Справа: № 372/2365/17 Головуючий у 1-й інстанції: Зінченко О.М.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
02 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Левченка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 01.09.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про зобов'язання призначити пенсію за віком, згідно поданої заяви, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2014-2016 роки, з 25.07.2017.
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 01.09.2017 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Апелянт в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги, та просила її задовольнити.
Представник відповідача заперечила проти задоволення вимог апелянта, рішення суду першої інстанції просила залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Обухівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області з 11.10.2005 року та отримує пенсію за вислугу років на підставі ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
25.07.2017 позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2014-2016 роки.
Обухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області надало відповідь від 26.07.2017 №97/Д-04, якою вказано про відсутність підстав для призначення пенсії за віком позивачці, так як вона має право лише на перехід з одного виду пенсії на інший.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що позивач має право на звернення до Пенсійного фонду України з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, так як вона використала своє право на новопризначену пенсію, з чим не може погодитись суд апеляційної інстанції.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Згідно із статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними, зокрема, 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року. Позивач вказаним критеріям відповідає, що не спростовано апелянтом.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивач отримує пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно із ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65 - 67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К), де: Зп- заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Поряд із тим, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується, адже основою доходу, в силу вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», - є середньомісячний заробіток, що визначається відповідно до статей 65 - 67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.
Тобто, у липні 2017 року позивач звернулася до відповідача за призначенням іншого виду пенсії на підставі іншого закону, а не за переведенням з одного виду пенсії на інший у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на що посилається відповідач, та що спростовує висновки суду першої інстанції.
Враховуючи, що позивач звернувся за призначенням пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вперше, отже для її розміру мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше за цим законом, а не формули, які використовуються при переході із одного виду пенсії, призначеної за цим законом, на інший.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №21-612а14 від 31.03.2015 року, яка відповідно до приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень.
Відтак, доводи відповідача, які стосуються показника середньої заробітної плати, та необхідності застосування показника, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії не відповідають вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не заперечується, що позивач досягла віку, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та має право на пенсію за віком за цим законом.
Також, з приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Частиною 1 статті 44 і частиною 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
На виконання названих норм Закону №1058-IV, правлінням Пенсійного фонду затверджено Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок).
За приписами пункту 1.6 і абзаців 1-4 пункту 1.7 Порядку 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною 4 статті 45 Закону № 1058-IV.
Перелік документів, необхідний для призначення пенсії за віком, встановлений пунктом 2.1 Порядку 22-1, за змістом якого до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж; документи про місце проживання (реєстрації) особи; довідка про заробітну плату.
Одночасно, згідно з абзацом 1 пункту 2.9 Порядку 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
При цьому, за правилами пунктів 2.22 - 2.23 Порядку 22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання. Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Окрім цього, за змістом положень пунктів 4.1, 4.3, 4.7, 4.10 Порядку 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. При прийманні документів щодо виплати пенсії орган, що призначає пенсії, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, знімає копії з відповідних документів. Не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням. Надані документи та заява зберігаються в пенсійній справі.
Аналіз вказаних нормативних актів свідчить про те, що за результатами заяви та доданих до неї документів пенсійний орган повинен ухвалити рішення про призначення (перерахунок) чи про відмову у призначенні (перерахунку) раніше призначеної пенсії. Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач рішення про відмову в перерахунку пенсії не приймав. В свою чергу, відповідь надана листом, що суперечить вимогам вище згаданих норм.
Дана правова позиція підтримується Вищим адміністративним судом України (справа № 754/6748/16-а, К/800/35535/16)
Крім того, за даних обставин, питання наявності у позивача права на пенсію за віком на підставах, визначених ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з липня 2017 року відноситься до виключної компетенції органу Пенсійного фонду України, та з урахуванням відсутності відповідного рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачу, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію, є передчасними, оскільки до прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії спір про таке призначення не може бути предметом судового розгляду.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову Обухівського районного суду Київської області від 01.09.2017 скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Отже, за наслідками розгляду справи по суті, суд виносить постанову в якій, серед іншого вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Враховуючи те, що позивачем при поданні позовної заяви та апеляційної скарги було сплачено 1344,00 грн. (640,00+704,00 грн. відповідно), відтак вказані витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Обухівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Київської області.
Керуючись статтями 195, 196, 199, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Обухівського районного суду Київської області від 01.09.2017 скасувати, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_2 до Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.
Зобов'язати Обухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком, згідно положень ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та прийняти відповідне рішення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1344,00 (одна тисяча триста сорок чотири) грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Постанову у повному обсязі складено 09.10.2017 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Л.В. Губська
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Губська Л.В.
Федотов І.В.