копія
12 жовтня 2017 р. Справа № 804/5970/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
19 вересня 2017 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати, що Управління не розглянуло скаргу від 06.06.2016 р. об'єктивно, всебічно, його відповідь від 08.09.2017 р. необґрунтована, а вимоги постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 р. не виконані;
- зобов'язати відповідача розглянути скаргу від 06.06.2016 р. об'єктивно, всебічно, поновити порушені права позивача, покарати винних осіб, направити обґрунтовану відповідь, згідно всім вимогам законодавства;
- стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди 2000 грн. + 20 грн. за кожний наступний день, починаючи з 18.09.2017 р., тобто, дати на цій позовній заяві та до винесення судового рішення по справі або до усунення ним допущених порушень законодавства, якщо це буде раніше;
- для притягнення винних посадових осіб Управління до відповідальності винести дві окремі ухвали та направити їх: адміністрації Президента України / 01220, м. Київ, вул. Банкова, 11/; правоохоронним органам - для порушення кримінальної справи за ст. 382 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Позивач обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначив наступне. Позивач звернувся до Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації зі скаргою від 06.06.2016 р., в якій викладено обставини про порушення прав ОСОБА_1 посадовими особами Управління та ПАТ «Дніпрогаз». На скаргу не було надано обґрунтованої відповіді, що зумовило звернення до суду. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 р. зобов'язано відповідача розглянути скаргу від 06.06.2016 р. відповідно до вимог чинного законодавства. Проте, у відповіді від 08.09.2017 р. вимоги судового рішення не виконані. Вказане спричиняє позивачу моральну шкоду. Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Копія позовної заяви з додатками надіслана відповідачу та отримана ним 29.09.2017 р., заперечень на позов надано не було.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 звернувся до Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації зі скаргою від 06.06.2016 р.
В даній скарзі викладено обставини щодо відключення газопостачання до багатоквартирного будинку, в тому числі, до квартири позивача, внаслідок протиправної діяльності посадових осіб Управління та ПАТ «Дніпрогаз».
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 р. № 804/4566/17 встановлено наступні обставини.
«ОСОБА_1 06.06.2016 року звернувся до Дніпропетровської обласної державної адміністрації зі скаргою, в якій просив вжити заходів щодо відновлення газопостачання його квартири, притягнути до відповідальності посадових осіб ПАТ «Дніпрогаз».
Вказану скаргу направлено для розгляду в Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Відповідь на вказану скаргу надана ПАТ «Дніпрогаз» листом від 30.06.2016 року №5570/2-2/2, якою повідомлено про виконання невідкладних позапланових ремонтних робіт на системі газопостачання та підтверджено факт відключення газу. Відновлення газу можливо після надання доступу до квартир 22, 26 для обстеження внутрішньобудинкової системи газопостачання квартир. Також повідомлено, що згідно електронної бази даних, власником квартири 26 є ОСОБА_2, що має заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 642,75 грн.
Не погоджуючись з діями Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо перенаправлення скарги позивача від 06.06.2016 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Постановою Дніпропетровсього окружного адміністративного суду від 24.04.2017 року у справі №804/8723/16 зобов'язано Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації надати відповідь на скаргу ОСОБА_3 від 06.06.2016 року.
На виконання постанови суду 27.06.2017 року Управлінням паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації надано відповідь на скаргу позивача від 06.06.2016 року.»
В постанові від 07.08.2017 р. № 804/4566/17 суд прийшов до висновку, що надана 27.06.2017 р. відповідь є неповною та всебічно скарга відповідачем не розглядалася, оскільки в ній міститься лише посилання на те, що ПАТ «Дніпрогаз» не є підприємством, що підзвітне та підконтрольне відповідачу та на судові справи, в яких сторонами виступають позивач і ПАТ «Дніпрогаз», ПАТ «Дніпропетровськгаз збут».
Вказаною постановою визнано протиправним рішення Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації викладене у листі від 27.06.2017 року №284/0/189-17 щодо нерозгляду по суті та ненадання обґрунтованої відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 06.06.2016 року; зобов'язано Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації розглянути скаргу ОСОБА_1 від 06.06.2016 року та дати обґрунтовану відповідь і вчинити дії відповідно до норм законодавства.
На виконання вимог постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 р. № 804/4566/17 Управлінням паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації надано відповідь № 426/0/189-17 від 08.09.2017 р. на скаргу ОСОБА_1 від 06.06.2016 р.
В зазначеній відповіді вказано, що з метою забезпечення підготовки обґрунтованої відповіді Управлінням отримана інформація щодо обставин, викладених у скарзі.
За цією інформацією, наданою ПАТ «Дніпрогаз», підприємством було виявлено негерметичність системи газопостачання в будинку. Вказане зумовило необхідність огляду та технічного обслуговування газових приладів та пристроїв в квартирах споживачів.
