнення матеріальних збитків залишено без розгляду.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
Вироком місцевого суду встановлено, що 18 травня 2016 року ОСОБА_11 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , шляхом вільного доступу, проникли до недіючої трансформаторної підстанції, розташованої на території недіючого санаторію в АДРЕСА_5 , де ОСОБА_13 залишився на сторожі, а ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_15 за допомогою ключів, які ОСОБА_15 взяв з собою, частково розукомплектували силовий трансформатор з метою викрадення металевих речей, чим заподіяли Державному дендрологічному парку «Тростянець» матеріальні збитки на суму 34500 грн. Але злочинний умисел ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 на таємне викрадення чужого майна не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки охоронець санаторію, здійснюючи обхід, виявив останніх на місці вчинення злочину.
Не погоджуючись із рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, не оскаржуючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність своєї вини та кваліфікацію своїх дій, просив змінити вирок місцевого суду та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України та ст.75 КК України. В обґрунтування скарги послався на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його особі, внаслідок суворості. Зазначив, що місцевим судом не було взято до уваги його щире каяття, наявність на утриманні малолітньої дитини та відсутність обставин, які обтяжують покарання. Крім того, послався на незаконно визначену прокурором вартість викраденого майна, оскільки вона не підтверджується відповідним висновком експертизи, а лише наданою представником потерпілого довідкою, в якій не було вказано найменування, марку, вид силового трансформатора, його номер та інші данні, які б давали можливість ідентифікувати даний трансформатор.
Представник потерпілого ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок суду першої інстанції та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Зазначив, формулювання обвинувачення не відповідає фактичним обставинам вчинення кримінального правопорушення. Також вказав, що судом безпідставно було залишено без розгляду цивільний позов про стягнення з обвинувачених суми завданої матеріальної шкоди.
Заслухавши доповідь судді; захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 , а апеляційну скаргу представника потерпілого просив залишити без задоволення; думку прокурора, котрий просив вирок місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим; дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів підстав для їх задоволення не вбачає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке їх засуджено, та кваліфікація їх дій в апеляційних скаргах не оспорюються.
Посилання представника потерпілого на невідповідність формулювання обвинувачення фактичним обставинам вчинення кримінального правопорушення, оскільки обвинувачені проникли на територію діючої трансформаторної підстанції зі зломом, а не шляхом вільного доступу, не ґрунтується на законі, оскільки склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, вже містить у собі ознаку «проникнення».
Крім того, місцевий суд обґрунтовано залишив без розгляду цивільний позов Державного дендрологічного парку «Тростянець» до ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_8 про стягнення 78000 грн. матеріальних збитків, оскільки потерпілою стороною не надано доказів заподіяння обвинуваченими збитків саме на вказану суму. Проте, це не позбавляє Державний дендрологічний парк «Тростянець» в подальшому звернутися до суду з позовом до обвинувачених у порядку цивільного судочинства.
Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника потерпілого.
Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 міру покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, його посередню характеристику з місця проживання, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття; відсутність обставин, що обтяжують покарання; із врахуванням наявності у нього не знятої та не погашеної в установленому порядку судимості, прийшов до правильного висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини 3 статті 185 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, оскільки перевиховання останнього можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, з чим погоджується і колегія суддів.
Отже, всі обставини, на які посилається в своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 , місцевим судом при призначенні йому покарання враховані, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення йому покарання та задоволення поданої ним скарги.
Відтак, порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінально-процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та представника потерпілого ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 04 серпня 2017 року щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4