Справа №751/5358/17
Провадження №2/751/1364/17
Рішення
Іменем України
17 жовтня 2017 року м. Чернігів
в складі: головуючого - судді Янцовська Т. М.
при секретарі Грищенко Н. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за позовом публічного акціонерного товариства КБ „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості відповідно до укладеної генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт від 20.12.2013 р., згідно якої відповідач отримав кредит у сумі 17265,20 гривень у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана генеральна угода разом з умовами та правилами, тарифами складають між ним і банком кредитний договір. Позивач надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до п. 1.1.3.2.11 умов і правил позивач має право проводити договірне списання з усіх відкритих в банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб, за кредитами, в яких клієнт є поручителем, а також будь-який інший заборгованості, яка виникла у клієнта зважаючи невиконаних зобов'язань перед банком. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, чим порушив умови кредитного договору, в зв'язку з чим станом на 25.07.2017 р. утворилась заборгованість в сумі 49888,36 гривень, з яких 17265,21 гривень - заборгованість за кредитом, 10043,23 гривень -заборгованість по процентам, 21589,80 гривень -заборгованість по комісії та пені, а також штрафи - 990,12 гривень. Просить стягнути заборгованість в зазначеній сумі та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, надав заперечення щодо позовних вимог, згідно яких просить застосувати строк позовної давності та позов задовольнити частково. Зазначив, що дійсно з позивачем укладав договір кредиту, строк дії якого минув 31.12.2015 р. А тому із застосуванням строку позовної давності заборгованість повинна бути обчислена наступним чином: заборгованість за кредитом - 12 875,01 гривень, проценти за користування кредитом - 8685,09 гривень, штраф - 990,12 гривень, а всього - 22 550,22 гривень. Що стосується розміру нарахованої позивачем пені - 21 589,80 гривень, то він значно перевищує розмір основного зобов'язання - 17 265,21 гривень, тому на підставі ч. 2 ст. 616 ЦК України є підстави для зменшення розміру неустойки. В той же час кредитний договір, укладений між сторонами не містить можливості нарахування пені (комісії). Таким чином, до загальної заборгованості за кредитним договором може бути включено лише те, що визначено підписаним між сторонами договором, в зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення пені за договором від 20.12.2013 р.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін.
Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 20.12.2013 р. між позивачем та відповідачем укладена Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, відповідно до якої відповідач отримав кредит у розмірі 17265,21 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % щомісяця на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до цієї угоди погашення заборгованості здійснюється починаючи з «1» по «25» число кожного місяця шляхом надання відповідачем банку грошових коштів (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Дата останнього погашення заборгованості - 31.12.2015 р. Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, проценти та винагороду. При порушенні строків погашення заборгованості відповідачем передбачена сплата останнім штрафу у розмірі 990,12 гривень, а також пені.
Стаття 1054 ЦК України, передбачає, що за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Заборгованість по кредитному договору, укладеному між сторонами станом на 25.07.2017 р. складає 49888,36 гривень, з яких 17265,21 гривень - заборгованість за кредитом, 10043,23 гривень -заборгованість по процентам, 21589,80 гривень -заборгованість по комісії та пені, а також штраф - 990,12 гривень.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи, відповідач взяті на себе зобов'язання відповідно до умов укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 20.12.2013 р. належним чином не виконав, а тому позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 17265,21 гривень та процентів за користування кредитом у розмірі 10043,23 гривень, штрафу - 990,12 гривень є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Статтями 256, 257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як зазначено в правових позиціях Верховного Суду України, які викладені в постановах від 19.03.2014 р. у справі № 6-14цс14, від 18.06.2014 року у справі №6-61цс14, від 01.10.2014 року у справі № 134 цс14, за договором про надання банківських послуг (позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст. 261 ЦК України).
Оскільки за умовами договору погашення кредиту відповідач мав здійснювати частинами, а саме з «1» по «25» число кожного місяця шляхом надання відповідачем банку грошових коштів (щомісячний платіж), то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобов'язання, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту, тобто 31.12.2015 року.
В поданих до суду письмових запереченнях відповідач заявляє про застосування позовної давності. Але відповідно до п. 2.1 генеральної угоди від 20.12.2013 р., дата погашення заборгованості - 31.12.2015 р. Тому вимога відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення суми кредиту не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не пропущено строк звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Що стосується вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами за період 20.12.2013 р. по 25.07.2017 р., то перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу. Враховуючи, що відповідач мав сплачувати обов'язкові щомісячні платежі в строк до 25 числа місяця, то відсотки за грудень 2013 р. відповідач зобов'язаний був сплатити в строк до 25 грудня 2013 р. Тому і перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо цього щомісячного платежу почався з 26 грудня 2013 р., так само і по наступним щомісячним платежам.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуюче вищенаведене, вимоги про стягнення відсотків за користування кредитними коштами підлягають стягненню за період користування кредитними коштами в межах строку позовної давності з 26.08.2014 р. у сумі 8685,09 гривень.
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За приписами ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Отже, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
Оскільки право на стягнення пені, яка передбачена договором, в кредитора виникла з наступного дня після 31.12.2015 року, а до суду він звернувся лише 21.08.2017 року, то пеня підлягає стягненню лише в межах одного року до дня пред'явлення позову, що становить 7596,60 гривень.
На підставі викладеного, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, а саме необхідним стягнути з відповідача 34537,02 гривень, з яких 17265,21 гривень - заборгованість за кредитом, 8685,09 гривень -заборгованість по процентам, 7596,60 гривень - пеня, а також штраф у сумі 990,12 гривень.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 257, 261, 267, 525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України,
Вирішив:
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства КБ „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства КБ „Приватбанк" заборгованість за кредитним договором від 20.12.2013 року у розмірі 34537,02 гривень, судовий збір у сумі 1107,52 гривень.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т. М. Янцовська