Справа: № 760/3385/17 Головуючий у 1-й інстанції: Усатова І. А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
05 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Видмеденко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 31.07.2017 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку пенсії за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.07.2017 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що наявні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, то передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2017 року, з дати звернення до ПОУПФУ в м. Києві, тобто, з 12.01.2017 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Як встановлено, позивач перебував на обліку та отримував пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.09.1997 року.
12.01.2017 року позивач звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком.
Наразі отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.
31.01.2017 року позивач через представника звернувся із заявою про надання роз'яснення відносно того чи застосовано при нарахуванні пенсії показник середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, у разі не застосування показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - із вимогою про перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення.
У листі від 07.02.2017 року № 276/02/Д-235 відповідач зазначив, що пенсія позивача призначена із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, посилаючись на те, що при переведені з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення попереднього виду пенсії.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, такими, що порушують права позивача на соціальне забезпечення та призвели до зменшення розміру пенсії.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначається одна пенсія за її вибором.
Згідно статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів вважає, що частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містить жодного посилання на показник «середня заробітна плата у галузях економіки України» (тим більше саме за 2007 рік).
За таких обставин даний показник не має жодного відношення до пенсії позивача за вислугу років, що отримувалася нею, оскільки при її розрахунку він не застосувався взагалі, а тому і не повинен застосовуватися при розрахунку пенсії за віком.
Статтею 5 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, умови й порядок обчислення цих пенсій визначені різними законодавчими актами. Законодавець окремо виділив призначення пенсії на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки позивачу було призначено інший вид пенсії за іншим законом у 2017 році, то має застосовуватися середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки, як це передбачено статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсія ОСОБА_2 згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була призначена вперше, отже для визначення її розміру мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше, а не ті формули та граничні розміри коштів, які використовуються при переході із одного виду пенсії на інший.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справі №21-612а14 та від 09 червня 2015 року у справі №21-550а14.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше, а тому у відповідача були відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік при призначенні йому пенсії за віком.
Посилання апелянта на те, що позивач вже перебував на обліку у Пенсійному фонду та отримував пенсію, а тому вищевказана процедура є переведенням з одного виду пенсії на інший і відповідач не розглядає її як нове призначення пенсії, колегія суддів не бере до уваги, оскільки позивач, отримуючи пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», просив призначити йому пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не перевести його на пенсію за віком у межах одного Закону. Тобто, за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 8, 195, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 31.07.2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 31.07.2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 10.10.2017.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.