Співробітниками ПАТ «Дніпрогаз», в зв'язку з відсутністю доступу до квартири № 26, що підтверджується відповідними актами, здійснено перемонтаж системи газопостачання з відключенням квартири № 26 з використанням зварювання.
Позивачу повідомлено, що питання, викладені в скарзі, є предметом розгляду у судах за позовами позивача у цивільних справах.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. №586-XIV місцеві державні адміністрації забезпечують додержання прав і свобод громадян. Громадяни звертаються до місцевих державних адміністрацій у вирішенні питань, що належать до сфери повноважень місцевих державних адміністрацій.
Посадові особи місцевих державних адміністрацій зобовязані розглянути звернення громадян і не пізніше ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обґрунтовану відповідь.
Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 03.02.2014 року №Р-65/0/3-14 затверджено «Положення про Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації», яке входить до складу облдержадміністрації і забезпечує виконання покладених на нього завдань.
Одним із основних завдань Управління є забезпечення реалізації в області державної політики в нафтогазовому комплексі (пункт 4 Положення). Управління відповідно до Положення: забезпечує у межах повноважень захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб (підпункт 2 пункту 5); здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами правил, норм, стандартів у межах визначених повноважень (підпункт 4 пункту 5); розглядає в установленому законодавством порядку звернення громадян з питань, що відносяться до компетенції Управління (підпункт 12 пункту 5).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР (далі Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону №393/96-ВР, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, обєднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше пяти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Відповідно до ст. 15 вказаного Закону України органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 16 Закону №393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Згідно з ст. 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Згідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно до п. 5 вказаної Постанови Пленуму відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно до ч. 3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в зв'язку з наступним.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації зі скаргами на протиправні дії посадових осіб Управління та працівників ПАТ «Дніпрогаз», в тому числі, зі скаргою від 06.06.2016 р.
Постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду, які набрали законної сили, визнано протиправними рішення та бездіяльність Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 06.06.2016 р. та зобов'язано розглянути скаргу відповідно до вимог чинного законодавства.
Управлінням паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації надано відповідь № 426/0/189-17 від 08.09.2017 р. на скаргу ОСОБА_1 від 06.06.2016 р.
При співставленні скарги та наданої відповіді судом встановлено, що в відповіді не надано пояснення щодо всіх обставин, викладених в скарзі.
Крім того, ні до відповіді, надісланої позивачу, ні до суду, відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, викладених в відповіді № 426/0/189-17 від 08.09.2017 р.
Вказане не дає суду можливості встановити виконання відповідачем при розгляді скарги вимог ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», а саме, щодо зобов'язання об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.
Таким чином, відповідачем не доведено, що доводи, викладені в скарзі, перевірялися Управлінням паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Посилання на вирішення спірних питань, зазначений в скарзі, в судовому порядку, є безпідставним. Положеннями чинного законодавства передбачено право особи на звернення до суду та на звернення до органів державної влади зі скаргами. Звернення до суду не перешкоджає одночасному зверненню зі скаргами до державного органу.
Відповідь Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 426/0/189-17 від 08.09.2017 р. не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки надана позивачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством, та не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання, що Управління не розглянуло скаргу від 06.06.2016 р. об'єктивно, всебічно, його відповідь від 08.09.2017 р. необґрунтована, а вимоги постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 р. не виконані; зобов'язання відповідача розглянути скаргу від 06.06.2016 р. об'єктивно, всебічно, направити обґрунтовану відповідь, згідно всім вимогам законодавства є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позовна вимога про стягнення з Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки до адміністративного позову не надано доказів понесення позивачем моральної шкоди.
Позовна вимога про винесення двох окремих ухвал та направлення їх: адміністрації Президента України / 01220, м. Київ, вул. Банкова, 11/; правоохоронним органам - для порушення кримінальної справи за ст. 382 КК України задоволенню не підлягає.
У разі необхідності, на власний розсуд та за внутрішнім переконанням, суд наділений повноваженнями щодо реагування на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності.
Винесення окремих ухвал є правом, а не обов'язком суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а саме, не здійснення об'єктивного, всебічного розгляду скарги ОСОБА_1 від 06.06.2016 р. на виконання вимог постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 р. № 804/4566/17 та не надання обґрунтованої відповіді.
Зобов'язати Управління паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Дніпропетровської обласної державної адміністрації об'єктивно та всебічно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 06.06.2016 р. та надати відповідь відповідно до вимог чинного законодавства.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скаргаподається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 12.10.2017р. Суддя З оригіналом згідно О.С. Рябчук О.С. Рябчук О.С. Рябчук