11 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/7997/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.
представника позивача: Шевченко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі № 813/1856/17 за адміністративним позовом Львівської міської ради до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-
19.05.2017 р. позивач Львівська міська рада звернувся в суд з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника ВП № 53872594 від 04.05.2017 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 року позов задоволено. Суд першої інстанції визнав протиправною та скасував постанову Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника від 04.05.2017 року ВП №53872594.
Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Департамент державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права
Апелянт просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.
Представник позивача Шевченко М.І. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, виконавче провадження № 51440964 відкрите про примусове виконання наказу № 910/28297/14 Господарського суду м. Києва від 23.11.2015 р. про стягнення з Львівської міської ради в користь ТзОВ «Українські інвестиційні системи» - 59821376,61 грн.
12.07.2016 року Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 51440964 стягнуто з боржника Львівської міської ради виконавчий збір у розмірі - 5 982 137 грн. 66 коп.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 53872594 від 04.05.2017 року накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно, що належить боржнику Львівської міської ради, у межах суми стягнення -5 982 137 грн. 66 коп.
Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно з ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, утому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Із змісту п.1 ч.1 ст.3 КАС України видно, що поняття «справа адміністративної юрисдикції» - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Поняття «суб'єкт владних повноважень» це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору.
Наявність у суб'єкта владних управлінських функцій означає, що він наділений адміністративною правосуб'єктністю, яка реалізується через певний обсяг конкретних прав і обов'язків (повноважень), необхідних для здійснення управлінської діяльності в тій чи іншій сфері публічної влади.
Таким чином, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
ч. 1 ст.181 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
ст. 121-2 2 ГПК України передбачено, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
Із змісту п.1 ст. 157, ст. 203 КАС України видно, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що спір який виник між сторонами не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому провадження у справі слід закрити оскільки, така справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства оскільки, виконавче провадження відкрите про примусове виконання наказу Господарського суду , а рішення учасники виконавчого провадження мають право оскаржувати до суду який видав виконавчий лист.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України у постановах від 24.02.2016 № 21-3077цс15, від 22.03.2016 № 808/3666/15 (21-318а16) та має бути врахована у судовій практиці.
З урахуванням вимог ст.244-2 КАС України вказана позиція Верховного Суду України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних спорах.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що постанову слід скасувати та провадження у справі закрити.
Керуючись ст. 157, ст.160, ст.195, ст.198, ст.203, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі № 813/1856/17 - скасувати.
Провадження у справі № 813/1856/17 за позовом Львівської міської ради до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.
Суддя Н. В. Бруновська
Суддя С. М. Кузьмич
Суддя Р. М. Шавель
Ухвала складена в повному обсязі 17.10.2017 року.