12 жовтня 2017 рокум. Ужгород№ 807/685/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання Кречко Л.В.
позивача: Машика В.В. (довіреність від 01.06.2016 року)
відповідача: Ліуш Б.Б. (довіреність від 06.02.2017 року № 175/10/10-013)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист -Закарпаття" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення частково, -
У відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 жовтня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 17 жовтня 2017 року.
Публічне акціонерне товариство "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" (далі - позивач, ПАТ "ГТК "Інтурист Закарпаття") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - ДПІ у м. Ужгороді, ухвалою суду від 24.01.2017 року (протокольно, занесена до журналу судового засідання) замінено на належного відповідача - Ужгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Закарпатській області, далі - відповідач, Ужгородська ОДПІ), яким просить визнати нечинним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006061701 від 25.03.2016 року в частині суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) - 66791,79 грн. та суми пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПКУ - 62248,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Ужгороді від 25.03.2016 року за № 0006061701 ПАТ "ГТК "Інтурист Закарпаття" визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями - 66791,79 грн. та пеня відповідно до пп. 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України - 62248,31 грн. Нарахування штрафу та пені відбулося під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що суперечить законодавству, а тому вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.
Відповідач надав суду заперечення на позов, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2016 року № 0006061701 прийнято вже після порушення провадження у справі про банкрутство, а тому дія мораторію на виконання цих грошових зобов'язань не розповсюджується.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у письмових запереченнях проти позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, з 11 лютого 2016 року по 02 березня 2016 року ДПІ у м. Ужгороді проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "ГТК "Інтурист-Закарпаття" з питань щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками; правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року. За результатами вказаної перевірки складено акт від 11 березня за № 177/07-01/02574001 (а.с. 7-16).
За наслідками перевірки встановлено порушення ПАТ "ГТК "Інтурист-Закарпаття" пп. 168.1.2 та 168.1.5 ст. 168 ПК України в частині порушення термінів перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі - 101915,61 грн.; пп. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1, пп.168.1.2, пп. 168.1.4, пп.168.1.5, п. 168.1 ст. 168 ПК України в частині не утримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходу внаслідок чого перевіркою донараховано податку на доходи фізичних осіб за грудень 2013 року в сумі 417,50 грн.; п. 176.2 "б" ст. 176 ПК України в частині подання з недостовірними відомостями податкового розрахунку сум доходів нарахованих (сплачених) на користь платників податків-фізичних осіб (1 ДФ) за ІV квартал 2013 року; пп. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 19 розд. ХХ, пп.168.1.2 та 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України в частині порушення термінів перерахування військового збору в сумі - 362, 80 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Ужгороді прийнято податкове повідомлення рішення 25 березня 2016 року № 0006061701, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів , у т.ч з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 233373,21 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 102333,11 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 66791,79 грн. та суми пені відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України (а.с. 18).
Ухвалами Господарського суду Закарпатської області від 26 жовтня 2011 року (справа № 5008/1483/2011) та від 11 листопада 2015 року (справа № 907/1125/15) порушено провадження про банкрутство ПАТ "ГТК "Інтурист - Закарпаття" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів врегульовані нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року № 2343 - ХІІ (далі - Закон 2343).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону 2343 (тут і надалі в редакції Закону, чинній на момент винесення оскарженого рішення) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону 2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону 2343 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Таким чином, із порушенням провадження у справі про банкрутство та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів у підприємства не припиняється обов'язок сплачувати податки і збори у встановленому порядку та розмірах за результатами здійснення господарської діяльності після введення мораторію і протягом його дії, і за порушення законодавства нести відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій. Натомість, нарахування штрафних санкцій (пені) за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, які виникли до введення в дію мораторію, не відповідає вимогам законодавства.
Разом з тим, зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб виникли внаслідок встановлення контролюючим органом у ході перевірки ПАТ "ГТК "Інтурист-Закарпаття" за період 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року фактів порушення податкового законодавства, тобто до винесення останньої ухвали Господарського суду Закарпатської області від 11 листопада 2015 року про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "ГТК "Інтурист-Закарпаття" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що оскаржене податкове повідомлення - рішення від 25 березня 2016 року № 0006061701, в частині визначення позивачу суми штрафних санкцій у сумі 66791,79 грн. та пені - 64248,31 грн., прийняте після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів підлягає скасуванню.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К/800/1235/17 від 18 квітня 2017 року по справі № 826/22028/15.
Крім того, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 07.05.2012 року №21-289а11, у якій, зокрема, зазначається, що за змістом абзацу двадцять четвертого статті 1 Закону №2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в силу пункту 4 статті 12 названого Закону вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
В силу ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство" за змістом статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що визначення позивачу, оскарженим податковим повідомленням-рішенням, суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) - 66791,79 грн. та пені - 62248,31 грн. не відповідає положенням законодавства України, що регулює спірні правовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Ужгородською ОДПІ не доведено правомірності нарахування штрафних (фінансових) санкцій та пені, тобто, не доведено правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення в цій частині, що оскаржене в судовому порядку, вимоги позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення частково - відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення та слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 25 березня 2016 року № 0006061701 частково - в частині визначення оскарженим податковим повідомленням - рішення ПАТ "ГТК "Інтурист-Закарпаття" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 66791,79 грн. та пені - 64248,31 грн.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист - Закарпаття" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення частково - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області від 25 березня 2016 року № 0006061701 в частині визначення Публічному акціонерному товариству "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист - Закарпаття" суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) - 66791,79 грн. та пені - 64248,31 грн.
3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С.І. Рейті