12 жовтня 2017 рокусправа № 804/249/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.
суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі № 804/249/17 за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
29 грудня 2016 року (згідно поштового конверту) ОСОБА_3 звернувся із позовом до суду, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» (далі - Уповноважена особа) Ірклієнка Юрія Петровича щодо не включення ОСОБА_3 до повного переліку вкладників;
- зобов'язати відповідача внести доповнення та включити ОСОБА_3 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу № 77497 від 11.02.2015;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) інформацію щодо ОСОБА_3 як вкладника, що має право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «КБ «Стандарт».
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено повністю.
Вважаючи вказане рішення таким, що винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, вказавши на невідповідність висновків суду обставинам справи, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказав, що гарантії Фонду поширюються на кошти, які мають статус вкладу, та розміщені за чинним договором між банком та фізичною особою. Натомість, в силу приписів статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідач обґрунтовано визнав нікчемним договір позивача, оскільки він укладений під час дії заборони здійснення банком будь-яких операцій, і з цього приводу видав наказ про застосування наслідків нікчемності. Отже, суд не врахував, що в даному випадку відсутня бездіяльність з боку відповідача при вирішенні питання про включення позивача до відповідного переліку При цьому судом не надано оцінку, що позивачем не оспорюється розпорядчий акт відповідача, а саме наказ № 11 від 09.09.2015 року, яким транзакція з переведення коштів шляхом дроблення рахунку іншого вкладника на рахунок позивача була визнана нікчемною. Більш того, отримавши від Фонду гарантування вкладів в грудні 2015 року інформацію про не включення його до переліку осіб, що мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач до суду з позовом звернувся лише через 12 місяців, пропустивши строк звернення до суду.
Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. На запитання суду пояснив, що гроші на рахунок позивача були перераховані дальнім родичем, який є вкладником банку, але не зміг пояснити на виконання яких зобов'язань був зроблений цей переказ.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що останню необхідно задовольнити, а постанову суду скасувати з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.02.2015 між позивачем та ПАТ «КБ «Стандарт» в особі заступника начальника відділення № 2 ПАТ «КБ «Стандарт» у м.Дніпропетровську Степановою О.В. укладено договір № 77497 банківського вкладу, відповідно до якого банк приймає кошти на вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_1 в сумі в сумі 165000 грн.
11.02.2015 на рахунок № НОМЕР_2, відкритий в ПАТ «КБ «Стандарт», було зараховано кошти в сумі 165000 грн., що підтверджується квитанцією від 11.02.2015 № 3530.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.02.2015 № 116 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Стандарт» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.02.2015 № 38 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Стандарт», згідно з яким з 20.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Стандарт». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Стандарт» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака Ігоря Юліановича. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Стандарт» запроваджено строком на три місяці з 20.02.2015 по 19.05.2015 включно.
З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «КБ «Стандарт», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 101 від 18 травня 2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Стандарт» до 18 червня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Стандарт» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака Ігоря Юліановича.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 18 червня 2015 року № 385 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Стандарт» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 червня 2015 року № 120 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Стандарт» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким, було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака Ігоря Юліановича строком на 1 рік з 19 червня 2015 року до 18 червня 2016 року включно. Виплати відшкодувань вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 208 від 12 листопада 2015 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Стандарт». Згідно з зазначеним рішенням, всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Стандарт» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу з 16 листопада 2015 року.
Позивачем подано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заяву про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним в ПАТ КБ «Стандарт», однак листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 02-036-53598/15 від 14.12.2015 року позивача повідомлено, що у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач відсутній. Йому запропоновано звернутись до уповноваженої особи на ліквідацію банку.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що 09.09.2015 року Уповноважена особа видала наказ № 11 «Про визнання правочинів (договорів) нікчемними, яким визнала нікчемними транзакції та правочини згідно переліку та зупинила перерахування і виплати за ними. До переліку включено перерахування 165 тис.грн. з рахунку ОСОБА_6 на рахунок ОСОБА_3, вчинене 11.02.2015 р. (а.с. 39, 48)
11 лютого 2015 року постановою Правління НБУ № 20/бт ПАТ «КБ «Стандарт» віднесено до категорії проблемних і введено обмеження в його діяльності, зокрема не допускається проведення операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а також не допускається проведення активних операцій тощо (а.с.43-44).
На підставі виписки по особовому рахунку ОСОБА_6 № НОМЕР_3 за 11.02.2015 року встановлено, що на ньому перебувала сума 1271199,40 грн., яка була шляхом здійснення в цей день 7 транзакцій невеликими сумами, що не перевищували 200 тис.грн. перерахована на інші рахунки ОСОБА_6 та шести інших фізичних осіб, зокрема на рахунок позивача № НОМЕР_2 в сумі 165 тис.грн. (а.с. 40).
Вказані обставини підтверджені під час апеляційного перегляду справи наявними у справі доказами.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що оскільки договір банківського вкладу з позивачем був укладений раніше запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Стандарт», то будь - яких обмежень, пов'язаних з дією тимчасової адміністрації, не існувало. Крім того, даний договір у встановленому законодавством порядку нікчемними не визнавався, тому є діючим й тягне за собою відповідні правові наслідки. При цьому, Уповноваженою особою Фонду не наведено конкретної підстави нікчемності правочину, а одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким. Таким чином, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду та включення позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Стандарт» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, щодо повноважень та функцій Фонду відносно виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452 від 23.02.2012.
