10 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2507/17
Категорія: 5.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - доповідача Кравця О.О.
судді -Домусчі С. Д.
судді - за участю секретарівКоваля М.П. Сємак О.В. та Сторчака О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 р. по справі за адміністративним позовом Державного підприємства"Тетерівське лісове господарство" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-
ДП "Тетерівське лісове господарство " звернулося до суду з позовом до Одеської митниці ДФС та просило визнати протиправним та скасувати рішення від 06.01.2017 р. № КТ-500060702-0001-2017 про визначення товару за кодом 4403203900, зобов'язати Одеську митницю Державної фіскальної служби прийняти рішення про відмову у митному оформленні товару, зазначеного у митній декларації № 500060702/2016/018959 від 30.12.2016 року, який розміщений у контейнерах із номерами RFCU4012941, ТЕМU6І52726, СВНU250034, ВМОІU5225953, FCIU9915066, СВНU8914880, ТЕМU6054421, ССLU7098950, ССLU7855885, FSCU8776237 та зобов'язати відповідача видати з-під митного контролю товар, зазначений у митній декларації № 500060702/2016/018959 від 30.12.2016 року, який розміщений у контейнерах із номерами RFCU4012941,ТЕМU6І52726, СВНU250034, ВМОІU5225953, FCIU9915066, СВНU8914880, ТЕМU6054421, ССLU7098950, ССLU7855885, FSCU8776237.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2017року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись зі вказаною постановою представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, та просив її скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 року була прийнята відмова Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство" від частини позову , постанова Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 р.у частині вирішення позову щодо зобов'язання Одеської митниці Державної фіскальної служби вчинити певні дії - визнана нечинною та закрито провадження у справі в цій частині.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 року була прийнята відмова Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство" від частини апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 р. у частині вирішення позову щодо зобов'язаня Одеської митниці Державної фіскальної служби вчинити певні дії та було закрито в цій частині апеляційне провадження.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом 1-ої інстанції було встановлено, що 22.08.2016 року між ДП „ТЕТЕРІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" (Продавець) та компанією „PREMIER TRADE AND CONSULTING (UK) LLP" (Сполучене Королівство) (Покупець) був укладений Контракт № 9/2016 від 22 серпня 2016 року, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах FCA-склад Продавця деревину паливну сосни, необкорену (ДСТУ 3243-88), діаметром (у верхньому зрізі) 6 см та вище, довжиною 2,3,4 метри. Об'єм деревини, що поставляється за контрактом складає 10 000 (десять тисяч) кубічних метрів (а.с. 12-15).
Поставка товару зі складу Продавця до Одеського або Іллічівського порту відбувається за рахунок Покупця. При цьому право власності на товар, що поставляється, зберігається за Продавцем до проведення декларування товару у порту.
Відповідно до умов зазначеного Контракту, Продавцем було здійснено відправлення декількох партій товару, зокрема за митними деклараціями: № 500040605/2016/005251 (митне оформлення 07.10.2016 р.), № 500060702/2016/014025 (митне оформлення 11.10.2016 р.), №500060702/2016/015863 (митне оформлення 15.11.2016р.), № 500060702/2016/016995 (митне оформлення 02.12.2016 р.) (а.с. 20-27).
В період с 12 по 28 грудня 2016 року в Одеський порт прибула чергова партія товару відповідно до умов Контракту № 9/2016 від 22.08.2016 р., яка була поміщена у 10 морських контейнерів із номерами RFCU4012941,ТЕМU6І52726, СВНU250034, ВМОІU5225953, FCIU9915066, СВНU8914880, ТЕМU6054421, ССLU7098950, ССLU7855885, FSCU8776237.
30.12.2016 до Одеської митниці ДФС ТОВ "Ламан Шипінг" подано митну декларацію № 500060702/2016/018959 від 30.12.2016 в режимі "експорт", в графі 31 "Вантажні місця та опис товару " був наведений наступний опис товару №1 "1. Дрова паливні соснові (виду Pinussilvestrus L.), ГОСТ 3248-88, довжиною 3м; 4м; діаметром 6 см га більше - 335.436 м торгівельна марка відсутня, виробник - ДП "Тетерівське лісове господарство", ДП "Макарівське лісове господарство", країна виробництва - UA", а в графі 33 "Код товару" визначений код товару - 4401100000. (а.с. 28-29).
Під час здійснення митного контролю за товарами, які були заявлені у митній декларації № 500060702/2016/018959 від 30.12.2016 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які передбачали проведення часткового митного огляду з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів даним, зазначеним у митній декларації; забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки; застосування ваговимірювальних пристроїв.
