125/1480/17
2-а/125/46/2017
10.10.2017 року м.Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.
при секретарі Білик Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Жмеринського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії
До суду 17.08.2017 року із позовом до Жмеринського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії звернулася ОСОБА_1.
Позов мотивований тим, що позивач перебуває на обліку в Жмеринському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області з 11.08.2014 року отримує пенсію за віком. Первинне призначення пенсії було здійснено Відповідачем на підставі особистої заяви від 01.03.2011 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». При призначені пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.08.1984 по 31.07.1989 та з 01.07.2000 по 28.02.2011 з урахуванням середньомісячного заробітку по Україні за 2010 рік - 1982,63 грн. Загальний стаж було враховано по 28.02.2011 та складав 34 роки 24 дні, з яких стажу працівника охорони здоров'я - 17 років 2 місяці 17 днів, працівника освіти - 11 років 6 місяців 14 днів. Розмір пенсії з 01.03.2011 р. складав 1379,90 грн. У зв'язку з працевлаштуванням на роботу на посаду лікаря-бактеріолога бактеріологічної лабораторії, тобто, на роботу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, з 01.04.2011 нарахування зазначеної пенсії Відповідачем було припинено на підставі ч. 2 ст. 7 Закону 1788-ХІІ, згідно з якою пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. Після досягнення пенсійного віку, 11.08.2014 року позивач звернулася до Відповідача із заявою про призначення іншого виду пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону № 1058- IV. З 11.08.2014 року позивача переведено на пенсію за віком. Пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.08.1984 по 31.07.1989 та з 01.07.2000 по 31.07.2014 з урахуванням середньомісячного заробітку по Україні за 2010 рік - 1982,63 грн. Позивач зверталася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії. Однак, відповідач листом від 31.05.2017 №731/06-31/02 повідомив, що позивачу проведено перерахунок з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік замість показника 2013 року. За таких обставин позивач вважає бездіяльність Жмеринського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови в проведенні перерахунку і виплати державної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії, тобто за 2011, 2012 та 2013 роки, що передбачено статтею 40 Закону №1058-ІУ, починаючи з часу звернення з заявою про призначення пенсії та в подальшому, протиправною та такою, що порушує її охоронювані чинним законодавством України права.
ОСОБА_1 просила суд визнати протиправною відмову Жмеринського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області у нездійсненні перерахунку пенсії за віком, зобов'язати Жмеринське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити перерахунок пенсії за віком, починаючи з 11.08.2014 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області сплатити різницю між фактично отриманою та призначеною її пенсією за віком з 11.08.2014 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, та виплачувати пенсію у перерахованому розмірі в подальшому без обмеження кінцевим терміном та стягнути витрати по справі.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду письмову заяву у якій вказала, що позов підтримує повністю, просила розглянути справу без її участі.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала суду письмові заперечення проти позову.
Суд, дослідивши письмові матеріали, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Жмеринському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області та з 11.08.2014 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ.
Первинне призначення пенсії позивачу було здійснено Відповідачем на підставі особистої заяви позивача від 01.03.2011 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ. При призначені пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.08.1984 по 31.07.1989 та з 01.07.2000 по 28.02.2011 з урахуванням середньомісячного заробітку по Україні за 2010 рік - 1982,63 гри. Загальний стаж було враховано по 28.02.2011 та складав 34 роки 24 дні, з яких стажу працівника охорони здоров'я - 17 років 2 місяці 17 днів, працівника освіти - 11 років 6 місяців 14 днів. Розмір пенсії з 01.03.2011 р. складав 1379,90 грн.
У зв'язку з працевлаштуванням на роботу на посаду лікаря-бактеріолога бактеріологічної лабораторії, тобто, на роботу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, з 01.04.2011 нарахування зазначеної пенсії Відповідачем позивачу було припинено на підставі ч. 2 ст. 7 Закону 1788-ХІІ, згідно з якою пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Після досягнення пенсійного віку, 11.08.2014 року позивач звернулася до Відповідача із заявою про призначення іншого виду пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону № 1058- IV.
