Справа № 727/3962/17
Головуючий у 1-й інстанції: Семенко О.В.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
11 жовтня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представника позивача: Сухар Т.В.
представника відповідача: Шиби О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу малого колективного підприємства "Тарас" на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом малого колективного підприємства "Тарас" до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень,
Мале колективне підприємство "Тарас" звернулось до Шевченківського районного суду м. Чернівці із позовом до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 серпня 2017 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову, з наступних підстав.
Встановлено, що 14.03.2017р. виконавчим комітетом Чернівецької міської ради прийнято рішення від №140/6. Пунктом 1 даного рішення тимчасово з 01.04.2017р. встановлено вартість проїзду у міському пасажирському автотранспорті загального користування в м. Чернівцях за 1 поїздку в розмірі 4,00 грн. в автобусах, які виконують перевезення пасажирів у звичайному режимі, в режимі маршрутного таксі та в автобусах, що працюють в експресному режимі руху.
31.03.2017р., на підставі вказаного рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради, між МКП «ТАРАС» та виконавчим комітетом Чернівецької міської ради було укладено Тимчасовий договір №56 на право перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Чернівцях.
10.04.2017р. Чернівецькою міською радою прийнято рішення №638, яким скасовано пункт 1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14.03.2017р. №140/6 "Про тимчасове встановлення тарифу на перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті та зупинення дії окремих пунктів рішення виконавчого комітету міської ради від 25.11.2014 р. №607/20". В даному рішенні зазначено, що воно прийняте відповідно до ст. 26, п. 9 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», з метою забезпечення соціального захисту населення, недопущення загострення соціальної напруги серед населення міста Чернівців.
Позивач вважає, що вказане рішення прийняте відповідачем з перевищенням повноважень, з порушенням порядку прийняття таких рішень та не зважаючи на презумпцію законності договору. З огляду на дані обставини позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення 26 сесії УІІ скликання Чернівецької міської ради від 10.04.2017 року №638.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуване рішення Чернівецька міська рада діяла у межах своїх повноважень та у спосіб визначений ст. 19 Конституцією України, ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР ( далі - Закон № 280/97-ВР).
Згідно ч.2 ст. 2 Закону № 280/97-ВР встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону № 280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно ч. 3 ст. 10 Закону № 280/97-ВР, представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
За змістом ч. 1,2 ст. 11 Закону № 280/97-ВР, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до статті 25 Закону № 280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Отже, відповідні ради мають певний, чітко встановлений законом обсяг повноважень, перелік яких в даному випадку встановлений в статті 26 Закону № 280/97-ВР.
Разом з тим, в свою чергу відповідні виконавчі органи таких рад мають свій обсяг компетенції встановлений законом, а саме положеннями статті 28 Закону № 280/97-ВР.
Відповідно до вимог ст. 28 Закону № 280/97-ВР до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваним рішенням було фактично врегульовано питання, яке стосується тарифів на транспортні послуги, що згідно ст. 28 Закону № 280/97-ВР є виключною компетенцією відповідного виконавчого органу такої ради та в даному випадку суперечить конституційному принципу вчинення дій тільки у спосіб передбачений законом.
Крім того, відповідно до п.15 ч.1 ст.26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
Отже, рішення міської ради про скасування рішення виконавчого комітету має містити обґрунтування невідповідності Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, з посиланням на норми законодавства, яким не відповідає таке рішення виконавчого комітету.
Разом з цим, спірне рішення Чернівецької міської ради від 10.04.2017 року №638 не містить жодних обґрунтувань невідповідності пункту 1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14.03.2017р. №140/6 Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, з посиланням на конкретні норми законодавства.
За текстом спірного рішення, воно прийняте з метою забезпечення соціального захисту населення, недопущення загострення соціальної напруги серед населення міста Чернівців, що не може бути підставою для скасування рішення виконавчого комітету згідно Закону № 280/97-ВР.
Крім того, оскаржуване рішення прийнято всупереч Регламенту Чернівецької міської ради VII скликання, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 02.02.2016р. №105.
Так, відповідно до статті 43 Регламенту сесія Ради є повноважною розглядати і вирішувати на засіданнях всі питання, віднесені до її відання законодавством України.
Всі питання для розгляду на сесії, пропозиції щодо їх заміни чи уточнення формулювання в період до сесії подаються Міському голові або Секретареві Ради за 20 робочих днів до пленарного засідання Ради.
До порядку денного вносяться лише ті питання, з яких є підготовлений проект рішення, а в разі необхідності довідка-обґрунтування, в якій вказується потреба і мета прийняття рішення, прогнозовані суспільні, економічні, фінансові та юридичні наслідки прийняття рішення.
Не допускається внесення на сесію додаткових питань, які не розглянуті постійними комісіями Ради і не оприлюднені в порядку визначеному законом.
В день пленарного засідання Ради, а також в термін, менший за 20 робочих днів до порядку денного можуть бути внесені питання: про депутатський запит або відповіді на нього; про створення тимчасової контрольної комісії або результати її роботи; про боротьбу зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями; про виконання рішень, постанов, ухвал судів; про звернення Ради.
Всупереч нормам Регламенту проект оскаржуваного рішення попередньо не був розглянутий на постійних комісіях ради та не був оприлюднений на офіційному веб-порталі міської ради в мережі Інтернет.
Водночас встановлено, що проект оскаржуваного рішення не був оприлюднений на офіційному порталі Чернівецької міської ради в мережі Інтернет, та внесений до порядку денного 26 сесії міської ради депутатом Ілюком А.Р. з голосу, що підтверджується листом Чернівецької міської ради від 18.04.2017р. №01/02- 05/982 та відеозаписом, отриманим позивачем на його інформаційний запит.
Отже, відповідач не мав права та законних підстав для розгляду запропонованого проекту рішення на пленарному засіданні міської ради, що відбулося 10.04.2017р.
У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу малого колективного підприємства "Тарас" задовольнити повністю.
Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом малого колективного підприємства "Тарас" до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень скасувати.
Винести нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення 26 сесії УІІ скликання Чернівецької міської ради від 10.04.2017 року №638.
Стягнути з Чернівецької міської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань судовий збір на користь малого колективного підприємства "Тарас" в сумі 3360грн.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 17 жовтня 2017 року.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.