За результатами застосування системи управління ризиками, 05.01.2017 Одеською митницею ДФС в присутності представників декларанта проведений митний огляд товарів, заявлених у митній декларації № 500060702/2016/018959 від 30.12.2016 (Акт митного огляду №500060702/2017/018959 від 05.01.2017), під час якого встановлено, що у контейнері знаходиться деревина сосни у вигляді колод, сортована, не піддана обкорюванню та лущенню, серед якої відсутні ломані, колоті, сучковаті колоди, та колоди візуально мають циліндричну форму (а.с. 110-120).
06.01.2017 року відділом митного оформлення № 3 м/п „Одеса-порт" Одеською митницею ДФС було прийняте рішення № КТ-500060702-0001-2017 про визначення коду товару, згідно з яким у графі 33 ВМД був визначений інший код товару, а саме: 4403203900 Деревина сосни виду Pinussilvestrum L., сортована, не піддана обкорюванню та лущенню, серед якої відсутня ломана, колота, скривлена, сучкувата, роздвоєна та має візуально правильну циліндричну форму, за розмірами: довжина 3 м, 4м; діаметр: 6 см та більше (а.с. 10-11).
В обґрунтування своїх висновків суд 1-ої інстанції вірно зазначає ,що спірні правовідносини між сторонами врегульовані нормами МК України,Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650,Основних правил інтерпретації УКТЗЕД. що містяться у Митному тарифі України, який затверджений Законом України від 19.09.2013 № 584-VІІ та Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом ДФС України від 09.06.2015 №401, а саме :
Відповідно до ч. 2,4,5,7 ст. 69 МК України( в ред..,діючої на момент виникнення правовідносин) , органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей с обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів з щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно ст.47 МК України , верифікація (перевірка достовірності) сертифікатів про походження товару з України здійснюється органами доходів і зборів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Органи та/або організації, уповноважені видавати сертифікати про походження товару з України, зобов'язані за запитом органів доходів і зборів безоплатно надавати їм інформацію, пов'язану з видачею таких сертифікатів і необхідну для здійснення їх верифікації.
З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України, органи доходів і зборів можуть затребувати та отримувати у підприємств - виробників товарів або підприємств, які одержали від уповноваженого органу сертифікат про походження товару з України, документацію, необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті, а також здійснювати у порядку, встановленому законом, безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва товарів та первинної документації, пов'язаної з таким виробництвом.
З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України, органи доходів і зборів можуть у порядку, встановленому цим кодексом, проводити дослідження (аналіз, експертизу) проб (зразків) такого товару.
Відповідно до ст. 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Пунктом 3 розділу І "Загальні положення" Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, визначено, що рішення про визначення коду товару - документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами ВМП, уповноваженими особами ПМО чи митного поста у разі необхідності прийняття рішення про класифікацію товарів.
Пунктами 14, 15, 3 7. 19 розділу III "Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом" вищезазначеного Порядку передбачено, що рішення приймається посадовими особами ВМП або уповноваженими особами ПМО чи митного поета на підставі встановлених характеристик товару, які с визначальними для класифікації товару, згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД.
У пункті 4 Рішення "Висновок" зазначаються встановлений десятизначний код товару згідно з УКТ ЗЕД та опис товару відповідно до відомостей, які мають міститись у графах 31 та 33 митної декларації. Рішення реєструється та вноситься до бази даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС та до центральної бази даних ЄАІС в порядку встановленим розділом IV цього Порядку. Рішення оформлюється за допомогою програмно-інформаційного комплексу "Інспектор-2006" ЄАІС за формою, наведеною в додатку 5 до цього Порядку, та реєструється відповідно до розділе IV цього Порядку.
Рішення підписується посадовою особою ВМП або уповноваженою особою ПМО чи митного поста, яка його приймала, з проставленням на ньому відбитка номерного штампа "Правильність класифікації перевірено", а також керівником ВМП або ПМО, чи митного поста, чи особами, які виконують їх обов'язки, або особою, уповноваженою наказом митного органу. Рішення друкуються у двох примірниках. Один примірник ПМО чи митним постом видається або надсилається поштою декларанту або уповноваженій ним особі, другий - з відміткою декларанта або уповноваженої ним особи про отримання або повідомлення про вручення залишається у справах митного органу.
У разі незгоди з Рішенням декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це Рішення відповідно до положень глави 4 Кодексу.
Відповідно до правила 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД. що містяться у Митному тарифі України, який затверджений Законом України від 19.09.2013 № 584-VІІ назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до нижченаведених правил.
Відповідно до цього правила та назви товарної позиції 4401 "Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо: деревна тряска або стружка; тирса, тріска, стружка, уламки та відходи деревини та скрап, агломеровані або неагломеровані, у вигляді колод, полін, брикетів, гранул тощо", а також відповідно до пояснень до товарної позиції 4401, які наведені у Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401. до цієї товарної позиції включаються, зокрема: (А) Паливна деревина переважно у вигляді: (1) полін, як правило, з корою; (2) розколотих колод або полін: (3) сучків, в'язок хмизу, необроблених гілок, стовбурів деревини, що в'ються, пеньків і коренів дерев.
