Справа № 730/557/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/929/2017
Категорія - ч.2 ст. 286 КК України Доповідач ОСОБА_2
13 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
сторін кримінального провадження:
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
прокурора ОСОБА_9
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017270000000347,
щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бортничі Бориспільського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого водієм на ПП «Будпостач», одруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2017 року,
Цим вироком ОСОБА_6 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 4 948 грн. процесуальних витрат на залучення експертів.
Арешт на автомобіль марки «TOYOTA COROLLA», д.н.з. НОМЕР_1 , накладений ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 травня 2017 року, скасований.
Питання про долю речових доказів і документів було вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Як встановив суд, 04 травня 2017 року близько 16-00 год., ОСОБА_6 керуючи автомобілем марки «TOYOTA COROLLA», д.н.з. НОМЕР_1 , з пасажиром ОСОБА_10 , рухаючись на 65 км+67м автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ в напрямку с. Кіпті Козелецького району Чернігівської області зі швидкістю близько 140 км/год., перевищивши максимально допустиму швидкість руху на даній ділянці дороги, будучи засліпленим сонячними променями, проявив неуважність, не помітив вантажного автомобіля з напівпричепом, який рухався по даній смузі руху в попутному напрямку, а побачивши, що тягач вантажного автомобіля почав здійснювати маневр повороту ліворуч, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалась, виїхав на зустрічну смугу руху, щоб об'їхати його, де зіткнувся з передньою частиною автомобіля марки «DAF 95XF 430», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «SCHWARZMUELLER SPA 3-E», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_11 .
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «TOYOTA COROLLA», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди.
Своїми діями ОСОБА_6 грубо порушив вимоги п.2.3 «б» (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п.12.2 (у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги), п.12.6 «г» (поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 легковим автомобілям дозволяється рух зі швидкістю не більше 90 км/год.) Правил дорожнього руху України, які перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригодою та її наслідками.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 та в доповненнях до неї просить вирок суду змінити, пом'якшивши покарання, не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від основного покарання з випробуванням.
Мотивує тим, що вину він повністю визнав та щиро розкаявся. Розуміючи тяжкість та не відворотність наслідків, що настали, просить прийняти до уваги, що вся ця трагедія є прикрою випадковістю, через необачність.
Наголошує на тому, що неодноразово намагався принести свої вибачення потерпілій, але остання не змогла з ним зустрітись в силу своїх душевних страждань. Свої вибачення він виказав у судовому засіданні, запевнивши потерпілу, що буде надавати матеріальну допомогу для їх із загиблим малолітньої дитини.
В силу своїх матеріальних можливостей він надав потерпілій матеріальну допомогу, сума якої є недостатньою, і він це розуміє, тому зобов'язується і в подальшому її надавати. Сама потерпіла не заперечувала, що отримала матеріальну компенсацію, відмовилась від позову у даному кримінальному провадженні та просила суд не призначати для нього покарання, пов'язане із позбавлення волі.
Твердження суду про те, що він ухилився від виконання домовленостей з потерпілою про повне відшкодування заподіяних їй збитків, є лише припущенням, оскільки будь-які домовленості між ним та потерпілою не були предметом дослідження у судовому засідання, з огляду на відсутність цивільного позову потерпілої.
Оскільки він працює водієм, названа робота є єдиним джерелом його доходу, просить не призначати йому додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які просили про пом'якшення покарання, що не буде пов'язане із позбавленням волі та позбавленням права керування транспортними засобами, потерпілу та прокурора, які заперечували проти аргументів сторони захисту, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, внаслідок яких загинув пасажир ОСОБА_10 , відповідають фактичним обставинам справи, зібраним та перевіреним під час судового засідання доказам і в апеляційній скарзі не оспорюються, у зв'язку з чим колегією суддів не переглядаються.
Призначаючи покарання, суд повинен призначити його у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відмовляючи у застосуванні звільнення від покарання з випробуванням і застосовуючи додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд першої інстанції правильно вказав на грубе, навмисне порушення вимог Правил дорожнього руху при перевищенні допустимої швидкості руху близько на 50 км/год., про небезпечний маневр з виїздом на зустрічну смугу руху з перетином двох суцільних ліній розміток на автодорозі міждержавного значення, що призвело до травмування та загибелі пасажира.
Матеріальна та моральна шкода вдові загиблого - потерпілій ОСОБА_10 не відшкодована. Кошти на поховання їй виплатило підприємство, на якому працює обвинувачений і якому належить автомобіль, джерело підвищеної небезпеки.
Виплата страхового відшкодування потерпілій та її дитині, ніяким чином не пов'язана з даним кримінальним провадженням, оскільки виплати проведені за договорами страхування життя, які не можуть ставитися в заслугу обвинуваченому.
Допитана під час апеляційного перегляду потерпіла ОСОБА_10 підтвердила, що ні копійки коштів від обвинуваченого вона не отримала, так само як щирого вибачення та моральної підтримки, поведінка його під час судового розгляду та доводи апеляційної скарги свідчать про його нещирість та намагання уникнути відповідальності.
З огляду на необережний характер злочину, його обставини та наслідки, особу винного, який раніше ніколи до кримінальної відповідальності не притягувався, повністю визнав провину та розкаявся, сприяв у розкритті злочину, зайнятий суспільно-корисною працею, має родину, проте матеріальної та моральної шкоди потерпілій не відшкодував. Потерпіла йому не пробачила, допустив грубе порушення правил безпеки руху, а тому з урахуванням усіх пом'якшуючих обставин, за відсутності обтяжуючих обставин, судом вірно обране реальне покарання у мінімальних межах санкції статті, яке відповідає принципам законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2017 року щодо ОСОБА_6 , без зміни.
Ухвала набуває законної сили після проголошення. На неї можуть бути подані касаційні скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.
ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14