З 11.08.2014 року позивача переведено на пенсію за віком. Пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.08.1984 по 31.07.1989 та з 01.07.2000 по 31.07.2014 з урахуванням середньомісячного заробітку по Україні за 2010 рік - 1982,63 грн. Загальний стаж було враховано по 31.07.2014, який склав 37 років 4 місяці 24 дні. Розмір пенсії з 11.08.2014 складає 1529,83 грн.
10.052017 позивач звернулася до відповідача з вимогою перерахувати пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії.
Відповідач листом від 31.05.2017 №731/06-31/02 відмовив у перерахунку пенсії повідомивши про те, що позивачу була призначена пенсія за вислугу років із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік - 1982,63 грн.
Згідно статті 2 Закону № 1788-ХІІ за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до ст. 52 зазначеного Закону право на пенсію за вислугу років мають в т.ч. працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55. Пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком. Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55).
Зі змісту ст.ст. 2, 19, 21, 52, 54, 55, 64-67, 69 Закону № 1788-ХІІ вбачається, що пенсії за вислугу років є самостійним видом пенсії, розмір якої нараховується залежно від розміру заробітної плати, який обчислюється згідно вимог визначеного Закону. Будь - якого правового регулювання окремими, іншими законодавчими актами зазначений закон не потребує, є чинним та діючим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Зазначеним законодавчим актом не передбачено такий вид пенсії, як пенсія за вислугу років.
Отже, здійснення переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком є порушенням конституційного права позивача на пенсійне забезпечення, що визначено ст. 46 Конституції України, згідно з якою громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пункт 16 Прикінцевих положень Закону №1058-1V передбачено, що «до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років». Така позиція законодавця не дає можливості органам Пенсійного фонду України здійснювати призначення та перерахунок пенсій відповідно до будь-якого іншого Закону, окрім Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІ1.
Однак, Жмеринським об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області здійснено переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком в межах норм одного нормативно-правового акту - Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-1V. Проте як, пенсія за віком позивачу мала бути призначена первинно з 11.08.2014 року на підставі ст. 26 цього Закону, в якій зазначено, що особи мають право па призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІУ, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески визначається за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. В даному випадку це період - за 2011-2013 роки.
Проте, не зважаючи на сплату позивачем до Держави страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за весь період трудової діяльності та станом на дату виходу на пенсію за віком, відвідачем обчислено пенсію із заробітку позивача лише за 2010 рік у розмірі 1982.63 грн., замість врахування середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, то передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно ст. 40 Закону №1058-ІУ показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Зазначена правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду України від 29.11.2016 по справі № 133/476/15-а.
Щодо спірних правовідносин, зі змісту яких вбачається протиправність у діях Відповідача з приводу застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2010 рік замість показника 2013 року, слід зазначити, що позивач не надавала свою згоду на врахування заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії. Тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону № 1058-1V.
Подібні правовідносини також були розглянуті Вищим адміністративним судом України у постановах від 30 квітня 2015 року по справі № К/800/13363/15, від 09.04.2015 року по справі № К/800/60095/14 та від 25 червня 2015 року по справі № К/800/19040/15.
Згідно статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Відповідно до ст. ст. 19, 21 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
За таких обставин, відмова Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, зазначена в листі від 31.05.2017 №731/06-31/02, що полягає у не здійсненні перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії за віком, є незаконною.
Статтею 18 КАСУ визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
В статті 99 цього Кодексу закріплено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Однак, відповідно до ч.2 ст. 46 Закону № 1058-ІУ «Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів». Зазначена правова позиція підтверджується постановою Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15.12.2015 по справі № 161/18933/14-а.
Отже, конституційне право позивача на захист, а саме проведення перерахунку її пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має бути здійснено з дати призначення пенсії, а саме з 11.08.2014 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 8-10, 70, 86, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Жмеринського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Жмеринського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 31.05.2017 №731/06-31/02 у нездійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком згідно ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії за віком.
Зобов'язати Жмеринське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1, починаючи з 11.08.2014 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії.
Зобов'язати Жмеринське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Вінницької області сплатити різницю між фактично отриманою та призначеною ОСОБА_1 пенсією за віком з 11.08.2014 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, та виплачувати пенсію у перерахованому розмірі в подальшому без обмеження кінцевим терміном.
Стягнути з Жмеринське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Вінницької області за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 640 грн.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Барський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя: