17 жовтня 2017 року № 876/7768/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії. Свій позов обґрунтовував тим, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, у зв'язку з чим завернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 17 лютого 2017 року № 11/1 за результатами розгляду заяви від 06.12.2016 року про призначення пенсії відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити з 06.12.2016 року ОСОБА_1 пенсію згідно ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постанова мотивована тим, що позивач є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС, що не заперечується відповідачем та підтверджується посвідченням. До заяви про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку він надав відповідачу достатньо документів, які підтверджують факт перебування його в зоні відчуження по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в період з 14.07.1986 року до 31.07.1986 року.
Постанову в частині задоволення позову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права, так як вважає, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» в зв'язку з відсутністю первинних документів, передбачених порядком подання документів, які підтверджують факт роботи на ліквідації аварії в зоні відчуження.
Постанова в частині відмови у задоволенні позову не оскаржена, тому не переглядається в апеляційному порядку відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України та з врахуванням роз'яснень, що містяться в п. п. 13.1, 13.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».
В зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановив суд, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії і має право на пільги встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується відповідним посвідченням.
ОСОБА_1 звернувся до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області із заявою про призначення йому пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 17.02.2017 року в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку йому було відмолено, оскільки не вистачило документів, які підтверджують участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, тобто, визначають право на пенсію,
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дана відмова є незаконною, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років, а учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року в зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 5 років.
Відповідно до ст. 15 цього Закону підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами. Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на території радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Згідно з ч. 3 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначення та виплата пенсій особам, які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 передбачено, що при призначенні пенсії із використанням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122.
У разі неможливості надання довідки за формою № 122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження, а саме: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи у зоні, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати.
Як встановив суд, ОСОБА_1 в період з 14.07.1986 року до 31.07.1986 року перебував у відрядженні для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, у зв'язку з чим отримав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році.
При цьому, відповідач не заперечує той факт, що позивач є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС, а спір фактично стосується встановлення права позивача на пільги при призначенні пенсії за відсутності окремих первинних документів, передбачених законодавством, які безпосередньо підтверджують факт виконання робіт у зоні відчуження.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що факт перебування позивача у зоні відчуження з 14.07.1986 року до 31.07.1986 року не менше 5 календарних днів підтверджується іншими доказами, наявними в матеріалах справи, які позивач також додав до заяви про призначення пенсії.
При зверненні із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 надав наступні документи: копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, копію військового квитка, копію диплома та додаток до диплому спеціаліста, копію свідоцтва НОМЕР_1 , виданого 03 лютого 2001 року Регіональним економічно-правовим центром з питань банкрутства, інформацію від 28.09.2016 року № 11/1-556вих16, видану прокуратурою Волинської області щодо надання інформації про період відрядження прокуратурою області на роботу для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі наказу прокурора області від 14.07.1986 року № 187, який знищений у зв'язку з закінченням терміну його зберігання, трудову книжку видану 16.01.1984 року, довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, видану прокуратурою Волинської області за № 18-193 від 26.09.2016 року за період роботи з 01.03.1986 року по 31.07.1993 року, копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, згідно яких позивач дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 14 липня 1986 року по 31 липня 1986 року.
Відповідно до п. 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, при призначенні пенсії на пільгових умовах необхідно враховувати її вид та особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Зокрема, особам, які проживали або працювали на територіях радіоактивного забруднення для підтвердження періоду роботи можна надавати документи, передбачені «Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року.
Так, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються на підставі одного з таких документів: посвідчення про відрядження в зону відчуження; військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь в ліквідації аварії; довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Факт участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується наявними в матеріалах справи копією свідоцтва учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії, виданою прокуратурою Волинської області за № 18-193 від 26.09.2016 року за період роботи з 01.03.1986 року по 31.07.1993 року, інформацією від 28.09.2016 року № 11/1-556вих16, виданою прокуратурою Волинської області щодо надання інформації про період відрядження прокуратурою області на роботу для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі наказу прокурора області від 14.07.1986 року № 187, який знищений у зв'язку з закінченням терміну його зберігання.
Згідно з інформацією від 28.09.2016 року № 11/1-556вих16, за період з 14.07.1986 року до 31.07.1986 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата 232 крб. 80 коп.
При цьому, колегія суддів зазначає, що право особи, яка жертвуючи своїм здоров'ям виконувала обов'язок перед Батьківщиною, не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, а збереження таких відомостей не може контролюватись пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.
Об'єктивна неможливість дослідження будь-яких документів не може бути підставою для відмови у задоволенні позову за обставин, коли право на пільгове зниження пенсійного віку підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області залишити без задоволення.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2017 року у справі № 161/4076/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О. М. Довгополов
судді Л. Я. Гудим
В. В. Святецький