11 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 523/3697/16-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Бабаков В.П.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Крусяна А.В.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 31 травня 2017 року у справі за позовом Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_2 про приведення об'єкту самочинної реконструкції до первинного стану,
Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради (далі - позивач, Суворовська РА) звернулась з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про приведення об'єкту самочинної реконструкції до первинного стану.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем самочинно виконано розширення балкону квартири АДРЕСА_1. Відповідачу було надано припис надати правовстановлюючі документи на це самочинне будівництво або привести його у первісний стан. Складено відповідний протокол, однак відповідач припис не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Справа слухалась за відсутності відповідача, який про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з'явився.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 31 травня 2017 року адміністративний позов Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 за свій рахунок привести до первинного стану об'єкт самочинної реконструкції - розширення балкону квартири АДРЕСА_1, відповідно до технічної документації, яка зареєстрована в КП «ОМБТІ та РОН». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради судовий збір у розмірі 1378,00 гривень.
Відповідач із вказаним рішенням не погодилась, звернулась з апеляційною скаргою. Апелянт просить скасувати постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 31 травня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Колегією суддів встановлено, що відповідач ОСОБА_2, є власником квартири АДРЕСА_1, про що свідчить розпорядження органу приватизації № 410 від 24.01.2003 року. До складу квартири входить балкон.
Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що відповідачем самочинно виконано розширення балкону п'ятого поверху вищевказаної квартири, без дозволу інших громадян, що проживають у даному будинку, власника будинку та органу місцевого самоврядування, про що свідчать копії доповідних записок № 559 від 16.09.2015 р. та № 483 від 20.08.2015 р., акту про встановлення самочинної реконструкції та копія розпорядження Суворовської районної адміністрації ОМР № 553 від 02.09.2015 р.
У зв'язку із вказаними обставинами суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачу необхідно привести у первинний стан балкон квартири № АДРЕСА_1.
Колегія суддів не може погодитися із вказаним висновком суду першої інстанції, вважає його помилковим та передчасним, виходячи з наступного.
Суворовська районна адміністрації ОМР в своєму позові посилалась на матеріали, надані КП «ЖКС «Пересипський», відповідно до яких ОСОБА_2 самочинно здійснила реконструкцію балкону на п'ятому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1, збільшивши його площу з 3,0 кв.м. до 4,9 кв.м.
На підставі вказаних даних КП «ЖКС «Пересипський» 02.09.2015 р. Суворовською районною адміністрацією ОМР було складено та винесено розпорядження № 553 про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності на об'єкті самочинної реконструкції.
Таким чином, підставою для винесення позивачем розпорядження про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності стал: - доповідна записка заступника директора КП «ЖКС «Пересипський», відповідно до якої відповідачем без дозвільних документів самовільно здійснено реконструкцію балкону, збільшивши його площу з 3,0 кв.м. до 4,9 кв.м. (а.с. 11); - доповідна записка в.о. директора КП «ЖКС «Пересипський», відповідно до якої відповідачем самовільно виконано розширення балкону, розміром 1,4 м. х 3,5 м., раніше балкон мав розмір 1,0 м. х 3,0 м. (а.с. 12).
Разом з тим, колегія суддів бере до уваги посилання апелянта на те, що акт перевірки від 12.08.2015 р. та план-схема були складені у той час, коли балкон був розібраний через необхідність укріплення його стінок, підлоги, утеплення та необхідності засклити балкон. Після проведених будівельних робіт розміри балкону, як зовнішні так і внутрішні не перевірялися, документи не складалися.
При цьому, судом першої інстанції при розгляді справи взагалі не було досліджено: яким саме чином було встановлено факт збільшення розміру балкону, не було з'ясовано чи мало місце переобладнання або перепланування, виходячи із встановленого факту КП «ЖКС «Пересипський».
Крім того, як вбачається з пояснень ОСОБА_2, викладених нею у протоколі про адміністративне правопорушення № 15 від 12.08.2015 року, відповідач була вимушена зробити укріплення балкону металевими швелерами, оскільки балкон потребував ремонту та загрожував руйнуванням.
Згідно до положень ч. 2 ст. 383 Цивільного кодексу України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному жилому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до ст. 152 Житлового кодексу України виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Таким чином, виконаний ОСОБА_2 ремонт балкону не є переобладнанням чи реконструкцією у розумінні Правил переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих приміщень у жилих будинках, затверджених Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76.
Разом з тим, позивач, який є суб'єктом владних повноважень, належним чином не довів факту збільшення відповідачем площі балкону, оскільки суду не було представлено належних доказів на підтвердження первісного стану балкону, його розмірів до здійснення ремонту та після цього. Також не було представлено доказів порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному жилому будинку № 297, порушення санітарно-технічних, екологічних та архітектурних вимог, правил експлуатації будинку, правил пожежної безпеки тощо.
Крім того, з представленої позивачем фотофіксації балкону, зробленої з вулиці, не вбачається збільшення розмірів балкону з 3,0 кв.м. до 4,9 кв.м., як вказано у позовній заяві. В даному випадку колегією суддів береться до уваги пояснення апелянта, відповідно до яких можливе незначне збільшення геометричних розмірів балкону відбулося за рахунок його утеплення.
Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції передчасно та помилково дійшов висновку щодо необхідності задоволення адміністративного позову Суворовської районної адміністрації ОМР. Висновки, викладені судом у постанові від 31.05.2017 р., зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, не підтверджені належними доказами. Крім того, судом першої інстанції не було вирішено чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Отже, колегія суддів вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 31 травня 2017 року скасувати, ухвалити у справі №523/3697/16-а нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 17.10.2017 року.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: Н.В.Вербицька
Суддя: А.В.Крусян