Справа: № 823/652/17 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
12 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Парінова А.Б., Грибан І.О.
за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,
представника відповідача Костюк І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, у якому просив: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою про відведення в оренду для фермерського господарства земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,8га, яка розташована в адміністративних межах Онопріївської сільської ради Тальнівського району; зобов'язати відповідача всебічно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_3 від 09.02.2017 вх. № 1523/0/5-17-СГ про затвердження проекту землеустрою та прийняти обґрунтоване рішення в межах та спосіб встановлений Законом.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо не винесення рішення по розгляду клопотання ОСОБА_3 від 09.02.2017 вх. № 1523/0/5-17-СГ про затвердження проекту землеустрою. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 09.02.2017 вх. № 1523/0/5-17-СГ про затвердження проекту землеустрою з врахуванням висновків суду та прийняти обґрунтоване рішення в межах та спосіб встановлений Законом.
В апеляційній скарзі відповідач просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача, при цьому вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явився, явки свого представника не забезпечив. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача та представника відповдіача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.
З матеріалів справи судом попередньої інстанції правильно встановлено, що 20.11.2015 позивач розробив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованої в адміністративних межах Онопріївської сільської ради Тальнівського району Черкаської області за межами населеного пункту площею 6,8 га для ведення фермерського господарства та звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки, проте 14 березня 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області відмовило позивачу у затвердженні такого проекту землеустрою.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 у адміністративній справі №823/647/16 позов ОСОБА_3 задоволено частково - визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо відмови в затвердженні проекту землеустрою та зобов'язано розглянути питання стосовно затвердження проекту землеустрою.
На виконання вказаної постанови суду відповідач листом від 30.11.2016 №9648-1446 повідомив позивача, що наданий проект землеустрою не відповідає вимогам ст. 50 Закону України "Про землеустрій", вказавши перелік недоліків, які належить виправити.
09 лютого 2017 року позивач, додавши ті документи, яких не вистачало, направив відповідачу проект землеустрою з клопотанням про його затвердження.
За результатами розгляду даного клопотання та проекту землеустрою відповідач листом від 24.02.2017 №2409/6-17 повідомив, що зауваження вказані в листі від 30.11.2016 не усунуті. Для подальшого розгляду питання, порушеного у заяві необхідно привести проект у відповідність до чинного законодавства.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою не приймалося, водночас, у листі від 24.02.2017 №2409/6-17 відповідачем не вказано які саме зауваження не виконані позивачем та у який спосіб їх належить виконати.
Колегія суддів апеляційної інстанції, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України, частинами 1-4 якої передбачено що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Положеннями частин 10, 13, 14 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Згідно з частинами 5 а 6 статті 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Наведеними правовими нормами за суб'єктом владних повноважень закріплено обов'язок надавати виключно мотивовані висновки щодо зокрема відмови у погодженні або затвердження проекту землеустрою, із посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Колегією суддів встановлено, що відповідач, у своєму листі від 30.11.2016 №9648-1446 повідомив позивача, що наданий проект землеустрою не відповідає вимогам ст. 50 Закону України "Про землеустрій", а саме: довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (копія); матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельної ділянки; план відведення земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; матеріали погодження проекту землеустрою. Також зазначено, що проект землеустрою містить суперечливі відомості щодо складу земельних угідь. У зв'язку із цим вказано на неможливість вирішення порушеного позивачем питання.
09 лютого 2017 року направив відповідачу проект землеустрою з клопотанням про його затвердження. При цьому, як слідує зі змісту проекту землеустрою позивачем було надано ті документи, про які було зазначено у листі від 30.11.2016 №9648-1446 (а.с. 17).
За результатами розгляду даного клопотання та проекту землеустрою відповідач листом від 24.02.2017 №2409/6-17 повідомив, що зауваження вказані в листі від 30.11.2016 не усунуті. Вказано, що для подальшого розгляду питання, порушеного у заяві необхідно привести проект у відповідність до чинного законодавства (а.с. 50).
При цьому судом правильно встановлено, що висновку про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою відповідачем не складалося, водночас у листі від 24.02.2017 №2409/6-17 взагалі не зазначено які саме недоліки усунуто, а які не усунуто, а також у який саме спосіб належить привести проект у відповідність до чинного законодавства із посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
На думку колегії суддів, такий лист-відповідь фактично унеможливив усунення позивачем недоліків поданого ним на затвердження проекту землеустрою, при цьому апеляційний суд акцентує увагу на тому, що чинними правовими нормами за відповідачем, у разі подання йому на погодження або затвердження проекту землеустрою, не передбачено права надавати відповідь у такий спосіб чи у такій формі.
За таких обставин та нормативного регулювання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, у даному випадку діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто всупереч вимогам статті 19 Конституції України
При цьому зазначені відповідачем у його запереченні на позовну заяву, а також в апеляційній скарзі обґрунтування невідповідності поданих позивачем документів вимогам чинного законодавства, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки такі не були наведені відповідачем у адресованому позивачеві листі, водночас, будь-яких висновків щодо підстав відмови у затвердженні проекту землеустрою із посиланням на закони та підзаконні нормативно-правові акти, якими врегульовано ці питання, відповідачем складено не було.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо не винесення рішення по розгляду клопотання ОСОБА_3 від 09.02.2017 вх. № 1523/0/5-17-СГ про затвердження проекту землеустрою та зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 09.02.2017 вх. № 1523/0/5-17-СГ про затвердження проекту землеустрою з врахуванням висновків суду та прийняти обґрунтоване рішення в межах та спосіб встановлений Законом, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас, відповідачем не доведено підстав для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддяА.Б. Парінов
СуддяІ.О. Грибан
Повний текст ухвали виготовлено 17.10.2017
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Грибан І.О.