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня «спеціаліст») та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.
Повноваження уповноваженої особи Фонду викладені в ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до приписів якої уповноважена особа Фонду має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення уповноваженою особою Фонду другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.
З огляду на приписи ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повідомлення сторін про нікчемність договорів є законодавчо закріпленим правом уповноваженої особи Фонду, яку наділено спеціальними повноваженнями з правом вирішення питання про віднесення певних договорів до нікчемних.
Відповідно до ч. 5 ст. 27 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Таким чином, Перелік вкладників складається та надається до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб саме уповноваженою особою Фонду.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 № 14 Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Відповідно до п. 2, 4 Розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (далі - Загальний Реєстр). Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: складення Уповноваженою особою переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передачу Уповноваженою особою сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Крім того, ч. 1 та ч. 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За приписами ч. 4 ст. 38 Закону № 4452 Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Отже, Уповноважена особа Фонду на етапі тимчасової адміністрації вчиняє наступні дії: 1) складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними; 4) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
На виконання приведених норм та з метою недопущення дій, що призводять до зростання гарантованої суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внаслідок незаконних дій працівників та/або клієнтів Банку, наказом Уповноваженої особи створена комісія та призначено проведення перевірки укладених Банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки (надалі - правочини).
Метою проведення перевірки було встановлення фактів штучного створення правових підстав для отримання вкладниками/клієнтами Банку виплат сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також виявлення правочинів, що можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, наведені в ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Як вбачається з матеріалів справи, що за наслідками проведеної перевірки виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду.
Так, зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що Уповноваженою особою Фонду було виявлено, що 11.02.2015 Банком здійснено перерахування коштів з відкритого в Банку поточного рахунку ОСОБА_6 на поточний рахунок позивача з призначенням платежу «перерахування грошових коштів на рахунок». Переказ коштів між рахунками був проведений без надання Банку правовстановлюючих документів, які підтверджують правомочність переказу та права осіб на дані кошти. Переказ здійснено в сумі, що не перевищує гарантовану суму відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Пунктом 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, що була чинною на час укладання договору банківського вкладу) установлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з такої підстави - банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що підставою нікчемності правочину є його укладення на умовах, що передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання переваг (пільг) окремим кредиторам.
Колегія суддів дійшла висновку, що спірний правочин передбачає платіж з метою надання іншому кредитору, прямо не встановлених для нього переваг, а саме можливість отримання відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду, замість отримання залишку коштів за рахунок реалізації майна банку.
На той факт, що правочин укладено саме з метою, зазначеною у 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вказує не тільки факт перерахування коштів з рахунку ОСОБА_6 на рахунок позивача та інших фізичних осіб, а й те, що угода та операції за нею здійснювались у період заборони, встановленої Постановою Правління Національного банку України № 90/БТ від 11.02.2015 «Про віднесення ПАТ «КБ «Стандарт» до категорії проблемних».
За таких обставин, відповідач, визнавши нікчемним договір банківського вкладу (депозиту), укладений між банком та позивачем та не включивши позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Водночас, до транзакцій по поточному рахунку позивача, відкритому в ПАТ «КБ «Стандарт», застосовано наслідки нікчемності, а також зупинено перерахування/виплат по поточному рахунку позивача, у зв'язку з чим, відсутні підстави для зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
З урахуванням того, що Національним банком України в лютому 2015 року було віднесено ПАТ «КБ «Стандарт» до категорії проблемних у зв'язку з проведенням ПАТ «КБ «Стандарт» ризикової діяльності, що призвела до погіршення показників його фінансового стану й створила загрозу інтересам кредиторів та вкладників банку, зокрема, у зв'язку з здійсненням останнім з кінця вересня до кінця грудня 2014 року готівкових операцій з порушенням законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на загальну суму близько 600 млн грн., слід визнати, що в силу положень ст. 37, 38 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Уповноважена особа Фонду мала усі правові підстави та право керуючись Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, прийняти рішення про тимчасове обмеження на час здійснення тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам по певних рахунках, і до переліку рахунків увійшов також рахунок що належить позивачу. Вказані функції реалізовані Уповноваженою особою Фонду через прийняття наказу № 2/2-ОД від 19.06.2015 (а.с. 41), яким тимчасово було обмежено здійснення ПАТ «КБ «Стандарт» банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам за рахунками вкладників, до переліку яких, визначеному в Додатку до цього наказу, входить також і позивач.
З огляду на вищезазначене, не вбачається бездіяльності Уповноваженої особи щодо вирішення питання про включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем дія Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Стандарт» Грицака І.Ю. про тимчасове обмеження не оскаржувалась, та відповідні докази судом першої інстанції не досліджувалися. Крім того, у справі взагалі відсутні докази, що позивач звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» із заявою про включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за банківським вкладом.
З огляду на викладене, не вбачається бездіяльності Уповноваженої особи Фонду щодо вирішення питання про включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо бездіяльності відповідача не відповідає обставинам справи, а обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими - недоведені.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі досліджено обставини, які мають значення для справи, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи і, відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі № 804/249/17 скасувати та прийняти нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст постанови складений 17 жовтня 2017 року.
Головуючий: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: І.В. Юрко