06 вересня 2017 р. Справа № 804/3983/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс в особі директора ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
23.06.2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стен-Плюс» в особі директора ОСОБА_2 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.03.2017 року №0007511202 за формою "Ш", згядно якого ТОВ "Стен-Плюс" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі дев'ятнадцять тисяч сто вісім гривень 77 копійок, прийняте ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що винесене податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки задекларовані зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік дійсно були сплачені із порушенням терміну сплати, а саме - 30.03.2016 року, проте під час сплати узгодженої суми грошового зобов'язання ТОВ «Стен-Плюс» було самостійно обраховано суму штрафу та сплачено її; загалом сума перерахування становила 210440,00 грн. (191309,00 грн. - задекларована сума зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік + штрафні санкції у розмірі 19131,00 грн.). Отже, оскільки штраф було сплачено самостійно, а за одне правопорушення може бути застосовано лише один вид штрафної санкції, спірне податкове повідомлення-рішення є безпідставним та підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин не прибув у судове засідання, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стен-Плюс» зареєстровано 18.07.2000 р. у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Судом встановлено, що 08.02.2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Стен-Плюс» з питання порушення терміну сплати (перерахування) податку на прибуток, за результатом якої складено акт № 934/1202/31017460 від 08.02.2017 року.
Вказаною перевіркою встановлено порушення п.57.1 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток (кількість днів затримки 4): податкової декларації від 01.03.2016 р., якою задекларовано податкове зобов'язання у сумі 3132,71 грн., та уточнюючої податкової декларації від 10.03.2016 р., якою задекларовано податкове зобов'язання у сумі 187955,00 грн.
На підставі акта №934/1202/31017460 від 08.02.2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0007511202 від 23.03.2017 р. про нарахування штрафних санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 19108,77 грн. - 10% від суми грошового зобов'язання погашеного з затримкою.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено ТОВ «Стен-Плюс» в адміністративному порядку та рішенням Державної фіскальної служби України №11649/6/99-99-11-03-01-25 від 30.05.2017 року залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.
Досліджуючи правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, судом встановлено таке.
29.02.2016 року ТОВ «Стен-Плюс» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, якою задекларовано 3354 грн.
10.03.2016 року ТОВ «Стен-Плюс» подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, якою задекларовано податок на прибуток у сумі 191309 грн., тобто збільшено суму податкового зобов'язання на 187955 грн., та визначено суму штрафу у розмірі 5639 грн.
При цьому, 14.03.2016 року ТОВ «Стен-Плюс» подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, якою задекларовано податок на прибуток у сумі 191309 грн., та вказано про зменшення суми податкового зобов'язання на 375910 грн..
30.03.2016 року, згідно платіжного доручення №42, ТОВ «Стен-Плюс» перераховано 210440 грн. в рахунок сплати податку на прибуток за 2015 рік.
Так, за нормою п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Отже, платники податку, для яких базовим періодом у 2015 році був рік, мали подати декларацію до 29.02.2016 року включно; відповідно, останнім граничним днем сплати зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік є 10.03.2016 року.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Відповідальність платника податку, передбачена п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, а саме: у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, законодавець пов'язує застосування штрафних санкцій, відповідно до вимог статті 126 Податкового кодексу України, саме з фактом порушення терміну сплати суми грошового зобов'язання.
Позивачем підтверджено порушення термінів сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік.
На підставі викладеного, контролюючим органом застосовано до ТОВ «Стен-Плюс» штрафну санкцію на загальну суму 19108,77 грн., що в повній мірі відповідає вимогам Податкового кодексу України, тому суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафну санкцію за порушення вимог податкового законодавства в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік.
Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до положень статей 54, 58 ПК України передбачені статтею 126 ПК України штрафні санкції, на відміну від пені, застосовуються не в автоматичному режимі, а потребують прийняття контролюючим органом відповідного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вищевикладене, нарахування штрафних санкцій при порушенні суб'єктом господарювання термінів сплати грошових зобов'язань здійснюється контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених ПКУ.
Водночас самостійне нарахування та сплата штрафних санкцій за затримку термінів сплати грошових зобов'язань платником податків ПКУ не передбачено.
Також, доводи позивача про те, що оскільки штраф було сплачено самостійно, а за одне правопорушення може бути застосовано лише один вид штрафної санкції, що вказує на правомірність спірного податкового повідомлення-рішення є безпідставними, оскільки позивача не було двічі притягнуто до відповідальності за означене порушення, та не було двічі застосовано штрафні санкції.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0007511202 від 23.03.2017 р. винесене контролюючим органом у межах своєї компетенції та у спосіб передбачений чинним законодавством, підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
З огляду на викладене, суд вважає доводи позивача необґрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Стен-Плюс» в особі директора ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Стен-Плюс» в особі директора ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Суддя Р.З. Голобутовський