09 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 520/5693/17
Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Бескровний Я.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Київського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
17.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі, в якому просив суд:
- визнати протиправним рішення Управління ПФУ в Київському районі м. Одеси (правонаступник Центральне об'єднане управління ПФУ в м.Одесі) №1690 від 09.03.2017р. «Про відмову у призначенні пенсії»;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до положень п.2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26.12.2016р.;
- звернути постанову до негайного виконання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно та без законних підстав було відмовлено йому у призначенні пільгової пенсії, оскільки, на думку позивача, на момент звернення з відповідною заявою позивач надав усі необхідні документи та мав необхідний стаж.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2017 року (ухваленою в порядку ст.183-2 КАС України) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним рішення Управління ПФУ в Київському районі м. Одеси №1690 від 09.03.2017р. про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 Зобов'язано Центральне об'єднане управління ПФУ в м. Одесі призначити та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до положень п.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27.02.2017р. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі 01.09.2017 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Київського районного суду м. Одеси від 21.08.2017р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач - ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1.), 27.02.2017р. звернувся до Управління ПФУ в Київському районі Одеської області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Однак, 09.03.2017р. Управління ПФУ в Київському районі м. Одеса своїм рішенням №1690 відмовило позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, оскільки для призначення цієї пенсії ним не була надана пільгова довідка, а тому, визначити право на пенсію не було можливо. Спеціальний стаж ОСОБА_1 складає 0 років 0 місяців при загальному стажі роботи - 37 років 2 місяці.
Не погоджуюсь з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а також відповідно, з неправомірності дій та рішення відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як слідує з приписів ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення містяться і в п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (затв. Постановою КМУ від 12.08.1993р. №637), яким, в свою чергу, також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Згідно з приписів п.20 цього ж Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з «Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці» (затв. Постановою КМУ від 01.08.1992р. №442), та який набрав чинності з 21.08.1992р., і розробленими на виконання Порядку №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992р. №41.
Згідно з положеннями вказаного Порядку №442, атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
За змістом положень п.3 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №38), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.
Далі, як вбачається з вимог п.4.2 Порядку №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку №383), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п.4.2 цього Порядку (п.4.3 Порядку №383).
Згідно ж із п.4.4 цього ж Порядку №383, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997р., у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992р., 5-тирічний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п.4.2 цього Порядку.
Крім того, відповідно до п.4.5 Порядку №383, якщо ж атестація з 21.08.1992р. не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997р., право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992р. включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Так, як встановлено з матеріалів справи судами обох інстанцій, якщо пільгова робота - до 31.12.1991р., застосовуються Списки №№1,2 затверджені установою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992р. (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994р., - застосовуються Списки № 1,2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994р. (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003р., - застосовуються Списки №№1,2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162.
Розділом XXXII «Загальні професії» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173, передбачалися «газозварювальники» та їх підручні, «електрозварники» та їх підручні.
Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №210, передбачалася посада «електрозварник», «газорізник».
Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994р. №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені електрозварники та газозварники.
Так, як встановлено судом 2-ї інстанції, у позивача в наявності є оригінал трудової книжки, яка заповнена без помилок і неточностей, та відповідно, є достатнім доказом для підтвердження наявності у нього пільгового трудового стажу, з якої, в свою чергу, вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 22.02.1982р. по 31.01.1996. в Одеському заводі радіально - свердлильних верстатів на посаді «газозварника» та «газорізника».
А як вже було зазначено вище, дана посада входила до посад передбачених списком №2, т.б. до 21.08.1992р. у позивача наявний пільговий стаж для призначення пенсії за віком за списком №2 - 10 років та 6 місяців.
Далі, як встановлено колегією суддів та вбачається з оскаржуваної відмови Управління ПФУ в Київському районі Одеської області від 09.03.2017р. №1690, загальний стаж роботи позивача складає 37 років 2 місяці.
У відповідності ж до приписів п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Отже, оскільки позивач ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1.), на момент звернення до пенсійного органу досяг 56 років, має загальний стаж роботи 37 років 2 місяці, з яких на пільгових умовах - 10 років 6 місяців, то, відповідно до приписів п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідачем було протиправно відмовлено йому у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Що є стосується доводів апелянта про те, що період роботи позивача з 22.02.1982р. по 31.01.1996р. на посаді «газозварника» та «газорізника» в Одеському заводі радіально - свердлильних верстатів не підтверджений пільговою довідкою, то з цього приводу суд наголошує, що як вже було зазначено вище, згідно з приписів п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Проте, із записів в трудовій книжці позивача прямо встановлено, що ОСОБА_1 у зазначений період дійсно працював в Одеському заводі радіально - свердлильних верстатів.
Таким чином, колегія суддів приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку, що оскільки робота, яку виконував позивач протягом періодів, зазначених у трудовій книжці, законодавством віднесена до посад з шкідливими умовами праці, які дають право на пільгову пенсію за Списком №2 та відповідачу були надані відповідні документи, то позивач має право на пільгову пенсію відповідно до вимог ст.ст.13,100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та відмова відповідача, відповідно, у призначенні такої пенсії є неправомірною.
До того ж, слід зазначити й про те, що згідно із вимогами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильності висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду 1-ї інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.183-2,195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі - залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2017 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Ю.В. Осіпов
Судді: О.С. Золотніков
В.О. Скрипченко