Справа: № 753/2499/17 Головуючий у 1-й інстанції: Трусова Т.О. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
03 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на постанову Дарницького районного суду м.Києва від 15 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії,-
Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 15 червня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено, зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02 грудня 2016 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем не надано довідку встановленого зразка та інших первинних документів, які б підтверджували шкідливі умови праці, а тому у нього відсутнє право на призначення пенсії за віком по Списку №1 згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по досягненню 54 років.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 народився 24 листопада 1962 року.
02 грудня 2016 року позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до протоколу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №13823 від 08 грудня 2016 року загальний трудовий стаж позивача станом на 31 жовтня 2016 року складає 24 роки 1 місяць 7 днів та позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки він не має на неї права.
Листом від 13 грудня 2016 року №1884/08 відповідач повідомив ОСОБА_2, що у нього відсутнє право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, оскільки в матеріалах його пенсійної справи відсутні документи для підтвердження пільгового стажу.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що стаж роботи ОСОБА_2 на роботах, які віднесені до робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, підтверджений належними доказами та становить понад 6 років, а отже він має право на пенсію на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 6 років, тобто при досягненні 54 років (за кожен рік пільгового стажу - на один рік), таким чином у позивача наявний стаж за Списком №1, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, а отже відповідач, відмовляючи йому у призначенні пенсії, діяв необґрунтовано та з порушенням вимог ч.2 ст.19 Конституції України.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Нормами ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, що була чинною на час звернення за призначенням пенсії) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Згідно ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.
Особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах, зокрема, особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством (п.«б» ч.1 ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
У відповідності до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно копії трудової книжки позивача в період з 18 травня 1983 року по 22 липня 1983 року він працював у ВО «Советськвугілля» шахтоуправління «Холодна Балка» на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті; з 29 лютого 1984 року по 31 березня 1984 року - у Радянському ВО по добуванню вугілля «Советськвугілля» №1 шахта ім.В.І.Леніна на посаді гірничоробочого підземного 3 розряду з повним днем у шахті; з 02 листопада 1984 року по 29 листопада 1985 року - в шахті ім.XXV з'їзду КПРС Макіївське ВО по видобутку вугілля «Макіїввугілля» на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті; з 09 грудня 1985 року по 30 червня 1986 року - в шахті ім.А.А.Скочинського ВО «Донецьквуголь» на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті; з 01 липня 1986 року по 02 вересня 1986 року - в шахті ім.А.А.Скочинського ВО «Донецьквуголь» на посаді виконуючого обов'язки дільничного гірничого нормувальника; з 08 вересня 1986 по 12 вересня 1990 року - у ВО «Донецьквуголь» шахтоуправління «Петровське» на посаді дільничного гірничого нормувальника.
Відповідачем не заперечується підтвердження стажу роботи позивача з особливо шкідливими і особливо важкими умовами за Списком №1 на посадах гірничого майстра підземного, гірничоробочого підземного у загальному розмірі 1 рік 10 місяців 26 днів.
В той же час, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві зазначає, що період роботи на посаді дільничного гірничого нормувальника не може бути зараховано до пільгового стажу, оскільки шкідливі умови праці не підтверджені наданими ОСОБА_2 документами.
Таким чином, відповідачем не зараховано роботу позивача за період з 01 липня 1986 року по 02 вересня 1986 року (2 місяці 2 дні) та з 08 вересня 1986 по 12 вересня 1990 року (4 роки 5 днів) до робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, оскільки ним не надано документів для підтвердження пільгового стажу.
Згідно Списку №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах з важкими умовами праці та в гарячих цехах, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, до такої категорії працівників віднесені, серед іншого, інженерно-технічні робітники, зокрема, нормувальники (гірничі) (п.2 «Роботи на поверхні» р.І «Гірничі роботи»).
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 наведеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу наведених норм вбачається, що уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників подаються лише за умови, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Як вбачається з матеріалів справи, у трудовій книжці позивача наявні відомості, що визначають його право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 за період з 01 липня 1986 року по 02 вересня 1986 року - робота в шахті ім.А.А.Скочинського ВО «Донецьквуголь» на посаді виконуючого обов'язки дільничного гірничого нормувальника та з 08 вересня 1986 по 12 вересня 1990 року - робота у ВО «Донецьквуголь» шахтоуправління «Петровське» на посаді дільничного гірничого нормувальника.
За таких обставин, Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, відповідно до якого позивачу необхідно надавати уточнюючу довідку підприємства, в даному випадку не підлягає застосуванню, з огляду на наявність у трудовій книжці позивача відповідних записів, які підтверджують його право на отримання пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
Посилання апелянта на недостатність самих лише записів у трудовій книжці для підтвердження пільгового трудового стажу позивача є безпідставним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства України.
Враховуючи, що відповідачем не заперечується підтвердження стажу роботи позивача з особливо шкідливими і особливо важкими умовами за Списком №1 на посадах гірничого майстра підземного, гірничоробочого підземного у загальному розмірі 1 рік 10 місяців 26 днів, та підтвердження записами у трудовій книжці роботи позивача на посаді дільничного гірничого нормувальника в період з 01 липня 1986 року по 02 вересня 1986 року (2 місяці 2 дні) та в період з 08 вересня 1986 по 12 вересня 1990 року (4 роки 5 днів), що передбачена Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах з важкими умовами праці та в гарячих цехах, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, загальний стаж роботи ОСОБА_2 з особливо шкідливими і особливо важкими умовами за Списком №1 складає понад 6 років.
Згідно ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач має право на пенсію на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 6 років, тобто при досягненні 54 років.
Враховуючи, що 54 роки позивачу виповнилось 29 листопада 2016 року, із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_2 звернувся 02 грудня 2016 року, виходячи з меж позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності відмови Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві у призначенні позивачу пенсії та необхідності зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02 грудня 2016 року.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м.Києва від 15 червня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 09 жовтня 2017 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді І.О.Лічевецький
В.П.Мельничук
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Мельничук В.П.
Лічевецький І.О.