Провадження №1-кп/748/259/17
Єдиний унікальний № 748/1657/17
17 жовтня 2017 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017270320000063 від 13 червня 2017 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Придорожне, Краснодонського району, Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, учасника бойових дій, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Відповідно до Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» ОСОБА_3 20.03.2014 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації та відповідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) № 55 від 20.03.2014 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду командира відділення 1 зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини польова пошта НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_3 , відповідно до положень військової присяги та вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1,3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок та вимоги військових статутів.
ОСОБА_3 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, будучи зобов'язаним бездоганно і неухильно дотримуватися порядку несення військової служби упродовж встановленого законом строку, виконувати службові обов'язки, завжди бути готовим до захисту держави і виконувати свій військовий обов'язок, 05 грудня 2014 року, близько 07-00 год., в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 , діючи з прямими умислом, направленим на самовільне залишення військової частини, з особистих мотивів, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та самовільно залишив розташування військової частини польова пошта НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 до 15.01.2015 обов'язки військової служби не виконував та 15.01.2015 року повернувся до розташування військової частини польова пошта НОМЕР_1 .
Так, ОСОБА_3 внаслідок самовільного залишення розташування військової частини не виконував обов'язки військової служби з 05.12.2014 року по 15.01.2015 року, будь-яких заходів для повернення на службу до військової частини польова пошта НОМЕР_1 та продовження несення відповідних обов'язків не вживав, у зазначений період останній перебував за адресою проживання: АДРЕСА_1 , де займався особистими справами.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю, пояснивши, що дійсно самовільно залишив військову частину понад один місяць та перебував вдома. У вчиненому щиро розкаявся. Після роз"яснення права на застосування Закону про амністію та наслідки такого застосування, надав згоду в судовому засіданні на застосування до нього Закону України "Про амністію у 2016 році".
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини тривалістю понад один місяць військовослужбовцем за призовом під час мобілізації.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне визнати щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у відповідності до наданих довідок на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні трьох малолітніх дітей, є учасником бойових дій.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, дані, що характеризують його особу, майновий стан, що офіційно ніде не працює, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, і вважає, що обвинуваченому має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, - у межах санкції ч. 3 ст. 407 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі.
Також, суд приходить до висновку про застосування до ОСОБА_3 Закону України «Про амністію у 2016 році» та на підставі п."в" ст.1 та ст.2 цього Закону про звільнення його від відбування призначеного покарання.
Цивільний позов, процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, і призначити йому за дане кримінальне правопорушення покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі п."в" ст.1 та ст.2 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1