Згідно з додатковими поясненнями до товарної категорії 4401 10 00, які наведені у Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом ДФС України від 09.06.2015 №401, для колод і полін, які вважаються паливною деревиною, не встановлено жодних обмежень щодо розміру. Саме стан деревини і вигляд, в якому її представляють, відрізняють її від деревини, що підпадає під товарну позицію 4403 (дивись Пояснення до товарної позиції 4401, виняток (Ь).
У відповідності до винятку (Ь) пояснень до товарної позиції 4401, шо містяться у Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401 до цієї товарної позиції не включаються: колоди, які використовують для варіння целюлози чи виробництва сірників (товарна позиція 4403); ці колоди, на відміну від паливних колод, ретельно сортують, піддають обкоруванню чи лущенню і, як правило, серед цих колод не повинно бути ламаних, колотих, скривлених, сучкуватих чи роздвоєних.
Згідно з поясненнями до товарної позиції 4403 "Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно бросовані або небрусовані", які наведені у Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401, до цієї товарної позиції включаються лісоматеріали в природному стані, зрубані, переважно з підрубленими гілками, а також з вилученим зовнішнім або як із зовнішнім, так і внутрішнім шаром кори, або лише з вилученими опуклостями. Основні вироби, що включаються до цієї товарної позиції та відповідні приведеному вище опису, - це лісоматеріали для розпилювання.
Відповідно до додаткових пояснень до товарної категорії 4403 20 11 "Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані, інші з хвойних порід, колоди", які наведені у Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401, пиловочник (круглий лісоматеріал) характеризується наступними фізичними властивостями: колода циліндричної форми, з рівною текстурою деревини, без суттєвої кривизни; діаметром не менше 15 см. Ці колоди, зазвичай, у подальшому будуть розпиляні (або розколоті) в поздовжньому напрямку для виготовлення пиломатеріалів або шпал для залізничних, або трамвайних колій, або для виготовлення листів шпону для облицювання (в основному методом лущення або розділенням на шари).
Апеляційний суд погоджується із твердженням апелянта про те, що рішення Відповідача про визначення іншого коду товару, яке прийнято без витребування додаткової інформації, без застосування спеціальних знань та без проведення необхідних досліджень, є необ'єктивними та не відповідають положенням чинного законодавства України, так як :
Пунктом 2 розділу III "Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом" вищезазначеного Порядку передбачено, що посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.
Згідно п.4 розділу III "Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом" вищевказаного Порядку , контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:
опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу;
відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;
заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії:
а) ідентичні товари;
б) подібні (аналогічні) товари;
в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі:
характеристики, які є визначальними для класифікації товару;
призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару;
перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.
У випадку, передбаченому підпунктом "а" абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТ ЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю.
У випадку, передбаченому підпунктом "б" абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД за наведеними характеристиками товару в Рішенні.
У випадку, передбаченому підпунктами "б", "в" абзацу четвертого цього пункту, виявлені Рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги.
У разі якщо заявлений товар не передбачений підпунктами "а" - "в" абзацу четвертого цього пункту, процедура контролю правильності класифікації товару здійснюється відповідно до цього Порядку.
Згідно п.5 розділу III "Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом" вищевказаного Порядку , у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.
Під час здійснення митного контролю за товарами, які були заявлені у митній декларації № 500060702/2016/018959 від 30.12.2016 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які передбачали проведення часткового митного огляду з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів даним, зазначеним у митній декларації; забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки; застосування ваговимірювальних пристроїв.
Але, як судом апеляційної інстанції було встановлено, що під час здійснення митного контролю за товарами, які були заявлені у митній декларації № 500060702/2016/018959 від 30.12.2016 також до органу доходів та зборів були надані експертний висновок № К-56 від 25.08.2016 року (а/с 34-35),сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з цих пиломатеріалів для здійснення експортних операцій (а/с 32-33),лісорубні квітки (а/с 183-214),фіто санітарні сертифікати(а/с 283-292) .
Вже після були здійснені експертні дослідження : від 14.04.2017 року № УТЭ -721, яке вказувало ,що лісоматеріали можуть бути використовані , як деревина паливна(а/с 47-48), від 06.05.2017 року № УТЭ -847, яке вказувало ,що лісоматеріали підлягають використанню, як, як деревина паливна(а/с 62-83), отриманий висновок фіто санітарної експертизи № Л15/003350В від 06.05.2017 року ,згідно з яким у деревині виявлено ушкодження шкідниками :златкою та короїдом (а/с 84) .
