12 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 766/15041/16-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Дорошинська В.Е.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 15 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради, головного спеціаліста управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради Ситника Андрія Васильовича про визнання дій протиправними та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, -
21 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом до управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (далі - управління ДАБК Херсонської міської ради), головного спеціаліста управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради Ситника Андрія Васильовича, в якому просила визнати протиправними дії щодо складання:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 24 жовтня 2016 року;
- постанови по справі про адміністративне правопорушення від 31 жовтня 2016 року № 79/701/01-24, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 6 800,00 грн.
Також, позивач просила закрити провадження у вказаній справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову зазначено про чисельні порушення з боку суб'єкта владних повноважень, встановленої законодавством процедури притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 15 травня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково, з наступних підстав.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.
У вересні 2016 року управлінням ДАБК Херсонської міської ради здійснено вихід на позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на житловий об'єкт за вказаною вище адресою.
Підставою для здійснення позапланового заходу було виявлення факту самочинного будівництва.
За результатами перевірки, 07 вересня 2016 року управлінням ДАБК Херсонської міської ради винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с.36).
Даним приписом управління ДАБК Херсонської міської ради вимагало від ОСОБА_1 усунути порушення вимог містобудівного законодавства, шляхом надання документів, що надають право на проведення будівельних робіт та подальшу експлуатацію будинку. Строк виконання цього припису вказано до 07 жовтня 2016 року (а.с.36).
Проте, управлінням ДАБК Херсонської міської ради не було конкретизовано, які саме документи вимагаються від ОСОБА_1 для виконання вимог даного припису.
Також в даному приписі зазначено, що ОСОБА_1 відмовилася від підпису.
Між тим, відомостей про отримання даного припису позивачем матеріали справи не містять та у відповідній графі не зазначено інформації про його направлення.
24 жовтня 2016 року управлінням ДАБК Херсонської міської ради здійснено вихід на вказаний об'єкт для перевірки виконання вимог припису від 07 вересня 2016 року.
Так, суб'єктом владних повноважень встановлено, що вимога вказаного припису не виконана, не надано на розгляд документів, щодо проведення будівельних робіт, а саме:
декларації про початок виконання будівельних робіт, містобудівних умов та обмежень, робочого проекту, свідоцтва про право власності земельної ділянки.
У зв'язку з викладеним, суб'єкт владних повноважень дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
24 жовтня 2016 року управлінням ДАБК Херсонської міської ради, за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що розгляд справи відбудеться 31 жовтня 2016 року о 09:00 год. (а.с.38-40).
Будь-яких відомостей щодо направлення позивачу документів про притягнення його до адміністративної відповідальності та отримання останнім таких документів, суб'єкт владних повноважень до суду не надав.
31 жовтня 2016 року, за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та відомостей щодо належного її сповіщення, управлінням ДАБК Херсонської міської ради, за невиконання вимог припису, прийнято постанову №79/701/01-24 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП та накладено штраф у сумі 6 800,00 грн. (а.с.3-4).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що управлінням ДАБК Херсонської міської ради правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 188-42 КУпАП, оскільки суб'єктом владних повноважень дотримана процедура притягнення позивача до адміністративної відповідальності та доведена вина правопорушника у невиконанні законних вимог припису.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, не відповідає вимогам ст.159 КАС України, у зв'язку з наступним.
Частиною 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що посадові особи ДАБК у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
Відповідно до ч.1 ст.188-42 КУпАП, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, управління ДАБК Херсонської міської ради в приписі від 07 вересня 2016 року не зазначило, які саме документи необхідно надати та з метою усунення яких порушень вимог законодавства.
Проте, перевіряючи 24 жовтня 2016 року його виконання, посадова особа ДАБК Херсонської міської ради зазначила, що позивач не надала декларацію про початок виконання будівельних робіт, містобудівні умови та обмеження, робочий проект, свідоцтво про право власності земельної ділянки.
Водночас такі вимоги до позивача не заявлялись і припис, у передбаченому законом порядку її не направлявся.
Отже, з цього слідує висновок, що у позивача не виникло обов'язку виконувати вимоги суб'єкта владних повноважень, які не конкретизовані, а також не доведені до неї належним чином.
Окрім того, відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема таке питання: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності був призначений відповідачем на 31 жовтня 2016 року.
Однак, суб'єкт владних повноважень, за відсутності належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, 31 жовтня 2016 року розглянув справу про адміністративне правопорушення та прийняв спірну постанову, усвідомлюючи те, що позивач не сповіщений про час і місце розгляду справи.
Відповідач не розглянув можливість відкладення розгляду справи з цієї підстави.
У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції вважає, що управління ДАБК Херсонської міської ради позбавило позивача права взяти участь у розгляді справи, так само, як і дати пояснення по суті адміністративного правопорушення, заявити клопотання про надання доказів, скористатись правовою допомогою при розгляді справи, надати будь-які пояснення та документи.
Факт притягнення до адміністративної відповідальності став відомий позивачу лише 09 листопада 2016 року після отримання копії постанови по справі про адміністративне правопорушення від 31 жовтня 2016 року № 79/701/01-24 (а.с.7).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що спірна постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства та має бути скасована.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлена позовна вимога про визнання протиправними дії щодо складання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 31 жовтня 2016 року № 79/701/01-24.
Однак, колегія суддів зазначає, що дії суб'єкта владних повноважень без створення документа не несуть для позивача правових наслідків. Правові наслідки у формі виникнення обов'язків несе спірна постанова, яка, відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України, повинна визнаватися протиправною та скасовуватися.
Отже, суд апеляційної інстанції, керуючись ч.2 ст.11 КАС України, вважає за необхідним вийти за межі позовних вимог задля повного захисту прав, свобод та інтересів позивача і визнати протиправною та скасувати спірну постанову.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 24 жовтня 2016 року, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Протокол про вчинення адміністративного правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а складається уповноваженою особою за наслідками вчинення адміністративного правопорушення у порядку та випадках, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення не створює для позивача жодних правових наслідків, а є носієм доказової бази, на яку спирається уповноважена особа при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення, а тому не може бути предметом розгляду щодо правомірності його винесення.
Що стосується позовної вимоги про закриття справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Так, колегія суддів вважає, що така позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки за приписами абзацу 3 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється, зокрема на спори про накладення адміністративних стягнень.
Отже, тільки орган, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення має право вирішувати питання щодо закриття провадження у справі, за підставами визначеними у КУпАП.
Колегія суддів вважає, що кінцевим результатом розгляду даного спору повинно бути визнання протиправною і скасування спірної постанови, як це передбачено ст.162 КАС України, а не закриття провадження, як це встановлено ст. 247 КУпАП.
Виходячи з того, що суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та не дав їм належної правової оцінки, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції повинна бути скасована з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
Підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 15 травня 2017 року - скасувати.
Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ОСОБА_3, головного спеціаліста управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради Ситника Андрія Васильовича про визнання дій протиправними та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради за № 79/701/01-24 по справі про адміністративне правопорушення від 31 жовтня 2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 6 800,00 грн.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Доповідач - суддя І.О. Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова