Справа № 750/8476/17
Провадження № 2-а/750/1142/17
17 жовтня 2017 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Коверзнева В. О.,
з участю: секретаря судового засідання Мачачі І. П.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови державного виконавця,
31.08.2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови старшого державного виконавця Назаренко М. Б. від 16.08.2017 року (ВП № 53191672), якою з нього стягнуто витрати на проведення виконавчих дій в сумі 87 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що постанова про стягнення витрат виконавчого провадження є необґрунтованою, а фактичне здійснення витрат по виконавчому провадженню № 53191672 відповідачем документально не підтверджено. Позивач також стверджує, що витрати виконавчого провадження стягнуто не зважаючи на виконання судового рішення в добровільному порядку та повідомленння про це відповідача, що є грубим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, чинне законодавство не передбачає можливості стягнення витрат виконавчого провадження за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Сторони в судове засідання не з'явилися, при цьому позивач надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника; представник відповідача про причини своєї неявки не повідомив.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова зобов'язано позивача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до вимог статті 371 Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% місячного заробітку, починаючи з 01.08.2016 року, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2016 № 335. На підставі цієї постанови, за заявою стягувача судом було видано виконавчий лист № 750/8375/16-а, який пред'явлено стягувачем для примусового виконання відповідачу.
Як убачається з матеріалів справи, 16.08.2017 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М. Ю. винесла постанову про стягнення з позивача як боржника у виконавчому провадженні № 53191672 витрат виконавчого провадження в розмірі 87 грн, копію якої позивач фактично отримав 21.08.2017 року.
Відповідно до статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон) витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, є витратами виконавчого провадження і відшкодовуються за рахунок боржника; розмір витрат виконавчого провадження встановлюється Міністерством юстиції України.
За приписом частини першої статті 45 Закону витрати виконавчого провадження компенсуються у другу чергу після повернення стягувачу авансового внеску на організацію та проведення виконавчих дій.
Мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить детальний розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5, при цьому Закон не покладає на державного або приватного виконавця обов'язок документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.
Посилання позивача на стягнення відповідачем витрат виконавчого провадження не зважаючи на виконання постанови суду в добровільному порядку не підтверджується належними доказами, оскільки здійснення лише перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 без виплати їй заборгованостів розмірі 4248 грн 52 коп., що виникла внаслідок такого перерахунку, не є належним виконанням постанови суду, а твердження позивача про неможливість стягнення витрат виконавчого провадження за рахунок коштів Пенсійного фонду України є наслідком хибного розуміння вним положень Закону.
Позивачем не надано суду доказів незаконності оскаржуваної постанови, а тому позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 158 - 163, 181 КАС України, суд
у задоволенні позову Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови державного виконавця відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення, в порядку встановленому статтею 186 КАС України.
Суддя В. О. Коверзнев