Крім того, на підтвердження санітарної рубки ушкодженої деревини надано Додатковий план проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство",Київської області на 2016 рік (а/с 258-261) та акт за наслідками обстеження ослаблених насаджень Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство"на предмет призначення санітарної рубки від 15.09.2016 р.( а/с 264-267)
Таким чином, апеляційний суд вважає, що вказані факти свідчать ,що сформовані програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) форми контролю, в цьому випадку, не надавали можливість однозначно перевірити правильність визначення коду товару згідно з УКТЗЕД на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу та потребували витребування додаткових документів для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД , перевірки даних, зазначених у сертифікатах про походження товару з України, а також для встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікатах, органи доходів і зборів мали у порядку, встановленому Митним кодексом, провести дослідження (аналіз, експертизу) проб (зразків) такого товару.
Згідно із правовим висновком ,зробленим у Постанові ВСУ від 21 квітня 2015 року № 21-146а15, який в порядку ст.244-2 КАС України є обов'язковим для суду , віднесення товарів до відповідного коду УКТ ЗЕД належить до компетенції митних органів,
Згідно ч.2 ст.1 МК України відносини ,пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами з питань оподаткування.
Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу
Відповідно до п.56.21 ст.56ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно п. 53 Рішення ЄСПЛ по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03); при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом»; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими
Згідно п. 57. Рішення ЄСПЛ по справі«Щокін проти України»
(Заяви № 23759/03 та № 37943/06) від 14 жовтня 2010 року Суд не може не помітити вимогу підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року( норма ідентична нормам , що містяться у п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 та п.56.21 ст.56ПК ПК України ), який передбачав, що в разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків платників податків національні органи були зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків. Однак у справі, що розглядається, органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку.
Згідно п.71. Рішення ЄСПЛ по справі «Рисовський проти України» (Rysovskyyv. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04 ,принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, interalia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pincv. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelasv. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pincv. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pincv. The Czech Republic), п. 53, та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Othersv. Romania), п. 38).
Крім того, згідно п.7 ч.1 ст.8 МК України Державна митна справа ,у тому числі, здійснюється на основі принципу визнання правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності.
Таким чином, із врахуванням практики ЄСПЛ, правового висновку ВСУ ,презумпції правомірності дій платника податків, визнання правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності , суд апеляційної інстанції доходить до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову , так як належними та допустимими доказами була доведена неможливість однозначно перевірити правильність визначення коду товару згідно з УКТЗЕД на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу та що Відповідачем у порушення вимог ст.2 КАС України , принципу «належного врядування» ,необґрунтовано прийнято Рішення про визначення коду товару від 06.01.2017 № КТ-500060702-0001- 2017, яким заявлений код УКТЗЕД 4401100000 (графи 33 митних декларацій) змінений на код УКТЗЕД 4403203900 та наведений наступний опис товару: "Деревина сосни виду Ріnussilvеstrum L.", сортована, не піддана обкорюванню та лущенню, серед якої відсутня ломана, колота, скривлена, сучкувата, роздвоєна та має візуально правильну циліндричну форму, за розмірами: довжина - 3 м., 4 м.; діаметр - 6 см ті більше, 335,436 м3. Торгівельна марка відсутня. Виробник ДП "Тетерівське лісове господарство", ДП "Макарівске лісове господарство". Країна виробництва - UА" , а виключна компетенція органів доходів та зборів на здійснення митної справи відповідно до ч. 1 ст. 8 МК України не позбавляє вказані органи обов'язку приймати обґрунтовані рішення, із врахуванням усіх обставин , які ,в цьому випадку,мали надати змогу однозначно встановити правильну верифікацію товару ,шляхом витребування додаткових документів та проведення дослідження (аналіз, експертизу) проб (зразків) такого товару.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Таким чином, у зв'язку із невідповідністю висновків суду 1-ої інстанції обставинам справи, порушенню ним норм матеріального права,що призвели до невірного вирішення справи ,суд апеляційної інстанції доходить до висновку про необхідність скасувати постанову суду 1-ої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Апеляційним судом встановлено , що позивачем ,у зв'язку зі сплатою судового збору за звернення із позовною заявою ,апеляційною скаргою понесені судові витрати у розмірі 10080 грн.
Керуючись ст.91, ч.1 ст. 195, ст.196, п.2 ч.1. ст.198, 201, ч.2 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство" - задовольнити частково , а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 р. по справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення - скасувати .
Прийняти по справі нову постанову:
Адміністративний позов Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС від 06.01.2017 р. № КТ-500060702-0001-2017 про визначення коду товару.
Стягнути з Одеської митниці ДФС на користь Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство" судові витрати у розмірі - 3360 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної з моменту її проголошення,таможе бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий
суддя-доповідач Кравець О.О.
Суддя Домусчі С.Д.
Суддя Коваль М.П.