Справа: № 826/27831/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
12 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Видмеденко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги і рішення про опис майна у податкову заставу, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2017 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 22 жовтня 2015 року №5688-23, рішення про опис майна у податкову заставу від 22 жовтня 2015 року №5688-23.
Також просив визнати протиправними дії відповідача щодо самостійного нарахування сплати податку на доходи нерезидента за 2013 рік з коштів, перерахованих позивачем 27 листопада 2014 року до бюджету з податку на доходи нерезидента, виплачені в 2014 році та зобов'язати відповідача внести до ІС "Податковий блок" та особистого рахунку позивача зміни щодо відсутності у позивача податкового боргу зі сплати податку на доходи нерезидента, виплачені в 2014 році, та щодо сплати в повному обсязі позивачем 27 листопада 2014 року податку на доходи нерезидента, виплачені в 2014 році.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2017 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні у справі докази наявності у позивача податкового боргу, відтак, безпідставним є прийняття відповідачем оскаржуваних податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Печерському районі надіслано позивачу податкову вимогу форми "Ю" від 22 жовтня 2015 року №5688-23, якою повідомлено ТОВ "Укрбізнес ЛТД", що станом на 21 жовтня 2015 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 239 402,86 грн., у тому числі: з податку на прибуток іноземних юридичних осіб 239 402,86 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн.
Попереджено позивача, що, починаючи з 12 березня 2015 року, на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України.
Відповідно до рішення ДПІ у Печерському районі про опис майна у податкову заставу від 22 жовтня 2015 року №5688-23 на підставі статті 89 Податкового кодексу України вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності ТОВ "Укрбізнес ЛТД", а у разі, якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу - також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому.
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст.14 ПК України, податковим зобов'язанням в розумінні ПК України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ).
Тобто, несплачена сума узгодженого податкового зобов'язання набуває статусу податкового боргу платника податків, відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 вказаного Кодексу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Пункт 59.3 ст. 59 ПК України встановлює, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (пп.14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
З огляду на положення зазначених норм Податкового кодексу України, податкова вимога складається контролюючими органами та направляється платнику податків у разі несплати таким платником узгодженої суми грошового зобов'язання (податкового боргу) в установлені законодавством строки.
За правилами пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Як встановлено, ТОВ "Укрбізнес ЛТД" подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, відповідно до якої, позивачем відображено у графі 3 рядка 1 в таблиці 1 "Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України" Додатку ПН до рядка 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства дохід, нарахований до виплати на користь нерезидента, у сумі 4 588 539,37 грн. та суму податку з доходу нерезидента в графі 6 рядка 1 - 688 281,00 грн.
27 листопада 2014 року позивачем перераховано на користь нерезидента суму доходу за вирахуванням податку на доходи нерезидента у розмірі 260 592,53 доларів США, що еквівалентно 3 900 258,43 грн.
Сума податку 15 % на доходи нерезидента була сплачена позивачем до бюджету в день перерахування доходу нерезиденту за рахунок такого доходу склала 688 280,94 грн.
Відповідно до п. 160.2 ст. 160 ПК України, (чинним на момент подання декларації), резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Тобто, строк сплати податку з доходів нерезидента пов'язаний з моментом виплати доходу нерезидента.
Таким чином, визначення відповідачем з 12 березня 2015 року моменту виникнення податкового боргу у ТОВ "Укрбізнес ЛТД" не відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06. 2016 у справі №826/14125/15 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 25.03.2015 №0007811507, яким застосовано штрафні санкції за порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України", а саме грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 213 815,25 грн.
Судом у вказаній постанові зроблено висновок про те, що декларуванню підлягають виплачені суми доходу, тобто суми коштів, які фактично були перераховані платником податків нерезиденту. Натомість позивачем було задекларовано суми, які не були виплачені, та які не підлягали декларуванню. Відсутність обставини фактичної виплати сум, з якими вищезазначеними нормами Податкового кодексу України пов'язане утримання та перерахування до бюджету податку, позбавляла позивача обов'язку сплати податку.
Вищевикладене у сукупності свідчить про протиправність дій відповідача щодо самостійного нарахування сплати податку на доходи нерезидента за 2013 рік з коштів, перерахованих позивачем 27.11.2014 до бюджету в якості податку на доходи нерезидента, виплачені в 2014 році.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги і рішення про опис майна у податкову заставу - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 17.10.2017
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Степанюк А.Г.
Василенко Я.М.