Справа: № 810/3776/16 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
10 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У листопаді 2016 року комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» (далі - Позивач, КП «Бориспільводоканал») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Відповідач, Броварська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2016 року №0011371510.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки передумовою для реєстрації виданих КП «Бориспільводоканал» податкових накладних є поповнення електронного рахунку або наявність достатньої суми податкового кредиту з податку на додану вартість, несвоєчасна реєстрація податкових накладних здійснена з вини Позивача, який не був позбавлений права поповнити такий рахунок.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення. Вказує на неврахуванні судом порушення Відповідачем порядку та строків направлення Позивачу акту перевірки, що позбавило останнього надати заперечення на нього. Крім того, звертає увагу, що несвоєчасне відображення ДФС України на електронному рахунку коштів спричинило порушення податкового законодавства без вини Позивача.
У судовому засіданні представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив її вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених в останній.
Представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з такого.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що 02.06.2016 року працівником Бориспільської ОДПІ було проведено перевірку КП «Бориспільводоканал» з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних, в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної. У ході перевірки встановлено, що за звітні періоди жовтень 2015 року - березень 2016 року встановлено: порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до 15 календарних днів, сума ПДВ складає 90 169,71 грн.; порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів, сума ПДВ складає 84 948,53 грн.; порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів, сума ПДВ складає 88 006,24 грн.; порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів, сума ПДВ складає 230 713,26 грн.. Результати перевірки зафіксовані в акті від 02.06.2016 року №79/10-04-15-20/20578712 (а.с. 13-20). Копію даного акту було отримано керівником КП «Бориспільводоканал» 07.06.2016 року (а.с. 20 зворотній бік).
На підставі викладених у вказаному акті перевірки висновків Відповідачем 03.06.2016 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0011371510 (а.с. 9), яким до Позивача застосовано штраф за затримку граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних: на 15 і менше днів у розмірі 10% в сумі 9 016,97 грн., від 16 до 30 днів у розмірі 20% в сумі 16 989,71 грн., від 31 до 60 днів у розмірі 30% в сумі 26 401,87 грн., від 61 і більше календарних днів у розмірі 40% в сумі 92 285,30 грн.
За наслідками адміністративного оскарження вказаний акт індивідуальної дії рішеннями ГУ ДФС у Київській області від 12.08.2016 року №1858/10/10-36-10-01-04 (а.с. 10-11) та ДФС України від 20.10.2016 року №22678/6/99-99-11-03-01-25 залишено без змін (а.с. 17).
На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 120-1, 200-1, 201, 210-1 Податкового кодексу України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у Відповідача були всі правові підстави для застосування до Позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі, оскільки невідображення достатніх для здійснення реєстрації коштів на електронному рахунку КП «Бориспільводоканал» не забороняло останньому скористатися передбаченим законодавством механізмом поповнення електронного рахунку.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно п. 200-1.1 ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Приписи п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України визначають, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ, де:
УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 200-1.2 цієї статті.
Системний аналіз наведених норм дає підстави погодитися з твердженням суду першої інстанції про те, що передумовою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність на електронному рахунку платника податку необхідної суми (УНакл).
При цьому, згідно п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
Порядок та строки врахування таких сум зменшення в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У пункті 9 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість закріплений аналогічний алгоритм дій органу, що здійснює казначейське обслуговування.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є підприємством житлово-комунального господарства та відповідно до ст. 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах підприємств, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №375, отримав у 2015 році субвенцію державного бюджету у розмірі 999 045,91 грн. на погашення різниці в тарифах, з цільовим призначенням - погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені), в тому числі дострокового погашення реструктуризованої або розстроченої (відстроченої) заборгованості з податку на додану вартість. Вказані субвенції були перераховано відповідно до договору від 15.12.2015 року №53/375 (а.с. 25-26). При цьому, згідно платіжного доручення КП «Бориспільводоканал» від 23.12.2015 року №2010 (а.с. 28) кошти в сумі 999 045,91 грн. були перераховані в якості сплати податкового боргу з ПДВ.
Крім того, матеріали справи свідчать, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2016 року у справі №826/1417/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 року, задоволено позовні вимоги КП «Бориспільводоканал» до ДФС України - визнано протиправною бездіяльність ДФС України щодо не зарахування на рахунок КП «Бориспільводоканал» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейська для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України»; зобов'язано ДФС України зарахувати на рахунок КП «Бориспільводоканал» №37510000019635 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 999 045,91 грн. відповідно до договору про організацію взаєморозрахунків від 15.121.2015 року №53/375 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №375.
Отже, у судовому рішенні, яке набрало законної сили, встановлено, що Державною казначейською службою України не було вчинено дій щодо здійснення зменшення залишку податкових зобов'язань КП «Бориспільводоканал», що обліковувалася ДКС України у системі електронного адміністрування ПДВ, у сумі 999 045,91 грн.
Приписи ч. 1 ст. 72 КАС України визначають, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що несвоєчасне зменшення залишку органами ДКС України податкових зобов'язань Позивача з ПДВ у системі електронного адміністрування не стало перешкодою для своєчасної реєстрації виданих КП «Бориспільводоканал» податкових накладних за період з жовтня 2015 року по березень 2016 року в Єдиному реєстрі за правилами, що регламентовані п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Однак, судом першої інстанції не враховано положення ст. 109 ПК України, за змістом яких податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Тобто, застосуванню до платника податків штрафних санкцій передує встановлення факту вчинення ним саме протиправного діяння, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених ПК України.
У контексті наведеного судовою колегією враховується, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.
Одночасно судова колегія вважає за необхідне вказати й на те, що, накладаючи на Позивача штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі через несвоєчасне невідображення не з вини платника податків коштів на електронному рахунку, Відповідачем допущено порушення необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані санкції.
Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою доводи Позивача про порушення Відповідачем порядку та строків прийняття податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
При цьому згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Крім того, відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Разом з тим, як було встановлено раніше, однак залишено поза увагою суду першої інстанції, акт перевірки від 02.06.2016 року було отримано керівником КП «Бориспільводоканал» 07.06.2016 року разом з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2016 року, що свідчить про порушення Броварською ОДПІ порядку та строків направлення акті перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення.
Крім іншого, судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, враховуючи, що Позивачем було доведено обґрунтованість несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, колегія суддів приходить до висновку про помилковість твердження Київського окружного адміністративного суду щодо наявності правових підстав для застосування до КП «Бориспільводоканал» штрафних санкцій за їх несвоєчасну реєстрацію, а тому вважає за необхідне скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.
Відповідно до ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про правомірність податкового повідомлення-рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити повністю, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 6 ст. 94 КАС України закріплено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення з Броварської ОДПІ за рахунок бюджетних асигнувань на користь КП «Бориспільводоканал» витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, в сумі 6 276,00 грн., сплачених згідно платіжних доручень від 15.11.2016 року №1639 на суму 1 378,00 грн., від 15.11.2016 року №1638 на суму 1 378,00 грн. та від 06.03.2017 року №301 на суму 3 520,00 грн.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» - задовольнити повністю.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2016 року №0011371510.
Стягнути з Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 286, ЄДРПОУ 39463945) за рахунок бюджетних асигнувань на користь комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Бежівка, 10, ЄДРПОУ 20578712) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 6 276 (шість тисяч двісті сімдесят шість) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.